Справа № 189/1068/24
3/189/1242/24
іменем України
30.10.2024 року смт. Покровське
Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінова К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покровське Синельниківського району Дніпропетровської області адміністративний матеріал, що надійшов від ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
09.04.2024 року о 08 год. 30 хв. в смт. Покровське, вул. Г. Бондаря,1 (блок-пост 1608), водій ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Patrol д/н НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупину за допомогою газоаналізатора «Drager 6810». Результат огляду становить 1,09 %. Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.9А ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порушник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, місце і день розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння містить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (станом на дату вчинення адміністративного правопорушення).
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП (станом на дату вчинення адміністративного правопорушення) передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до п.2.9 а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до п. п.1, 6, 7 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження того факту, що саме ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та пройшов відповідний огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння, який був проведений з повним дотриманням процедури проведення такого огляду, встановленої законом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення в повному обсязі доводиться матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №753503 від 09.04.2024 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якої за результатом огляду ОСОБА_1 виявлено стан сп'яніння 1,09 проміле, з результатом огляду погодився, що ствердив своїм підписом; квитанцією з приладу «Drager 6810» від 09.04.2024 року, направленням та іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази, а також, враховуючи те, що ОСОБА_1 не подано заперечень щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При призначенні адміністративного покарання, та враховуючи характер скоєного правопорушення, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують вину правопорушника, вважаю можливим притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки такий вид адміністративного стягнення для правопорушника ОСОБА_1 є достатнім і необхідним для його виховання.
Керуючись ст.ст.8, 33,130,251,252,283-285 КУпАП, суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнувши його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її винесення. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк звернення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання виконавчим документом законної сили.
Суддя: К.С. Лукінова