№ 204/1043/24
№ 1-кп/204/690/24
16 жовтня 2024 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
представника установи - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Дніпро, в режимі відеоконференції, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120231000400032 від 28.11.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,-
встановив:
В провадженні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження № 120231000400032 від 28.11.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватись від суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинений ним тяжкий злочини, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, що може бути сприйняте ОСОБА_7 більш небезпечним ніж переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім того, враховуючи, що Указом Президента України N64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації, на всій території України введено військовий стан, який на теперішній час не скасовано та продовжено, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений може покинути території Дніпропетровської області та України, з метою переховування від суду, досягаючи при цьому мети не бути притягнутим до кримінальної відповідальності та не бути засудженим у подальшому; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що обвинувачений розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому ОСОБА_7 перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому обвинувачується, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розгляду. Вчинити інший злочин, оскільки обвинувачений може бути причетний до вчинення інших злочинів. Неможливість застосування запобіжного заходу до ОСОБА_7 у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що ОСОБА_7 , не будучи позбавленим можливості вільного пересування та вибору місця проживання, може вчиняти злочини або спробувати переховуватися від суду і поза межами міста Дніпро Дніпропетровської області. Згідно п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов?язання є те, що підозрюваний/обвинувачений зобов?язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду. Неможливість застосування запобіжного заходу до ОСОБА_7 у вигляді особистої поруки пов?язана з тим, що до органу досудового розслідування та суду не було звернення із письмовим зобов?язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов?язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов?язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Неможливість застосування запобіжного заходу до ОСОБА_7 у вигляді застави, пов?язана з тим, що у обвинуваченого відсутній постійний заробіток. Неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту пов?язана з тим, що він не працює, забезпечує свої життєві потреби внаслідок злочинної діяльності. Крім цього, встановлено, що обвинувачений фактично проживає не за адресою фактичного проживання, а тому, на даний час відсутні об?єктивні переконання у тому, що ОСОБА_7 буде належним чином виконувати обов?язки покладені на нього рішенням суду про застосування саме цього запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 за договором, - адвокат ОСОБА_8 на неодноразові виклики суду, в судове засідання знов не з'явилася, надала заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із зайнятістю в іншому процесі. При цьому, доказів щодо участі у іншому судовому процесі, суду захисником не надано.
Обвинувачений ОСОБА_7 , який утримується в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» відмовився від проведення судового засідання без участі свого захисника ОСОБА_8 в режимі відеоконференції.
Представник установи ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» в судовому засіданні підтвердила, що обвинувачений ОСОБА_7 відмовляється приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за відсутністю свого захисника ОСОБА_8 .
В судовому засіданні захисник обвинуваченого за дорученням ОСОБА_4 заперечував проти проведення судового засідання без участі обвинуваченого.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, наполягала на проведенні судового засідання без участі обвинуваченого та його захисника за договором, враховуючи присутність захисника за дорученням, що не порушує права обвинуваченого на захист, зазначивши, що це невідкладна дія. Вважає, що неодноразова неявка захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 є затягуванням судового процесу у даному кримінальному провадженні, що впливає на дотримання розумних строків у кримінальному провадженні під час судового розгляду.
Вислухавши прокурора, представника установи, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, за необхідне задовольнити клопотання прокурора. При цьому суд враховує наступне.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_7 , який обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого злочину проти громадської безпеки на території України, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, прокурором доведено, що у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тому обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції».
Враховуючи викладене, а також, що будь-яких даних про зменшення ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, та на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу наразі не є доцільним.
При цьому, суд приходить до переконання, що відносно обвинуваченого слід обрати запобіжний захід - тримання під вартою, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів.
Ризик, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурором не доведений та не знайшов свого підтвердження під час судового засідання
Також, враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти громадської безпеки на території України, де на даний час введено воєнний стан, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, а також характер вчиненого кримінального правопорушення, який свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, суд в даному випадку не визначає розміру застави.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 315, 369-372 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 14 грудня 2024 року, без визначення розміру застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1