П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/11359/24
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.
Час і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року по справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просив суд:
визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПД/ОД/23872/109/НП/СПТД-ФС від 24.01.2024;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10700 (десять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що оскаржувану постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПД/ОД/23872/109/НП/СПТД-ФС від 24.01.2024р. прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідачем не було пред'явлено ФОП ОСОБА_1 копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), що свідчить про порушення ним вимог абзацу 6 ч. 1 статті 6 Закону №877-V. Вказує, що ФОП ОСОБА_1 мала законне право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.11.2023 за вхід № П-1237/ПД-23 ПМУ Держпраці отримало звернення ОСОБА_2 від 14.11.2023 щодо можливого порушення її трудових прав збоку ФОП ОСОБА_1 .
Наказом №237 від 07.12.2022 Державна служба України з питань праці погодила можливість Південному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці з 08.12.2022 забезпечувати здійснення повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці від 23.09.2022 № 168 та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до вимог абз.5 ч.1 ст.6 Закону України № 877, з урахуванням вимог ст. 16 Закону України № 2136, листом від 30.11.2023 № ПД/1/1279-ЦА-23 Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулось за погодженням до Державної служби України з питань праці.
Державна служба України з питань праці листом від 06.12.2023 № ЦА-5940/1/2.3.1-23а надало погодження Південному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), утому числі, ФОП ОСОБА_1 за зверненням ОСОБА_2 від 14.11.2023 за вхід №П-1237/ПД-23 від 23.11.2023.
Згідно наказу ПМУ Держпраці № 253/ПД-ЗК від 08.12.2023 та направлення №ПД/1/8221-23 від 08.12.2023, головним державним інспекторам відділу з питань праці управління інспекційної діяльності в Одеській області ПМУ Держпраці Довгань Т.В. та ОСОБА_3 було доручено у термін з 15 по 18 грудня 2023 року провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю у формі перевірки у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ,місцезнаходження АДРЕСА_1 ; фактично здійснює господарську діяльність за адресою АДРЕСА_2 ), з питань виявлення неоформлених трудових відносин та оплати праці.
Аналізом інформації, доступ до якої необмежений законодавством (безкоштовний витяг з ЄДРЮОФОПГФ) з'ясовано, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є 56.29 Постачання інших готових страв (основний).
15.12.2023 у холі приміщення ТОВ “Одесагаз-Постачання», коли позивач вийшла до інспекторів, вони представилися, пред'явили службові посвідчення, поінформували про ведення відеофіксації, повідомили про початок здійснення контрольного заходу, надали копію направлення № ПД/1/8221-23 від 08.12.2023 під підпис (яке містить інформацію про погодження Держпраці №ЦА-5940/1/2.3.1-23а), ознайомили з наказом на перевірку (безпосередньо позивачу надано ознайомитись (04:06, 0001),сповістили, що перевірка відбувається з питань оформлення трудових відносин та оплати праці, почали спілкування з позивачем по предмету перевірки, надали позивачу перелік необхідних для перевірки документів, вказали дату, час та варіанти місця для їх отримання, проте, позивач відмовила їм в спілкуванні.
15.12.2023 позивачу направлено копію направлення та перелік необхідних документів смс-повідомленням на номер 0661233124.
Про неможливість проведення заходу державного контролю було складено акт №ПД/ОД/223872/109/НП від 18.12.2023, направлений позивачу поштовим відправленням №6504416690812 від 18.12.2023, яке повернуто за закінченням терміну зберігання, згідно довідки Укрпошти.
22.12.2023 винесено повідомлення № ПД/3.1/8684-23 із сповіщенням позивача про отримання 21.12.2023 заступником начальника ПМУ Держпраці ОСОБА_4 акту про неможливість проведення заходу державного контролю від 18.12.2023 № ПД/ОД/223872/109/НП для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, яке направлено позивачу поштовими відправленнями від 26.12.2023 №№6504416689601, 6504416689610, що були повернуті за закінченням терміну зберігання, згідно довідок Укрпошти.
11.01.2024 винесено запрошення № ПД/3.1/310-24 для позивача на слухання у адміністративній справі про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю, передбаченого ч.2 ст.265 КЗпП України, із наданням пам'ятки про права та обов'язки учасника адміністративного провадження, які направлено позивачу поштовими відправленнями від 13.01.2024 №№ 6504416709963,6504416709939.
Відправлення від 13.01.2024 № 6504416709939 повернуто за закінченням терміну зберігання, згідно довідки Укрпошти, відправлення від 13.01.2024 №№ 6504416709963 вручено 22.01.2024, згідно інформації Укрпошти.
24.01.2024 відповідачем, керуючись Порядком № 509, на підставі абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України, прийнято рішення скласти постанову про накладення штрафу № ПД/ОД/23872/109/ НП/СПТД-ФС на ФОП ОСОБА_1 за створення перешкод посадовим особам ПМУ Держпраці при здійсненні ними заходу державного нагляду(контролю).
Позивач вважає зазначену постанову протиправною та за її скасуванням звернулась до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у спосіб передбачений чинним законодавством, в межах повноважень та правомірно прийняв оскаржувану постанову, оскільки позивач був обізнаний про інспекційне відвідування та вимогу про надання документів, тому можливо кваліфікувати дії позивача як створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування.
Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 4 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» (далі - Закон № 2694-XII) визначає, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Відповідно до статті 38 Закону № 2694-XII державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877).
Згідно дефініції, наведеній у п.1 ч.1 ст.1 Закону №877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст.2 Закону №877, заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) визначені статтею 4 Закону №877, відповідно до частини одинадцятої якої, плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Частиною 3 статті 6 Закону №877-V визначено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини 1, 2 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Частиною 5 вищезазначеної статті передбачено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було складено акт №ПД/ОД/223872/109/НП від 18.12.2023 про неможливість проведення інспекційного відвідування, який став підставою для винесення оскарженої постанови, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 107200,00 грн.
Таким чином, на позивача накладено штраф за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Судом встановлено та підтверджено належними доказами, що позивачу вручені наказ та повідомлення про проведення перевірки, що зокрема, підтверджує відеозапис долучений до матеріалів справи.
Також, суд першої інстанції вказав, що позивач був обізнаний про інспекційне відвідування та вимогу про надання документів, тому можливо кваліфікувати дії позивача як створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування та прийшов до висновку про правомірність спірної постанови.
Апелянт в свою чергу зазначає, що постанова про накладення на штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПД/ОД/23872/109/ НП/СПТД-ФС від 24.01.2024 є незаконною, оскільки їй для ознайомлення наказ не надали, його зміст не прочитали, тобто фактично ознайомлення з наказом не здійснювалось та посадовими особи Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не було пред'явлено ФОП ОСОБА_1 копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю).
Надаючи оцінку таким доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 804/2956/17 наголосив, що даючи оцінку рішенню (припису) посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками позапланової перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення/припису (з огляду на правовий статус Держпраці та її територіальних органів), важливим є з'ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб'єкт господарювання про проведення позапланової перевірки і її предметом.
Отже, з'ясування дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) є важливим питанням в аналогічних спорах.
Так, при проведенні перевірки, яка відбулася 15.12.2023 року, відповідачем крім пред'явлення службових посвідчень, інформування про ведення відеофіксації, повідомилення про початок здійснення контрольного заходу, позивачці також надано копію направлення № ПД/1/8221-23 від 08.12.2023 під підпис (яке містить інформацію про погодження Держпраці № ЦА-5940/1/2.3.1- 23а), ознайомлено з наказом на перевірку (безпосередньо позивачу надано ознайомитись), сповіщено, що перевірка відбувається з питань оформлення трудових відносин та оплати праці.
Відповідні обставини зафіксовані на відео NOR_8888888_000000_20231215110442_0001, яке було оглянуто судом, а тому доводи апелянта в частині не ознайомлення з наказом про проведення перевірки є безпідставними.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не вручалась вимога про надання необхідного переліку документів для проведення контрольного заходу.
Водночас, з відеозапису NOR_8888888_000000_20231215110442_0001 вбачається, що позивачці надано перелік необхідних для перевірки документів (зачитано деякі з них), вказано дату, час та варіанти місця для їх отримання, проте, позивач вказала, що нічого не збирається їм давати, повернула інспектору перелік документів та закінчила спілкування і покинула приміщення.
При цьому, відповідачем надано копії скриншотів, про те, що в той же день позивачу направлено копію направлення та перелік необхідних документів смс-повідомленням на номер 0661233124, а отже вищезазначені доводи апелянта спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, всі відправлення, які в подальшому направлялися позивачеві засобами поштового зв'язку, були повернуті з довідкою про закінчення терміну зберігання, що свідчить про неналежне отримання суб'єктом господарювання кореспонденції відповідача. Обов'язок ж управління обмежується лише надісланням пошти на юридичну адресу позивача. Фактичні обставини одержання надісланої пошти знаходяться за межами компетенції відповідача, оскільки відносини між оператором поштового зв'язку та адресатом знаходяться поза контролем Міжрегіонального управління та не залежать від нього.
Щодо доводів апелянта про непред'явлення ФОП ОСОБА_1 копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону № 877, підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи .
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою проведення позапланового заходу стало звернення 23.11.2023 за вхід № П-1237/ПД-23 ПМУ ОСОБА_2 від 14.11.2023 щодо можливого порушення її трудових прав збоку ФОП ОСОБА_1 .
У відповідності до вимог абз.5 ч.1 ст.6 Закону України № 877, з урахуванням вимог ст. 16 Закону України № 2136, листом від 30.11.2023 № ПД/1/1279-ЦА-23 Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулось за погодженням до Державної служби України з питань праці.
Державна служба України з питань праці листом від 06.12.2023 № ЦА-5940/1/2.3.1-23а надало погодження Південному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), утому числі, ФОП ОСОБА_1 за зверненням ОСОБА_2 від 14.11.2023 за вхід №П-1237/ПД-23 від 23.11.2023.
Наказом №237 від 07.12.2022 Державна служба України з питань праці погодила можливість Південному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці з 08.12.2022 забезпечувати здійснення повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці від 23.09.2022 № 168 та іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість та законність підстав для призначення позапланової перевірки.
Водночас, відповідно до ст. 10 Закону № 877 суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, якщо: посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Дослідивши відеозапис NOR_8888888_000000_20231215110442_0001, колегією суддів не встановлено, що відповідачем надано погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки позивача.
Як вже зазначалося, абзацом 6 ч. 1 статті 6 Закону №877-V передбачено не наявність відповідних погоджень, а саме їх пред'явлення. Жодних доказів пред'явлення погодження Державною службою України з питань праці позивачу відповідачем не надано, що свідчить про порушення ним вимог абзацу 6 ч. 1 статті 6 Закону №877-V, а отже суб'єкт господарювання (уповноважена особа) мав право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), що помилково не встановлено судом першої інстанції.
Так, п. 35 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року по справі №813/2339/17, в якій зазначено, що незалежно від прийнятого суб'єктом господарювання рішення з питань допуску до перевірки, оскаржуючи у подальшому до суду прийняті за її результатами рішення, суб'єкт господарювання не позбавлений права посилатись на порушення уповноваженим органом вимог законодавства щодо призначення і проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність оскаржуваних рішень. При цьому, таким підставам адміністративного позову, за умови їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками перевірки, - переходити до з'ясування обставин з приводу наявності чи відсутності виявлених під час перевірки порушень законодавства.
Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 4 лютого 2019 року у справі № 807/242/14 лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом будь-яких вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Ці висновки, хоч і сформульовані під час розгляду податкових спорів, однак мають загальний характер і є застосовними у справах щодо здійснення контрольних заходів іншими контролюючими органами.
На користь такого підходу може слугувати позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 380/6882/20, в якій Суд надав оцінку аргументам позивача щодо порушення порядку проведення перевірки, визначеного Законом № 877-V, та, з посиланням на вищезазначені правові висновки Верховного Суду виснував, що недотримання вимог, крім іншого, статті 6 Закону № 877-V, є порушенням порядку проведення перевірки та самостійною підставою для скасування акта індивідуальної дії, прийнятого за результатом такої перевірки.
Отже, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено порушення уповноваженим органом вимог законодавства в частині встановленої процедури проведення перевірки, а відтак це не створює правомірних наслідків такої перевірки та є достатньою правовою підставою для висновку про визнання протиправним оскаржуваного акту індивідуальної дії, прийнятого органом державного нагляду (контролю) за наслідком цієї перевірки, що унеможливлює перехід до суті покладених в їх основу правопорушень.
Такі правові висновки відповідають доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.
Враховуючи зміст встановлених фактичних обставин, описаних вище, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача з підстав порушення вимог законодавства щодо процедури проведення заходу державного нагляду (контролю), що є достатньою підставою для задоволення позовних вимог, що помилково не встановлено судом першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.
Судові витрати підлягають перерозподілу в порядку ст. 139 КАС України.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року скасувати.
Ухалити у справі нове рішення, яким позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПД/ОД/23872/109/НП/СПТД-ФС від 24.01.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 44742194) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України
Повний текст постанови складено та підписано 29 жовтня 2024 року .
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова