П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/6435/24
Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.
Час і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Лук'янчук О.В.,
суддів: Бітова А.І., Ступакової І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Міністерства оборони України, Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум та просили суд:
- визнати протиправним рішення МОУ про відмову у призначені та виплаті ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги за померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку пов'язаної з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_5 , яке викладено у витягу з протоколу засідання Комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та 2 компенсаційних сум від 19.12.2023 №23/в;
- зобов'язати МОУ призначити та виплатити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу за померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку пов'язаної з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_5 .
В обґрунтування позову зазначалось, що прийняте рішення про відмову у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги за померлого внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку пов'язаної з проходженням військової служби є протиправним, оскільки під час настання трагічних подій ОСОБА_5 в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння не перебував.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянти звертають увагу суду апеляційної інстанції, що 17.10.2022 наказом №59-рс командира військової частини НОМЕР_1 відповідно до пункту 230 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України солдата ОСОБА_5 , дизеліста-електрика радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_2 виключено зі списків особового складу Збройних Сил України у зв'язку зі смертю.
У вказаному наказі зазначено: «Помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року в результаті нещасного випадку. Смерть пов'язана з проходженням військової служби.» .
Отже, апелянти вважають, що останніми документами було підтверджено, що смерть ОСОБА_5 пов'язана з проходженням військової служби, а тому мають право на виплату одноразової грошової допомоги.
Апелянт вважає, що суд порушив норми матеріального права шляхом застосування не тих норм права та норми процесуального права, залучаючи до справи другого відповідача.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на справу №420/23349/23, якою було встановлено правомірність висновків щодо смерті ОСОБА_5 , які відображені у витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 2167 від 14.10.2022 року.
Також не погоджаються позивачі з висновком суду про те, що ними не оскаржено акт службового розслідування, оскільки відповідачі ознайомили позивачів з цим актом лише під час розгляду справи №420/23349/23, а відтак позивачі не могли оскаржити його.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а тому просять в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 26.02.2022 року №52 призвано за мобілізацією на військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 26.02.2022 №44 солдата ОСОБА_5 , зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначено на посаду дизеліст-електрик радіолокаційної станції в/ч НОМЕР_2 .
Наказом командира в/ч НОМЕР_3 від 29.03.2022 №70 з метою забезпечення надійної охорони вивільненого військового містечка АДРЕСА_1 , солдата ОСОБА_5 відряджено до м. Чорноморськ з 29 березня 2022 року.
Сторонами не заперечується, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року у військовому містечку АДРЕСА_1 стався нещасний випадок, який спричинив смерть солдата ОСОБА_5 , у зв'язку з чим наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 17.10.2022 №59-рс його виключено зі списків особового складу ЗСУ у зв'язку зі смертю. В наказі вказано, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті нещасного випадку, смерть пов'язана з проходженням військової служби.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 (батько померлого), ОСОБА_2 (мати померлого), ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 (син померлого) звернулись до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявами про виплату одноразової грошової допомоги рівними частинами у зв'язку зі смертю солдата ОСОБА_5 .
Згідно з витягом з протоколу засідання Комісії МОУ за результатом розгляду заяв прийнято рішення від 19.12.2023 №23/в про відмову у призначені одноразової грошової допомоги, оскільки причиною смерті ОСОБА_5 є отруєння не уточненою хімічною речовиною, токсична речовина неуточненої речовини набряк легень. Відповідно до висновку експерта №131 від ІНФОРМАЦІЯ_3 Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи та постанови про закриття кримінального провадження від 30.12.2022 №12022162380000190 ГУ НП в Одеській області ВП №1 смерть настала внаслідок отруєння не уточненою хімічною речовиною (внутрішньовенна ін'єкція у пахову область зліва у доступному для власної руки місці, отруйна речовина була введена саме шляхом внутрішньовенної ін'єкції). Згідно з ст.16-4 Закону України "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), військовослужбовця, є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Між тим, позивачі стверджуючи, що ОСОБА_5 під час нещасного випадку не перебував у стані наркотивного сп'яніння, у зв'язку з чим вважають рішення протиправним, а тому звернулися до суду з цим позовом.
Розглядаючи справу суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом №2011-XII, який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст.1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із п.п.2 п.2 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Пунктами 3-4 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено у разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.
До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у п.п.1-3 п.2 ст.16 цього Закону, належать, зокрема: 1) діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; 2) батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті).
Порядок призначення №975 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби).
Згідно з вказаним Порядком призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.
Наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 №564 затверджено Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі Положення про Комісію МОУ №564), яке визначає основні функції, завдання, повноваження Комісії МОУ, а також порядок організації її роботи.
Комісія утворюється в апараті Міністерства оборони України з метою виконання, зокрема, п.13 Порядку призначення № 975.
Склад Комісії за посадами визначається наказом Міністерства оборони України.
Згідно з п.4 розділу І Положення у своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України та цим Положенням.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення №564 визначено, що з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія МОУ зобов'язана, зокрема, приймати до розгляду документи, що надходять до МОУ для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону №2011-XII та приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів.
Відповідно до п.4 Положення Комісія відмовляє в призначенні одноразової грошової допомоги у разі, якщо встановлено, що загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком:
вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Розділом ІІІ Положення визначений порядок прийняття рішення Комісією.
Формою роботи Комісії є засідання, які проводяться не рідше одного разу на місяць (за наявності документів для розгляду).
Рішення Комісії приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні.
Результати засідання Комісії оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії, його заступником, секретарем та всіма членами Комісії, які брали участь у засіданні.
Рішення Комісії про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум доводиться до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.
Рішення Комісії може бути оскаржено в судовому порядку.
Таким чином, Комісія МОУ приймає рішення на підставі наданих їй документів, які були складені відповідними органами по факту нещасного випадку з військовослужбовцем.
З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при залученні до участі в розгляді справи комісію МОУ, оскільки саме на зазначений орган покладено обов'язок щодо прийняття рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги.
Також колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (Порядок №337) вимоги цього Порядку не поширюється, зокрема, на військовослужбовців ЗСУ.
У зв'язку з чим, відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", абз.10 п.2 Порядку №337 наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 затверджена Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 (далі Інструкція №332), відповідно до п.1 якого ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.
Згідно з п.1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Пунктом 8 встановлено, що Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана, зокрема, скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Згідно з п.7 розділу ІІ, п.1 розділу ІІІ Інструкції №332 підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу ІІІ цієї Інструкції, зокрема: нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком; випадки смерті військовослужбовців.
Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби.
Спеціальне розслідування проводиться комісію для проведення спеціального розслідування.
Згідно з п.4 розділу ІІІ за результатами спеціального розслідування комісія з урахуванням висновків експертиз та (або) досудового розслідування складає акт за формою НВ-2 та оформлює інші матеріали, передбачені цією Інструкцією.
Якщо за висновком комісії з розслідування в акті за формою НВ-2 випадок визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, у військовій частині, де стався нещасний випадок, протягом доби на кожного потерпілого складаються та подаються на затвердження командиру військової частини акти за формою НВ-3. У цьому разі в актах за формою НВ-3 замість підписів членів комісії з розслідування робиться запис: "Складено відповідно до акта спеціального розслідування".
Крім того, п.17 розділу ІІ Інструкції №332 встановлено, що у разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім'ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.
Як було вище встановлено, відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії МОУ за результатом розгляду заяв прийнято рішення від 19.12.2023 №23/в про відмову у призначені одноразової грошової допомоги на підставі ст.16-4 Закону №2011-XII, тобто перебування солдата у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
В оскаржуваному рішенні не заперечується, що смерть ОСОБА_5 настала під час проходження ним військової служби, проте відповідач вважає, що відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку з перебуванням ОСОБА_5 у стані наркотичного сп'яніння.
В свою чергу апелянти зазначають, що в наказі командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 17.10.2022 № 59-рс про виключення зі списків особового складу ЗСУ військовослужбовця - солдата ОСОБА_5 , зазначено: «Помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в результаті нещасного випадку. Смерть пов'язана з проходженням військової служби», що на їх думку дає їм право на отримання спірної допомоги.
З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.04.2022 №82 де вказано про виключення зі списків особового складу частини та зняття зі всіх видів забезпечення у зв'язку із смертю військовослужбовця ОСОБА_5 , 1986 р.н. Але в цьому наказі зазначено, що смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
При цьому необхідно взяти до уваги, що в Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом МО України № 332 від 27.10.2021 визначено наступне:
Обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби:
погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником);
алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене технологічним процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами розслідування нещасного випадку;
навмисне заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров'ю;
природна смерть внаслідок вроджених вад здоров'я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.
