П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/35133/23
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Коваль М.П., розглянувши питання про залишення без руху апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року по справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов за ВП № 72996509,-
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року по справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов за ВП № 72996509.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
За правилами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, у редакції станом на момент подання позову, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою була встановлена на рівні 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ст. 4 Закону №3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, оскільки позовну заяву подано у 2023 році, позивачем було заявлено позовну вимогу майнового характеру (ціна позову 27069,00 грн.), ставка судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку становить 2684,00 грн. х 150% х 0,8 = 3220,80 грн.
Апелянтом під час звернення до суду з апеляційною скаргою, в порушення приписів ч. 5 ст. 296 КАС України, не було додано документ про сплату судового збору.
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до П'ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору у розмірі 3220,80 грн. за подання апеляційної скарги на рахунок № UA678999980313101206081015758, отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 (ЄДРПОУ 37607526), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України;Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), П'ятий апеляційний адміністративний суд.
Водночас, в апеляційній скарзі апелянтом було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування зазначено клопотання апелянт посилається на відсутність відповідних бюджетних асигнувань та коштів на сплату судового збору.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом № 3674-VI.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, вичерпний перелік умов, згідно вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», не містить таких підстав для відстрочення сплати судового збору, як відсутність можливості сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування та бюджетних асигнувань. До того ж, жодних доказів наведених обставин апелянтом не надано.
Згідно з позицією, сформованою, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «CASE OF KREUZ v. POLAND», заява № 28249/95, «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
За викладених обставин, враховуючи, що апелянтом не обґрунтовано підстави для відстрочення йому сплати судового збору згідно вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», заявлене скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.9 ст. 44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі апеляційної скарги та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Враховуючи викладене, оскільки в матеріалах справи відсутні докази надсилання копії апеляційної скарги третій особі, при цьому відомості про реєстрацію третьої особи у ЄСІТС відсутні, вказані недоліки мають бути усунуті шляхом надсилання на адресу третьої особи копії апеляційної скарги разом із доданими матеріалами в паперовій формі листом з описом вкладення.
Крім того, відповідно до положень ч.3 статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Стаття 287 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, та частина шоста якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було прийняте 27 вересня 2024 року, водночас апеляційна скарга була надіслана засобами поштового зв'язку 28 жовтня 2024 року, тобто апеляційну скаргу подано з пропуском строку, встановленого статтею 287 КАС України.
Разом з тим, в апеляційній скарзі апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, стверджуючи, що про існування рішення дізнався лише 20.10.2024 року, а також посилаючись на виконання військовою частиною бойових завдань у безпосередній близькості до активних бойових дій.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку, що зазначені в обґрунтування пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження причини не є поважними з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Так, посилання апелянта на отримання оскаржуваного рішення лише 20.10.2024 року спростовуються відомостями підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», відповідно до яких оскаржуване рішення надійшло до електронного кабінету апелянта 28.09.2024 року о 07 год. 09 хв.
Необхідно зазначити, що з урахуванням того, що апелянтом є військова частина, інші обставини, повідомлені апелянтом в частині поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, можуть вважатися такими, що зумовлюють право на поновлення строку апеляційного оскарження, з урахуванням введення воєнного стану та триваючою збройною агресією російської федерації на території України.
Разом з тим, Верховним Судом неодноразово зазначалось, зокрема у постановах від 06 березня 2018 року у справі №819/1224/15-а, від 10 вересня 2020 у справі № 806/2321/16, що причини пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення є поважними, якщо вони підтверджені належними доказами.
Суд наголошує, що за відсутності жодних доказів повідомлених апелянтом обставин, клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження у цій частині не є належним чином обґрунтованим.
Таким чином, доводи апелянта не свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року.
Враховуючи викладене, згідно положень ст. 298 КАС України, протягом десяти днів з дня вручення ухвали апелянт має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, в якій може вказати поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 287, 296, 298, 325, 328 КАС України, суддя,-
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року по справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов за ВП № 72996509 - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду: доказів сплати судового збору у розмірі 3220,80 грн., доказів надсилання на адресу третьої особи копії апеляційної скарги разом із доданими матеріалами в паперовій формі листом з описом вкладення, а також заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин такого поновлення.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору та доказів надсилання на адресу третьої особи копії апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 КАС України, скарга буде повернута скаржнику; у разі не подання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними - суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль