П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/12436/24
Перша інстанція: суддя Левчук О.А.,
повний текст судового рішення
складено 24.07.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
16 липня 2024 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про визнання виконавчих листів таким, що не підлягають виконанню.
Обґрунтовуючи свою заяву представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначив, що на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли постанови Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про відкриття виконавчого провадження від 11.07.2024 ВП № 75520416 та від 11.07.2024 ВП № 75520310. В постанові ВПВР УДВС ГУЮ зазначено, що документ вступив в законну силу (набрав чинності) 01.07.2024.
Проте, не погоджуючись із рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 по справі № 420/12436/24, 26.06.2024 Головним управлінням направлено апеляційну скаргу по справі № 420/12436/24 до П'ятого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 по справі № 420/12436/24, апеляційну скаргу Головного управління залишено без руху. Отже, виконавчий лист по справі № 420/12436/24 від 01.07.2024, був виданий Одеським окружним адміністративним судом безпідставно, адже в зазначені строки Головним управлінням оскаржено рішення від 29.05.2024.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року заяву представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню по справі № 420/12436/24 - задоволено.
Визнано виконавчі листи, видані 01 липня 2024 року Одеським окружним адміністративним суд по справі № 420/12436/24 такими, що не підлягають виконанню.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про повернення без розгляду заяви представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року по справі № 420/12436/24, адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо здійснення ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року розрахунку розміру індексації пенсії за 2022 рік, за 2023 рік та за 2024 рік із порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок індексації пенсії з 01 березня 2024 року за 2022 рік, за 2023 рік та за 2024 рік на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без включення до основного розміру пенсії суми збільшення пенсії на 25 відсотків згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення»; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку і виплати пенсії з 01 березня 2024 року з урахуванням збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 рік в розмірі 2322,42 грн., за 2023 рік в розмірі 1500,00 грн. та за 2024 рік в розмірі 1500,00 грн., а саме з загальної суми 21911,13 грн.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2024 року з урахуванням збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 рік в розмірі 2322,42 грн., за 2023 рік в розмірі 1500,00 грн. та за 2024 рік в розмірі 1500,00 грн., а саме з загальної суми 21911,13 грн.
01 липня 2024 року по справі № 420/12436/24 видано виконавчі листи.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу на рішення суду від 29 травня 2024 року по справі 420/12436/24, яка ухвалою від 08.07.2024 року залишена без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 р. у справі № 420/12436/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Задовольняючи подані відповідачем заяви, суд першої інстанції зазначив, що оскільки станом на теперішній час в П'ятому апеляційному адміністративному суді на розгляді перебуває апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року по справі № 420/12436/24, виконавчі листи від 01 липня 2024 року по справі № 420/12436/24 є такими, що не підлягають виконанню.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За положеннями статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами 2 та 4 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно норм статті 374 КАС України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 374 КАС України).
Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 374 КАС України).
Отже, для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, мають бути наявні відповідні правові підстави, а саме, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
У постанові від 05 листопада 2020 року (справа №752/2391/17) Верховний Суд вказав, що наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Так колегія суддів зазначає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду, на виконання якого видані виконавчі листи у справі № 420/12436/24, було постановлено 29.05.2024 року. У виданих виконавчих листах суд першої інстанції вказував на те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 року набрало законної сили 01.07.2024 року, що і стало підставою для видачі означених виконавчих листів.
Разом з тим, як свідчать матеріали адміністративної справи на час на час звернення відповідача до суду першої інстанції з заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, Головне управління Пенсійного фонду України подало апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року було відкрито апеляційне провадження по справі Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 р. у справі № 420/12436/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, на день постановлення судом першої інстанції ухвали щодо визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню по справі № 420/12436/24 - рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року не набрало законної сили.
Як наслідок, відомості, які внесені до виконавчих листів стосовно дати набрання рішення законної сили та строку пред'явлення їх до виконання є невідповідними дійсним обставинам.
Зважаючи на вищевикладене колегія суддів зазначає, що видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили відноситься до процесуальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки за наведених вище обставин вважається, що виконавчий лист виданий помилково.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконавчі листи по адміністративній справі №420/12436/24 від 01.07.2024 року є такими, що не підлягають виконанню.
Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Керуючись ст. ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька