П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/3808/24
Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. Дата і місце ухвалення: 27.06.2024р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
В лютому 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000083/2 від 30.12.2023р., визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2023/000450 від 30.12.2023р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на виконання укладеного з фірмою Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж (Туреччина) зовнішньоекономічного договору (контракту) №0409 від 04.09.2023р. в грудні 2023 року ним було імпортовано на митну територію України товар (косметику, чистячі та миючі засоби, харчові добавки), який задекларовано за основним методом визначення вартості товарів - за ціною договору. На підтвердження визначеної митної вартості надані відповідні підтверджуючі документи. Однак, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000083/2 від 30.12.2023р., яким обрано другорядний метод визначення митної вартості - за ціною угоди щодо ідентичних товарів. Таке рішення та картку відмови №UA500130/2023/000450 від 30.12.2023р. ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» вважає незаконними та зазначає, що у всіх наданих Митниці документах числові значення зазначені однаково та немає жодних невідповідностей та розбіжностей між ними. Позивач вважає необґрунтованими посилання Митниці на те, що покупець та продавець за контрактом є пов'язаними особами та діють в інтересах один одного, оскільки такі доводи митного органу не підтверджуються відповідними доказами. Схожість назв продавця та покупця по Контракту №0409 від 04.09.2023р. - це умови самої угоди з метою розповсюдження товару на території України для його швидкої реалізації (продажу) через торгівельні мережі із залученням агентів, що не має безпосереднього впливу на митну вартість товарів. Вартість упаковки та робіт, пов'язаних з пакуванням та маркуванням увійшла до фактурної вартості товару, а тому не підлягає додатковому підтвердженню. Наданими митному органу документами підтверджено надану ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» продавцем товару знижку 50%, що визначено умовами п.4.7 Контракту №0409 від 04.09.2023р.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2024р. позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000083/2 від 30.12.2023р.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2023/000450.
Стягнуто з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» судовий збір у розмірі 21487,71 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з'ясування обставин справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 27.06.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що в п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000083/2 від 30.12.2023р. митним органом наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. Зокрема, виходячи з наданих документів покупець та продавець товару є пов'язаними особами, діють в інтересах один одного, отримувач є одноосібним дистриб'ютором продавця; печатка імпортера (дистриб'ютора) на специфікації від 20.12.2023р. №8 та печатка імпортера (дистриб'ютора), що проставлена на Контракті №0409 від 04.09.2023р. відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп'ютерної техніки та застосування графічних редакторів; такі числові значення митної вартості як витрати на пакування, маркування, завантаження, страхування документально не підтверджені; в інвойсі та специфікації відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам Контракту; різняться відомості щодо перевізника, зазначені в ЦМР від 20.12.2023р. та в довідці про транспортні витрати №2012 від 20.12.2023р.
Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому, що надані ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» зареєстровано як юридичну особу 24.04.2019р. Основним видом господарської діяльності товариства є Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.75).
04.09.2023р. між компанією Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж. (Туреччина), як продавцем, та ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА», як покупцем, укладено контракт №0409, за умовами якого Продавець постачає, а Покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, БАДів під фірмовою назвою «ERSAG» виробництва фірми «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торгівельної марки «ERSAG» Турецької Республіки, власником Ліцензії якого є продавець. Продавець надає покупцю статус офіційного представника на території України продукції торгівельної марки «ERSAG», ця угода діє на період військового часу в Україні.
За умовами п.3.2 Контракту №0409 Покупець приймає товар від Продавця згідно умов доставки, що вказані в специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору. Ціна кожного товару буде вказана в комерційних інвойсах та специфікаціях до контракту, які додаються до кожної партії товарів.
Згідно п.4.5 Контракту №0409 Покупець оплачує Товар, поставлений на його адресу з Турції в Україну протягом 180 діб після його отримання, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, згідно його заявок, але не раніше повної реалізації товару.
Пунктами 4.6, 4.7 Контракту №0409 визначено, що валюта оплати за поставлений товар визначається в доларах США. Валюта платежу здійснюється в доларах США шляхом перерахування суми оплати, визначеної в специфікації на кожну поставку товару окремо. Загальна сума угоди складає сума всіх специфікацій до неї в доларах США.
Продавець зобов'язується надати 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається покупцю на період дії військового стану в Україні.
08.09.2023р. сторони Контракту №0409 уклaли Додаткову угоду №1, відповідно до якої:
п.4.5 Контракту викладено в наступній редакції: «Покупець сплачує товар, поставлений йому Продавцем шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, згідно його заявок за кожну поставку, протягом 180 діб з моменту його поставки. Момент поставки вважається дата митного оформлення в режимі імпорт на адресу Покупця, або з моменту повної реалізації товару».
п.4.7 Контракту викладено в наступній редакції: «Продавець зобов'язується надати дисконт на асортимент товарів від показника цін, за якими поставлялися товари на адресу Покупця на 01.01.2023р., на період дії військового стану в Україні, розмір якого вказано у специфікації до кожної поставки та яка є невід'ємною частиною договору, та підтверджено у рахунку на кожну поставку, але не більше 50%».
На виконання умов зовнішньоекономічного контракту компанія Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж поставила ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» товар, що зазначено в інвойсі №ERS2023000000244 вiд 20.12.2023р.
З метою митного оформлення товару позивачем до Одеської митниці подано електронну митну декларацію №23UA500130028606U7 від 30.12.2023р., в якій визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.
Для підтвердження митної вартості товару декларант надав, зокрема, такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №ERS2023000000244 вiд 20.12.2023р.; автотранспортну накладну (Road consignment note) №б/н від 20.12.2023р.; міжнародні санітарні сертифікати (Sanitary certificate) №23-20-002359 від 19.12.2023р. та №23-20-002360 від 19.12.2023р.; сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin form A (GPS) №Z 0978192 від 20.12.2023р.; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №1420003600-0490 від 13.10.2021р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати №2012 від 20.12.2023р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №8 від 20.12.2023р. та №1 від 08.09.2023р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №0409 від 04.09.2023р.
Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаними митними деклараціями, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.
На вимогу митного органу товариство додатково надало: каталог виробника товарів від 01.04.2023р., прайс-листи виробника товарів від 01.09.2023р., договори ТЕП від 12.12.2023р. №121223, від 20.11.2023р. №1-1122/К, висновок експерта №20-35/12-2023 від 25.12.2023р., товарні чеки на реалізовану продукцію.
Одеською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2023/000450.
Також, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000083/2 від 30.12.2023р., у зв'язку з чим митна вартість оцінюваних товарів була визначена за ціною угоди щодо ідентичних товарів.
У графі 33 вказаного рішення зазначено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) в декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов'язані особи, в той час, як виходячи з наданих документів, вони є пов'язаними та діють в інтересах один одного, отримувач є одноосібним дистриб'ютором продавця. Також виходячи з п.3.1 зовнішньоекономічної угоди №0409 від 04.09.2023р.: «Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1. цього договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем», тобто провадять спільну господарську діяльність на території України;
2) печатка імпортера (дистриб'ютора) на специфікації від 20.12.2023р. №8 до зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023р. та печатка імпортера (дистриб'ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) №0409 від 04.09.2023р., відрізняються за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп'ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки;
3) документи, які підтверджують митну вартість товарів, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі №ERS2023000000244 від 20.12.2023р. відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме: вартості витрат на пакування, маркування, завантаження, які повинні бути включені у вартість товару; відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем, щодо переліку артикулів. Жодних додатків до інвойсу до митного оформлення не подавалося;
4) в інвойсі №ERS2023000000244 від 20.12.2023р. та специфікації від 20.12.2023р. №8 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту;
5) в ЦМР №бн від 20.12.2023р. зазначено перевізника ФОП « ОСОБА_1 », в той час як довідка про транспортні витрати №2012 від 20.12.2023р. видана ФОП ОСОБА_2 , а в тексті довідки зазначено: «Дійсним листом ФОП ОСОБА_3 засвідчує…», жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиційного обслуговування до митного оформлення не надавалося.
Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Не погоджуючись із правомірністю прийнятих Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів та карткою відмови ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» оскаржило їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» метод визначення митної вартості товару документально не підтверджено або надані позивачем документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, серед іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» митної вартості товару, заявленому у спірному випадку до декларування, Одеська митниця у п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000083/2 від 30.12.2023р. зазначила, що Продавець, в особі Компанії «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж.» (Туреччина) та Покупець, в особі ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА», є пов'язаними особами.
На вказану обставину звертає увагу і апелянт в поданій ним скарзі.
Надаючи правову оцінку таким доводам Митниці колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Мінфіну України від 24.05.2012р. №599, в графах « 9 (а)», « 9 (б)» декларант зазначає інформацію, коли особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, наведених у статті 58 Митного кодексу України, зокрема: чи пов'язані між собою Покупець та Продавець, чи вплинула взаємозалежність Продавця та Покупця на ціну товару.
Приписи частин 12, 14 статті 58 Митного кодексу України передбачають, що той факт, що Продавець і Покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів
Згідно із частинами 16, 17 та 18 статті 58 Митного кодексу України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
У свою чергу, згідно частини четвертої статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім'ї. Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під вказані критерії.
Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій митним органом не надано належних та допустимих доказів, що засвідчують відповідність ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» критеріям, встановленим статтею 15 згаданої Угоди.
Той факт, що ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» являється офіційним дистриб'ютором виробника товару-експортера, в силу положень наведеної норми, не визначає сторін Контракту пов'язаними між собою особами.
Окрім того, за правилами згаданої вище статті 58 Митного кодексу України, обов'язок доведення того, що пов'язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється з цим обов'язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 Митного кодексу України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
У даному випадку Одеською митницею не надано письмових обґрунтувань, що такий вплив мав місце, а отже в силу ч.14 ст.58 Митного кодексу України, слід вважати, що такі взаємовідносини не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Ще однією підставою для висновку про те, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, у графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000083/2 від 30.12.2023р. Одеська митниця зазначила, що печатка імпортера (дистриб'ютора) на специфікації від 20.12.2023р. №8 до зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023р., та печатка імпортера (дистриб'ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) №0409 від 04.09.2023р., відрізняються за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп'ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань Митниці, оскільки подані позивачем комерційний рахунок №ERS2023000000244 вiд 20.12.2023р., зовнішньоекономічний контракт №0409 від 04.09.2023р. та специфікація №8 від 20.12.2023р. містять всі необхідні реквізити, а інформація про числові дані в цих документах є ідентичною.
В позовній заяві ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» надало пояснення щодо різниці розмірів початки, яка міститься у контракті №0409 від 04.09.2023р. та у специфікації №8 від 20.12.2023р. Зазначило, що це зумовлено тим, що специфікацію було скановано та зменшено розмір її файлу з тим, аби цей документ міг бути надісланий до Митниці для митного оформлення товару.
Будь-яких заперечень з приводу вказаного зміст апеляційної скарги не містить.
Більше того, апелянт не зазначає, яким чином припущення Митниці про можливість підробки впливає на відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, з урахуванням інших наданих до митного оформлення документів.
Що ж до посилань Митниці на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, то колегія суддів зазначає, що зі змісту п.п. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України слідує, що така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, додається до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, лише у випадку, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
За умовами пункту п.4.8 Контракту №0409 від 04.09.2023р. у вартість, що зазначена в специфікаціях та комерційних інвойсах, входить вартість маркування, пакування та пакувальних матеріалів.
Тобто, умовами Контракту передбачено покладення таких витрат як маркування, пакування, пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням саме на постачальника товару та при поставці товару витрати з упаковки та пакування включено до вартості товару.
На користь висновку суду про те, що вартість пакування увійшла до митної вартості товару свідчать відомості графи 37 митної декларації №23UA500130028606U7 від 30.12.2023р., де зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на маркування, упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додатковому підтвердженню.
Вартість вантажно-розвантажувальних робіт входить у вартість перевезення, що підтверджується довідкою про транспортні витрати №2012 від 20.12.2023р., яка надавалась для митного оформлення товарів разом із декларацією №23UA500130028606U7 від 30.12.2023р.
Досліджуючи довід Одеської митниці про відсутність такої складової митної вартості як страхування задекларованих товарів або відправником або одержувачем, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо здійснювалося страхування, є - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Отже, конструкція вказаної норми не встановлює обов'язку сторін зовнішньоекономічного контракту страхувати товар, що імпортується на митну територію України.
Як стверджує ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА», придбаний ним товар не був застрахований.
Та обставина, що страхування вантажу не проводилось, слідує зі змісту довідки про транспортні витрати №2012 від 20.12.2023р.
Що ж до посилань Митниці на те, що в інвойсі №ERS2023000000244 від 20.12.2023р. та специфікації від 20.12.2023р. №8 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам Контракту, то колегія суддів зазначає наступне.
Як вже зазначалося колегією суддів, пунктами 4.5, 4.7 Контракту №0409 від 04.09.2023р., зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 08.09.2023р., встановлено, що Покупець сплачує товар, поставлений йому Продавцем шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, згідно його заявок за кожну поставку, протягом 180 діб з моменту його поставки, момент поставки вважається дата митного оформлення в режимі імпорт на адресу покупця, або з моменту повної реалізації товару. Продавець зобов'язується надати дисконт на асортимент товарів від показника цін, за якими поставлялися товари на адресу покупця на 01.01.2023р., на період дії військового стану в Україні, розмір якого вказано у специфікації до кожної поставки та яка є невід'ємною частиною договору, та підтверджено у рахунку на кожну поставку, але не більше 50%.
Тобто, відомості про 50% дисконт на весь асортимент товарів визначений в пункті 4.7 Контракту, на підставі якого Продавець виписав рахунок-фактуру (інвойс), а відтак заявлена декларантом митна вартість імпортованих товарів не суперечить умовам згаданого Контракту.
Положеннями п.4 ч.1 ст.3 ЦК України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми рахунку-фактури (інвойсу).
Тобто, з огляду на засади свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) відомостей про дисконт (знижку) не може бути підставою для коригування митної вартості.
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів в спірному рішенні стосовно того, яким чином відсутність інформації в рахунку-фактурі (інвойсі) про дисконт (знижку) на товар ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару.
В графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000083/2 від 30.12.2023р. Одеська митниця зазначила, що в ЦМР №бн від 20.12.2023р. зазначено перевізника ФОП « ОСОБА_1 », в той час як довідка про транспортні витрати №2012 від 20.12.2023р. видана ФОП ОСОБА_2 , а в тексті довідки зазначено: «Дійсним листом ФОП ОСОБА_3 засвідчує…», жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиційного обслуговування до митного оформлення не надавалося.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, 20.11.2022р. між ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» (Клієнт) та ФОП ОСОБА_2 (Експедитор) укладено договір транспортно- експедиторського обслуговування №1-1122/К, за умовами якого Клієнт доручає, а Експедитор зобов'язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно- експедиторських послуг за погодженням.
На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_2 було забезпечено перевезення вантажу ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» з м. Denizli (Турція) до п/п Орлівка (Україна).
Витрати, пов'язані з доставкою вантажу, зокрема, по даному відрізку маршруту, склали 154 500,00 гривень, що підтверджується довідкою про транспорті витрати за вих. №2012 від 20.12.2023р.
27.12.2023р. між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №0026 від 27.12.2023р., згідно якого ФОП ОСОБА_2 надано позивачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 254 250,00 грн.
В свою чергу, між ФОП ОСОБА_2 , як замовником, та ФОП ОСОБА_4 , як виконавцем, було укладено договір про транспортно-експедиційні послуги №121223, за умовами якого Замовник зобов'язується надавати для перевезення вантажі, а Виконавець зобов'язується організовувати перевезення їх автомобільним транспортом у міжміському та/або місцевому сполученні, міжнародному сполученні за узгодженими маршрутами у визначені місця призначення та в строки і передавати одержувачам.
02.01.2024р. між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 складено акт надання послуг №1 від 02.02.2024р. на загальну суму 203 144,76 грн.
В міжнародній автотранспортній накладній (CMR) №б/н в графі «Перевізник» визначено саме ФОП ОСОБА_1 , тобто особу, яка фактично здійснювала перевезення за дорученням ФОП ОСОБА_2 (виконавець по доставці вантажу).
Колегія суддів критично ставиться до тверджень відповідача, що у довідці про транспортні витрати №2012 від 20.12.2023р., виданій ФОП ОСОБА_2 , зазначено: «Дійсним листом ФОП ОСОБА_3 засвідчує…», оскільки вказана обставина не підтверджується змістом відповідної довідки, копія якої наявна в матеріалах справи.
А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість посилань Митниці на наявність розбіжностей в зазначенні перевізника.
Колегія суддів вважає, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч.2 ст.53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсі, специфікації).
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Колегія суддів відхиляє як безпідставні, посилання апелянта на те, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) наявна інформація про те, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, оскільки: отримана з бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Матеріали справи таких доказів не містять.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20 вересня 2023 року по справі №815/5783/17.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними і підлягають скасуванню. Позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці та скасування рішення від 27.06.2024р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 28 жовтня 2024 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук