Справа № 188/2130/23
Провадження № 2/188/387/2024
29 жовтня 2024 року смт. Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючої судді Курочкіної О.М.,
секретар судового засідання Фесик Ю.В.
справа №188/2130/23
позивач: Акціонерне товариство «Укртранснафта»
відповідач: ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
Позивач в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ОСОБА_1 працювала в Акціонерному товаристві «Укртранснафта» з 21 серпня 2000 року, наказ про прийом на роботу №84-К від 21 серпня 2000 року, по 23 травня 2022 року,наказ про звільнення № 676-к від 23 травня 2022.
29 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до генерального директора АТ «Укртранснафта» з письмовою заявою про надання їй у тимчасове користування житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на період роботи в АТ «Укртранснафта».
Заява ОСОБА_1 від 29.06.2021 про надання їй у тимчасове користування житлового приміщення була задоволена генеральним директором АТ «Укртранснафта» та ОСОБА_1 було надане житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на період роботи в АТ «Укртранснафта».
Згідно із заявою від 29.06.2021 за надану ОСОБА_1 кімнату АДРЕСА_2 , остання зобов'язалась щомісячно відшкодовувати вартість житлово-комунальних послуг згідно рахунків-фактур.
Рахунки-фактури з сумою щомісячних відшкодувань житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 отримувала кожного місяця особисто, що підтверджується наявністю її особистого підпису в «Журналі видачі рахунків мешканцям кімнат для відпочинку «Укртранснафта», розташованих за адресою: АДРЕСА_3 ».
На день звільнення з АТ «Укртранснафта» ОСОБА_1 не відшкодувала вартість житлово-комунальних послуг:
- за грудень 2021 року на суму 5022,00 грн. (рахунок-фактура №90029719 від 31.12.2021, отриманий ОСОБА_1 24.01.2022);
- за січень 2022 року на суму 4 861,80 грн. (рахунок-фактура №90030416 від 31.01.2022, отриманий ОСОБА_1 03.03.2022);
- за квітень 2022 року на суму 2727,34 грн. (рахунок-фактура №90032454 від 30.04.2022, отриманий ОСОБА_1 09.06.2022).
Всього сума не відшкодованих ОСОБА_1 вартості житлово-комунальних послуг згідно отриманих рахунків-фактур за надане їй у тимчасове користування житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 становить 12 611,14 грн. Загальна сума заборгованості ОСОБА_2 перед AT «Укртранснафта» з урахуванням індексу інфляції, подвійної облікової ставки НБУ та 3% річних складає: 7 885,57 грн. + 7 520,77 грн. + 3 866,05 грн. = 19 272,39 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість та судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача .
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена, відповідно до ст.12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення виклику про розгляд справи на офіційному веб порталі «Судова влада України», веб-сторінка «https://ptr.dp.court.gov.ua».
Суд розглядає справу заочно, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату (ч.1 ст.810 ЦК).
Правовстановлюючих документів на будівлю щодо права власності чи належного користування за адресою: АДРЕСА_1 позивачем в особі АТ «Укртранснафта» суду не надано.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1).
Відповідно до паспорту НОМЕР_1 від 11 серпня 2015 року виданого Лисичанським МВ УДМС України в Луганській області місце проживання відповідачки зареєстровано за адресою АДРЕСА_4 з 27.02.2001 року.
Чи має відповідач статус внутрішньо-переміщеної особи позивачем не зазначено і документально не підтверджено.
Забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на отримання комунальних послуг передбачені ст. 9-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Частина 2 цієї норми передбачає, що постачальникам комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб забороняється застосовувати інші тарифи, ніж для населення за договорами, укладеними з власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб. Обсяги наданих послуг визначаються відповідними договорами між постачальниками комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу та юридичними особами, які є власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб.
Наказом №84-к від 21.08.2000 року ОСОБА_1 була прийнята терміном на 1 рік з 21.08.2000 року до 20.08.2001 року старшим тренером до спортивно-оздоровчого комплексу ДАТ «Придніпровські магістральні нафтопроводи» Лисичанського районного нафтопровідного управління.
До справи додано заяву ОСОБА_1 від 29.06.2021 року про надання у тимчасове користування житлового приміщення.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 посилалась на п.7.4 Колективного договору Товариства та Положення про порядок надання грошової компенсації за наймане житло штатним працівникам і тимчасового забезпечення житловим приміщенням житлового фонду АТ «Укртранснафта».
Зазначена заява має візу «погоджено» та підпис невідомої особи.
Для визначення порядку оплати тимчасового житла відповідачем, суду не надано позивачем витягу з Колективного договору Товариства та Положення про порядок надання грошової компенсації за наймане житло штатним працівникам і тимчасового забезпечення житловим приміщенням житлового фонду АТ «Укртранснафта».
Відповідно до змісту встановленого зразку заяви, зазначене Положення визначає порядок надання грошової компенсації за наймане житло, про що позивач також не зазначає у позові.
Копією Інформаційного листа підтверджується, що відповідач має на утриманні неповнолітнього сина, з яким проживала за зазначеною у позові адресою.
Відповідно до довідки №26-03-91/9/1004-21 від 05.07.2021 року ОСОБА_1 працює з 21.08.2000 року, а з 01.02.2018 року була переведена лаборантом хімічного аналізу, що є нелогічним.
Наказом №676-к від 23.05.2022 року ОСОБА_1 , лаборанта хімічного аналізу 4-го розряду вимірювальної хімічної лабораторії ЛВДС «Кременчук» АТ «Укртранснафта» було звільнено з роботи 23.05.2022 року за угодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП України.
Відповідно до позову середня вартість житлово-комунальних послуг за період з 30.06.2021 по 31.03.2022 року (8 міс.) складає 2091.60 грн.
Нарахування за грудень 2021 року склали 5022,00 грн., за січень 2022 року 4861,80 грн., що значно вище середньомісячних нарахувань у зимовий період.
До матеріалів справи додано журнал видачі рахунків мешканцям кімнат для відпочинку АТ «Укртранснафта» за адресою АДРЕСА_3 , але з чого рахунок формувався, за якими цінами надавались житлові послуги і з чого складались також документально не підтверджено.
До суду надано 3 копії рахунку-фактури №90029719 від 31.12.2021 року, рахунку-фактури №90030416 від 31.01.2022 року та рахунку-фактури №90032454 від 30.04.2022 року відповідно до яких доповненням є лише заява ОСОБА_1 від 29.06.2021 року.
За положеннями статей 319, 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Хто є власником будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , на якій підставі директор АТ «Укртранснафта» надає у тимчасове користування житлові приміщення позивачем не зазначено.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг (ч.1 ст. 6 Закону).
Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором (пп. 1, 5, 11).
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Таким чином Законом України «Про житлово-комунальні послуги» на споживача покладено обов'язок укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Наведені приписи закону свідчать про обов'язковість договору про надання житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість останнього відмовитись від укладання договору, а сам договір є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення такого у договорі або законі не висловив заперечень проти договору у формі мовчання.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі N 646/834/17.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Листом Мінсоцполітики №21151/0/2-23/3 від 25.12.2023 року підтверджується, що інформація щодо ОСОБА_1 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб відсутня.
Споживач житлово-комунальних послуг, зобов'язаний нести витрати по утриманню житла , але відповідно до правомірних нарахувань або встановлених тарифів, відповідно до площі житла, за житлово-комунальні послуги з опалення, електроенергії, водопостачання, водовідведення, утримання будинку та прибудинкової території.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується на принципі дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.
Позивачем належним чином не підтверджено правовий статус учасників цих правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Крім того, відповідач повинен виконувати обов'язок по оплаті наданих послуг , на підставі укладеного належним чином договору, з визначеним порядком їх нарахування, а їх розмір повинен бути встановлений шляхом індивідуального розрахунку чи встановлення сталої оплати за певні періоди відповідними нормативними документами, з урахуванням визначених тарифів, або договором.
Таким чином, право власності чи належного користування позивачем будівлі за адресою: АДРЕСА_3 не підтверджено, факт наявності у відповідача зобов'язань щодо своєчасної оплати за надані житлово-комунальні послуги, їх вартість, правомірність нарахування належним чином не підтверджується.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а тому сплачений судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову Акціонерного товариства «Укртранснафта» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О. М. Курочкіна