П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/3426/24
Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д. К. Дата і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
при секретарі - Качуренко В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому просив суд:
визнати протиправною відповідь відповідача на скаргу від 15.03.2023 на бездіяльність державного виконавця у виконавчих провадженнях №№71972384, 71972514, оформлену листом від 28.12.2023 р. №32129;
визнати протиправними дії відповідача щодо не розгляду скарги від 15.03.2023 на бездіяльність державного виконавця у виконавчих провадженнях №№71972384, 71972514 у порядку Закону України “Про виконавче провадження»;
зобов'язати відповідача розглянути скаргу від 15.03.2023 на бездіяльність державного виконавця у, виконавчих провадженнях №№71972384, 71972514 в порядку Закону України “Про виконавче провадження»;
визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. щодо не направлення копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2023 р. у виконавчому провадженні №71972384;
визнати протиправною бездіяльність, старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконаних рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Пхіденка О.С. щодо не направлення копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2023 р. у виконавчому провадженні №71972514;
визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Пхіденка О.С. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №71972384 від 24.10.2023p.
визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №71972514 від 24.10.2023 р.
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. від 24.10.2023 про закінчення виконавчого провадження №71972384;
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. від 24.10.2023 про закінчення виконавчого провадження №71972514.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявами про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів №420/15446/22 від 05.01.2023, виданих Одеським окружний адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області: зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 періоду роботи в колгоспі “ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 по 05.05.1981 р.р. на посаді механізатора; повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2022 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
07.06.2023 року постановами старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденком О.С. відкриті виконавчі провадження №71972384, №71972514, з примусового виконання зазначених вище виконавчих листів.
15.12.2023 року позивач звернувся до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коржової Ю.Е. зі скаргою на бездіяльність державного виконавця у зазначених вище виконавчих провадженнях, на обгрунтування якої зазначив, що державний виконавець не вживає усіх передбачених Законом України “Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, оскільки боржник, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не повідомляв позивача про результати повторного розгляду заяви від 25.04.2022 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду зарахувати до загального трудового (страхового) стажу період роботи в колгоспі “ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 по 05.05.1981 р.р. на посаді механізатора, у зв'язку з чим я просив: провести службове розслідування за викладеними у скарзі фактами порушень та притягнути до відповідальності осіб, винних у неналежному виконанні виконавчих проваджень №71972384, №71972514; здійснити контроль за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання ним виконавчого провадження №71972384, №71972514; вчинити дії по примусовому виконанню виконавчих листів Одеського окружного адміністративного суду №420/15446/22 від 05.01.2023 та відновити права позивача; вчинити дії з притягнення до відповідальності відповідальних осіб Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, винних у невиконанні виконавчих листів Одеського окружного адміністративного суду №420/15446/22 від 05.01.2023; зобов'язати боржника повідомити позивача під розписку або поштою, рекомендованим листом, про результати повторного розгляду заяви від 25.04.2022 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду зарахувати до загального трудового (страхового) стажу період моєї роботи в колгоспі “ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 по 05.05.1981 р.р. на посаді механізатора; надати змістовну відповідь про вчинені державною виконавчою службою дії у виконавчому провадженні №71972384, №71972514; про результати розгляду скарги повідомити позивача письмово, рекомендованим листом
За розглядом скарги, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом від 28.12.2023 р. №32129 повідомив, що скарга не відповідає вимогам статті 74 Закону України “Про виконавче провадження», а тому вона розглядатиметься в порядку Закону України “Про звернення громадян». При цьому відповідач у листі не зазначив та не мотивував, у чому саме скарга не відповідає вимогам статті 74 Закону України “Про виконавче провадження». Так, відповідачем було констатовано, що у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебували виконавчі провадження №71972384 - з примусового виконання виконавчого листа №420/15446/22 виданого Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу період роботи в колгоспі ім. Жовтневої революцій з 28.10.1980 (по 05.05.1981 на посаді механізатора та №71972514 - з примусового виконання виконавчого листа №420/15446/22, виданого 05.01.2023 Одеським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву від 25.04.2022 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
В ході проведення виконавчих дій на адресу Відділу від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли відомості стосовно виконання рішення суду по справі № 420/15446/22.
У відповідності до вимог пункту 9 частини першої статті 39 Закону України “Про звернення громадян» державним виконавцем винесені постанови про закінчення виконавчого провадження №71972514 та №71972384.
Із зазначеним вище діями та рішеннями відповідача позивач незгодний, оскільки вважає їх необґрунтованими та незаконними, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. щодо не направлення копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2023 р. у виконавчому провадженні №71972384.
Визнано протиправною бездіяльність, старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконаних рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. щодо не направлення копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.10.2023 р. у виконавчому провадженні №71972514.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в частині відмови у задоволенні позовних вимог, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що розгляд начальником Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скарги на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні не в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», а в порядку Закону України «Про звернення громадян» свідчить про порушення цих законів та конституційних прав позивача, внаслідок чого таку відповідь оформлену листом відповідача від 28.12.2023 року №32129 не можна вважати законною. При цьому суд першої інстанції не взяв до уваги приписи ст.12 Закону України «Про звернення громадян», якими встановлено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений Законом України «Про виконавче провадження». Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги той юридичний факт, що в матеріалах виконавчих проваджень № 71973514, №71972684 відсутні докази на підтвердження доведеності до відому позивача, боржником, прийнятого ним рішення №155750003363 від 26.12.2022 року, що свідчить про недоведеність виконання боржником судового рішення щодо повторного розгляду моєї заяви від 25.04.2022 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду щодо зарахування до мого загального трудового (страхового) стажу періоду роботи в колгоспі "ім. Жовтневої революції" з 28.10.1980 по 05.05.1981 р.р. на посаді механізатора. Вказує, що належним виконанням за рішеннями немайнового характеру у виконавчих провадженнях №71972514, №71972684 є не тільки повторний розгляд боржником заяви від 25.04.2022 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків, зроблених в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 року по справі №420/15446/22, а й доведення боржником до відома результату прийнятого за її розглядом рішення, оскільки воно безпосередньо стосується моїх прав та інтересів, а тому я, як учасник виконавчого провадження, маю право знати про таке рішення. Також вказує, що відповідач, діючи усупереч наведених вимог процесуального закону, не надсилав та не вручав мені копію свого відзиву на позов, що підтверджується відсутністю моєї розписки про це в матеріалах справи.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 року у справі №420/15446/20, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо не врахування до трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 періоду роботи в колгоспі “ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 р. по 05.05.1981 р. на посаді механізатора. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 27.04.2022 р. №155750003363 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі “ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 р. по 05.05.1981 р. на посаді механізатора. Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2022 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено..
23.11.2022 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі “ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 р. по 05.05.1981 р. на посаді механізатора та про зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2022 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
07.06.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденко О.С. відкрито виконавче провадження №71972384 з примусового виконання рішення суду про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107, ЄДРПОУ 20987385) зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі “ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 р. по 05.05.1981 р. на посаді механізатора.
07.06.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденко О.С. відкрито виконавче провадження №71972514 з примусового виконання рішення суду про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107, ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2022 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
Листом від 16.06.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило відповідача, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 по справі № 420/15446/22, до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 зараховано період роботи в колгоспі “ім. Жовтневої революції" з 28.10.1980 р. по 05.05.1981 р. на посаді механізатора та повторно розглянуто заяву від 25.04.2022 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду. Після зарахування до страхового стажу зазначеного періоду роботи, страховий стаж заявника склав 28 років 07 місяців. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років. Згідно частини четвертої статті 26 Закону № 1058 наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії. Враховуючи викладене, рішенням №155750003363 від 26.12.2022 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідної кількості років страхового стажу. Таким чином, визначені рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 по справі № 420/15446/22 зобов'язання виконані в порядку встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Враховуючи вищевикладене, просило закрити виконавче провадження № 71972384 на підставі пункту 9 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", як фактично виконане.
Згідно рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.12.2022 року №155750003363 на заміну рішення про відмову №155750003363 від 27.04.2022 року зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2022. по справі № 420/15446/22 відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянуто заяву від 25.04.2022, ОСОБА_1 , ІНН: НОМЕР_1 , про призначення пенсії за віком, відповідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 60 років. Вік заявника 60 років 1 місяць. Необхідний страховий стаж статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 29 років. Страховий стаж особи становить 28 років 07 місяців. Результати повторного розгляду документів доданих до заяви: До страхового стажу на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2022. по справі № 420/15446/22 зараховано період роботи: з 28.10.1980 по 05.05.1981 роботи в колгоспі "ім. Жовтневої революції" на посаді механізатора. Не працює. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 17.03.2025.
24.10.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденко О.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №71972514, на підставі п. 9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження».
24.10.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденко О.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №71972384, на підставі п. 9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження».
15.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коржової Ю.Е. зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просив: провести службове розслідування за викладеними у скарзі фактами порушень та притягнути до відповідальності осіб, винних у неналежному виконанні виконавчих проваджень №71972384, №71972514; здійснити контроль за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання ним виконавчого провадження №71972384, №71972514; вчинити дії по примусовому виконанню виконавчих листів Одеського окружного адміністративного суду №420/15446/22 від 05.01.2023 та відновити права позивача; вчинити дії з притягнення до відповідальності відповідальних осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, винних у невиконанні виконавчих листів Одеського окружного адміністративного суду №420/15446/22 від 05.01.2023 р.; зобов'язати боржника повідомити позивача під розписку або поштою, рекомендованим листом, про результати повторного розгляду заяви позивача від 25.04.2022 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду зарахувати до загального трудового (страхового) стажу період моєї роботи в колгоспі “ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 по 05.05.1981 р.р. на посаді механізатора; надати змістовну відповідь про вчинені державною виконавчою службою дій у виконавчому провадженні №71972384, №71972514; про результати розгляду скарги повідомити позивача письмово, рекомендованим листом.
За результатом розгляду скарги, Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надано відповідь, яку оформлено листом від 28.12.2023 за №32129 в якій зазначено, що скарга позивача не відповідає вимогам статті 74 Закону, вона розглядається згідно вимог Закону України “Про звернення громадян». Зазначено, що у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відділ), перебувало виконавче провадження № 71972384 з примусового виконання виконавчого листа № 420/15446/22 виданого 05.01.2023 Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, ЄДРПОУ 20987385) зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі “ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 р. по 05.05.1981 р. на посаді механізатора та виконавче провадження 71972514 з примусового виконання виконавчого листа № 420/15446/22 виданого 05.01.2023 Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2022 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду. 28-1-20 (840) (840) T В ході проведення виконавчих дій, на адресу Відділу від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли відомості стосовно виконання вимог рішення суду по справі № 420/15446/22. 24.10.2023 у відповідності до вимог пункту 9 частини першої статті 39 Закону, державним виконавцем винесені постанови про закінчення виконавчого провадження № 71972514 та № 71972384. Додатково повідомлено, що у відповідності до статті 19 Закону, сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. 3 матеріалами виконавчого провадження позивач має можливість ознайомитися в присутності державного виконавця в приймальний день, щопонеділка з 09:00 до 16:00 за адресою м. Одеса, вул. Разумовська, 37 або за адресою в мережі Інтернет http://asvpweb.nais.gov.ua/ за допомогою ідентифікатору для доступу, яка міститься у постанові про відкриття виконавчого провадження. Також зазначено, що відповідно до ст.383 КАС України, оцінка правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду відноситься безпосередньо до повноважень суду. Отже, у випадку незгоди стягувача із рішенням боржника, прийнятим на виконання рішення суду, він має право звернутися до суду відповідно до ст.383 КАС України щодо визнання протиправним такого рішення.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі, виходив з того, що ані положення ст. 74 Закону №1404-VIII, ані Інструкції № 512/5 не покладають на начальника, у даному випадку Начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), безумовного обов'язку проводити перевірку за скаргою стягувача, а сама скарга слугує тільки підставою для проведення перевірки у випадку, якщо є така необхідність, а тому суд не вбачав протиправності в таких діях та відмовив у їх задоволенні.
Суд першої інстанції також дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що відповідачем розглянуто у встановленому законодавством порядку та строки розгляду скарги позивача від 15 грудня 2023 року, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
При цьому, відмовив у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). ОСОБА_2 щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення виконано у спосіб, встановлений резолютивною частиною рішення, а отже державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження» діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак, відсутні підстави для її скасування.
Разом з цим вказав, що оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази надіслання позивачу у виконавчому провадженні ВП№71972384, №71972514 постанови про закінчення виконавчого провадження, вказане свідчить про не дотримання державним виконавцем визначеного ч. 1 ст. 28 Закону №1404-VIII порядку надіслання сторонам виконавчого провадження ВП№71972384, №71972514 копій постанов державного виконавця, а отже прийшов до висновку що така бездіяльність є протиправною, а вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону №1404 визначено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Згідно із частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, а саме щодо позовних вимог в задоволенні яких судом було відмовлено, вирішуючи питання щодо правильності застосування судом норм чинного законодавства, а також щодо обґрунтованості поданої апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Предметом розгляду вказаної справи є, крім іншого, відповідь відповідача на скаргу від 15.03.2023 на бездіяльність державного виконавця у виконавчих провадженнях №№71972384, 71972514, оформлену листом від 28.12.2023 р. №32129; дії відповідача щодо не розгляду скарги від 15.03.2023 на бездіяльність державного виконавця у виконавчих провадженнях №№71972384, 71972514 у порядку Закону України “Про виконавче провадження».
Чинне законодавство України передбачає широке коло можливостей впливу на хід виконавчого провадження для фізичних та юридичних осіб.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби врегульований ст. 74 Закону №1404-VIII.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Загальний порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби регламентовано статтею 74 указаного Закону.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Відповідно до абз. 8 п. 1 Розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5) перевірити законність виконавчого провадження мають право, зокрема, начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі.
Згідно п. 2 Інструкції № 512/5 посадові особи, зазначені в абзаці восьмому пункту 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження також за скаргою стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника).
Відповідно до абз. 9 п. 7 розділу XII Інструкції № 512/5 якщо посадовою особою, зазначеною в абзаці восьмому пункту 1 цього розділу (начальник відділу державної виконавчої служби), прийнято рішення про скасування постанови або іншого процесуального документа (або їх частини), винесених у виконавчому провадженні в резолютивній частині постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження, зазначається постанова або документ, який скасовується (частина, яка скасовується).
Аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано інститут адміністративного контролю законності виконавчого провадження, у межах якого начальник відділу примусового виконання рішень за результатами розгляду скарги стягувача на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця уповноважений здійснювати перевірку виконавчого провадження та в разі виявлення порушень вимог закону, своєю постановою скасувати постанову державного виконавця та зобов'язувати його провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
При цьому, з наведеного слідує, що за наявності виявлення порушень закону керівник вищого органу державної виконавчої служби виносить постанову, в інших випадках, а саме при прийнятті рішення щодо відмови в задоволенні скарги така форма реагування, як винесення постанови законом не регламентується.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем 15.03.2023 року подано до відповідача скаргу на бездіяльність державного виконавця.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем перевірка законності виконавчого провадження не проводилася, однак така поведінка суб'єкта владних повноважень не суперечить вимогам закону, а тому суд не вбачає протиправності в таких діях.
Аналізуючи норми ст. 74 Закону №1404-VIII колегія суддів звертає увагу, що за наявності виявлення порушень закону керівник вищого органу державної виконавчої служби чи начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, виносить постанову, в інших випадках, а саме при прийнятті рішення щодо відмови в задоволенні скарги така форма реагування, як винесення постанови законом не регламентується.
З огляду на вказане, при наданні відповіді позивачу на скаргу на бездіяльність державного виконавця від 15.03.2023 відповідачу слід керуватися Законом України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР)
Матеріалами справи підтверджено, що за результатом розгляду скарги, Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надано відповідь, яку оформлено листом від 28.12.2023 за №32129 в якій зокрема зазначено, що скарга позивача не відповідає вимогам статті 74 Закону, вона розглядається згідно вимог Закону України “Про звернення громадян».
Колегія суддів не приймає доводи апелянта з цього приводу та зазначає, що відповідач не мав законних підстав розглядати звернення позивача як скаргу в порядку частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", як просив позивач, та правомірно розглянув його в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян", оскільки в даному випадку має місце можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Тобто відповідач при розгляді скарги має право обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що ані положення ст. 74 Закону №1404-VIII, ані Інструкції № 512/5 не покладають на начальника безумовного обов'язку проводити перевірку за скаргою стягувача, а сама скарга слугує тільки підставою для проведення перевірки у випадку, якщо є така необхідність.
При цьому, відповідно до статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Аналізуючи норми Закону № 393/96-ВР, зокрема положення статті 15, можна зробити висновок, що обов'язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду, як елемент конституційної гарантії звернення до органів публічної влади, включає і доведення змісту відповіді до заявника.
З огляду на зміст указаного зобов'язання, орган уважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов'язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв'язку.
В спірних правовідносинах обов'язок повідомлення громадянина про наслідки розгляду його скарги має підтверджуватися доказами, що свідчать про надсилання (вручення) такої відповіді на адресу заявника (заявнику).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем розглянуто у встановленому законодавством порядку та строку розгляду скарги позивача від 15 грудня 2023 року, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо позовних вимог в частині законності винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №71972384 від 24.10.2023p. та постанови про закінчення виконавчого провадження №71972514 від 24.10.2023 р. колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1-10 частини 1 статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; 2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; 3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; 4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена; 7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ.
Частиною 2 статті 39 передбачено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа передбачені у статті 40 Закону №1404-VІІІ.
Зокрема, згідно з частиною 1-3 вказаної статті у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 року у справі №420/15446/20 :
- визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо не врахування до трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 періоду роботи в колгоспі «ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 р. по 05.05.1981 р. на посаді механізатора;
- визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 27.04.2022 р. №155750003363 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі «ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 р. по 05.05.1981 р. на посаді механізатора;
- зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2022 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
23.11.2022 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі «ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 р. по 05.05.1981 р. на посаді механізатора та про зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2022 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
07.06.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденко О.С. відкрито виконавче провадження №71972384 з примусового виконання рішення суду про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі «ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 р. по 05.05.1981 р. на посаді механізатора.
07.06.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденко О.С. відкрито виконавче провадження №71972514 з примусового виконання рішення суду про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2022 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
Як підтверджено матеріалами справи листом від 16.06.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило відповідача, що на виконання рішення по справі № 420/15446/22, до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 зараховано період роботи в колгоспі “ім. Жовтневої революції" з 28.10.1980 р. по 05.05.1981 р. на посаді механізатора та повторно розглянуто заяву від 25.04.2022 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду та прийнято рішення №155750003363 від 26.12.2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком, що підтверджується відповідними доказами.
З урахуванням виконання ГУ ПФУ в Одеській області рішення суду по справі №420/15446/22, 24.10.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденко О.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №71972514 та постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №71972384, на підставі п. 9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що державний виконавець при винесенні постанов про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки боржником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2022. по справі № 420/15446/22 зараховано період роботи: з 28.10.1980 по 05.05.1981 роботи в колгоспі "ім. Жовтневої революції" на посаді механізатора та повторно розглянуто заяву від 25.04.2022, тобто виконано рішення у спосіб, встановлений резолютивною частиною рішення.
Фактично апелянт ОСОБА_1 не погоджується з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо повторного прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії за віком за його скаргою та вважає, що Пенсійним фондом не належно виконано рішення суду по справі №420/15446/22, а тому вважає, що в даному випадку саме на відповідача покладено обов'язок щодо контролю виконання рішення суду, проте колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта та зазначає, що у разі непогодження з прийнятим ГУ ПФУ в Одеській області рішенням №155750003363 від 26.12.2022 року ОСОБА_1 може звернутись до суду з відповідним позовом на підставі положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Доводи апелянта про відсутність у нього рішення ГУ ПФУ в Одеській області №155750003363 від 26.12.2022 року не спростовуються вищезазначених висновків суду.
Також доводи апелянта про те, що не отримання ним такого рішення може свідчити про те, що ГУ ФПУ в Одеській області взагалі не приймали такого рішення, а штучно створили його з метою уникнення відповідальності колегія суддів не приймає та вважає такі доводи лише припущеннями позивача, які свідчать про його не згоду з таким рішенням Пенсійного фонду. В свою чергу матеріали адміністративної справи містять зазначене рішення надане до суду відповідачем, в свою чергу позивач ОСОБА_1 має право знайомитись з матеріалами адміністративної справи.
Доводи апелянт про не отримання ним відзиву та ухвали суду від 12.04.2024 р. про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження не є підставою для скасування рішення суду згідно ст.317 КАС України, оскільки ці порушення не призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином доводи апеляційної скарги не знайшли своїх підтверджень під час апеляційного перегляду справи, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апелянта та скасування рішення суду першої інстанції.
Отже, рішення суду є обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відтак, на підставі ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 29 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова