Справа № 320/48119/23
24 жовтня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Штульман І.В. та суддів: Маринчак Н.Є., Черпака Ю.К., розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР "СЕСІЛЬ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (надалі - апелянт) звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору в зв'язку з неналежним фінансуванням.
Перевіривши вказане клопотання представника відповідача, колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не долучено квитанцію про сплату судового збору, а заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В силу положень частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Суд звертає увагу на те, що однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
У розумінні статей 73, 74 КАС України важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими доказами.
До клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянтом не додано доказів, які б вказували на майновий стан та свідчили про неможливість сплати судового збору.
Слід зазначити, що порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Для відстрочення сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року по справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для зменшення, відстрочення апелянту сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.
Керуючись статтями 73, 74, 133, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. Штульман
Судді: Н.Є. Маринчак
Ю.К. Черпак