Згідно з абзацом 7 пункту 1.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення №402) передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, в осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Пунктом 21.5 цього Положення №402 розмежовано формулювання, в тому числі «під час виконання ним обов'язків військової служби» та «пов'язане з проходженням військової служби», які є самостійними підставами встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року № 119-аг комісією на чолі з заступником командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення підполковником ОСОБА_6 було проведено спеціальне розслідування смертельного нещасного випадку з мобілізованим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 дизелістом-електриком радіолокаційної станції солдатом ОСОБА_5 .
Згідно з даними судово-токсикологічного дослідження (акт судово-медичного дослідження №1171 від 13.04.2022р. «в шлунку з вмістом, тонкому кишечнику, печінці нирці та сечі виявлено: кофеїн, метадон та невстановлені речовини, ідентифікувати які не представилось можливим у зв'язку з відсутністю високочутливої апаратури і стандартних зразків порівняння». Відповідно до висновку експерта Овідіопольского районного відділення судово-медичної експертизи від 18.05.2022 року №131.Отруєння не уточненою речовиною знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю».
До матеріалів спеціального розслідування приєднано копії документів, які були надані слідчим СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління, поліції №2 ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , а саме:
- Висновок експерта №131 Овідіопольського районного відділення судово-медичної експертизи (експертиза проводилась з 03.04.2022 року по 18.05.2022 року);
- Акт судово-медичного дослідження (обстеження) Одеського обласного бюро судово- медичної експертизи №1171/131 крові та сечі від 12.04.20022 року;
- Акт судово-медичного дослідження (обстеження) Одеського обласного бюро судово- медичної експертизи №1171/131 внутрішніх органів та сечі від 29.04.2022 року.
Також колегія суддів встановила, що в особистих документах солдата ОСОБА_5 було виявлено "Листок призначень препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів хворим, які отримують лікування в стаціонарних або амбулаторних умовах, і виконання цих призначень" хворого ОСОБА_5 №210 (дата призначення з 31.03.2022 року по 09.04.2022 року) лікаря ОСОБА_8 препарату Метадон ZN.
До матеріалів спеціального розслідування залучено інформацію від Підприємства об'єднання громадян «Медичний діагностично-реабілітаційний центр «Відродження-ХХI» від 09.06.2022 року №8, з якої слідує, що « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 попередньо знаходився на «замісній терапії з дозою препарату (100 мг 1 р/д таблетки) в клініці замісної терапії «Addimed» м.Одеса. Після закриття «Addimed» до 21.12.2021 р. був прийнятий на замісну терапію (метадон 100 мг 1 р/д в таблетках). З 23.12.2021 року ОСОБА_5 перебував на лікуванні у ПОГ «МДРЦ «ВІДРОДЖЕННЯ -ХХI» з діагнозом: F 11.22 (психічні та повіденські розбудови, визвані вживанням опиоїдів. Синдром залежності) з дозою препарату Метадон ) 025 (2 таб/2 р/д протягом 10 днів). 100 мг 1 р/д таблетки). ОСОБА_5 приймав наркотики з 2001 року». «Препарат метадон не поєднується з іншими наркотичними засобами, психотропними препаратами, а також з алкоголем, що може призвести до летального кінця».
Таким чином, доводи відповідача про те, що солдат ОСОБА_5 приховав відомості своєї наркотичної залежності та перебування на замісній терапії у реабілітаційному центрі апелянтами у цій справі не спростовані.
Щодо інших доводів апеляційної скарги слід зазначити, що висновок комісії про причину нещасного випадку відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (додаток 3 до Інструкції з розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, а саме смерті мобілізованого військовослужбовця солдата ОСОБА_5 - психофізіологічна: наркотичне, токсикологічне отруєння (27).
Нещасний випадок з солдатом ОСОБА_5 стався внаслідок токсичної дії не уточненою хімічною речовиною під час несення чергування.
За результатами розслідування комісією встановлено, що відповідно до п.11. розділу II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України обставини, затвердженої наказом міністра оборони України №332 від 27.10.2021, за яких стався смертельний нещасний випадок з солдатом ОСОБА_5 , а саме введення ним ін'єкції не уточненої хімічної речовини, що призвело до смертельного отруєння, не визнається таким, що пов'язаний з виконанням ним обов'язків військової служби, тому на облік не береться та Акт за формою НВ-3 не складається.
Слід повторно зазначити, що статтею 16-4 Закону №2011-XII також визначені підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються.
Відповідно до п.п. "б" п.1 ст.16-4 Закону №2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Вказані положення ст.16-4 Закону №2011-XII відповідають п.4 розділу ІІ Положення №564, згідно якого Комісія МОУ відмовляє в призначенні одноразової грошової допомоги у разі, якщо встановлено, що загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком, зокрема, вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння.
Комісія МОУ дослідивши надані їй документи дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивачів про нарахування та виплати одноразової допомоги, та прийняла рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством.
Комісія МОУ досліджувала матеріали спеціального розслідування та висновки комісії за результатом проведеного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, оформленого актом від 12.09.2022 року за формою НВ-2.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, висновки комісії за результатом проведеного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, оформленого актом від 12.09.2022 року за формою НВ-2, яке досліджувалось Комісією МОУ, не оскаржувались позивачами, які мали таке право відповідно до п.17 розділу ІІ Інструкції №332, у зв'язку з чим доводи позивачів про недоведеність знаходження померлого ОСОБА_5 у стані наркотичного сп'яніння, а також твердження, що у акті спеціального розслідування проігноровано факти можливого побиття ОСОБА_5 колегією суддів не приймаються.
Доводи апелянта про те, що вони не знали про наявність такого висновку, а тому і не могли його оскаржити судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки зазначені обставини не спростовують факт встановлений комісією за результатом проведеного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, оформленого актом від 12.09.2022 року за формою НВ-2.
Щодо доводів позивачів про те, що лише ВЛК уповноважена визначати причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, суд зазначає, що позивачі у даному випадку помилково трактують та підміняють повноваження та підстави для прийняття рішень ВЛК щодо визначення причинного зв'язку захворювання, травми, яке призвело до смерті військовослужбовця та повноваження та підстави для прийняття рішень Комісією щодо наявності підстав для виплати одноразової допомоги.
Відповідно до п.1.2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену наказом МОУ №402 від 14.08.2008 року (далі Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України встановлений пунтом (розділом) 21 Положення №402.
Підпунктом 21.5 визначені формулювання постанов ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, які приймаються вказаною комісією в залежності від обставин захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.
Суд встановив, що протокол №2167 засідання 18 Регіональної ВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань поранень, контузій, травм, каліцтв складений 14.10.2022 року.
Згідно з редакцією п.21.5 станом на час складання протоколу №2167 однією з формуліровок постанов, яка приймається ВЛК є "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням з військової служби" - якщо воно одержано за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержано внаслідок правопорушення" (пп."в" пп.21.5 п.21).
Пунктом 21.5 передбачена єдина формуліровка для постанови ВЛК, яка надається про неповязанність захворювання з проходженням військової служби (пп."е" пп.21.5 п.21) в наступній редакції: "Захворювання , НІ, не пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовано при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.
В редакції на даний час така ж едина формуліровка для постанови ВЛК, яка надається про неповязанність захворювання з проходженням військової служби передбачена пп."ж" пп.21.5 п.21 Положення.
При цьому у новій редакції пп.21.5 п.21 (пп."є") Положення містить наступну формуліровку: "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені пп. "а", "г" цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
Постанова ВЛК у формулюванні "Захворювання ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло, (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником);
навмисного спричинення шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
Таким чином, протокольна постанова ВЛК №2167 від 14.10.2022 року прийнята комісією у відповідності до вимог Положення №402, проте така постанова не спростовує висновків Комісії МОУ щодо відсутності підстав для призначення та виплати позивачам одноразової грошової допомогу за померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку пов'язаної з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_5 .
Враховуючи вищевикладені фактичні обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Комісія Міністерства оборони України діяла правомірно, під час прийняття рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги позивачам, керуючись статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в якій зазначено, що призначення та виплата одноразової грошової не здійснюється, якщо смерть військовослужбовця, є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Посилання позивачів на судове рішення суду апеляційної інстанції по справі №420/23349/23 є не доречним, оскільки зазначені справи не є подібними, в них різні правові підстави та інша сукупність доказів. Більш того, згідно частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», лише висновки викладені у постановах Верховного Суду щодо застосування норм права, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Також, за приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду наведених у цьому рішенні, при цьому колегія суддів зазначає, що як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС УЂкраїни, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 29 жовтня 2024 року.
Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова