Справа № 212/9067/24
2/212/3943/24
30 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,-
У вересні 2024 року позивач Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль» (далі - АТ “Криворізька теплоцентраль») звернулось до суду із вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що АТ “Криворізька теплоцентраль» за специфікою своєї виробничої діяльності надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, яке відповідно до положень Житлового кодексу УРСР, Закону України “Про житлово-комунальні послуги», “Про теплопостачання», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 року зобов'язане здійснювати оплату за отриману послугу з централізованого опалення, відповідно до встановлених тарифів. На підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12 жовтня 2011 року № 343 та згідно листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25 липня 2013 року № 01/25-0940 щодо надання погодження та передачу теплових мереж та ТРП, ДП “Криворізька теплоцентраль» доручено прийняти функції забезпечення тепловою енергією споживачів міста у Покровському, Саксаганському, Довгинцівському та Інгулецькому районах міста. Позивачем як виконавцем послуг 01 жовтня 2021 року на своєму офіційному сайті https://tec.dp.ua розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору на адресу позивача від відповідачів не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин, а тому з 01 листопада 2021 року між позивачем та відповідачами укладено Типовий індивідуальний про надання послуги з постачання теплової енергії. Позивач є постачальником теплової енергії за адресою проживання відповідача: АДРЕСА_1 . Позивачем належним чином виконано свої зобов'язання щодо надання послуг з централізованого опалення за вищевказаною адресою, відповідач внаслідок неналежного виконання зобов'язання щодо здійснення оплати за спожиту послугу має заборгованість за період з 01 листопада 2016 року по 31 травня 2024 року у розмірі 36186,21 грн., плата за абонентське обслуговування становить 247,26 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. А також зв'язку із невиконанням відповідачем обов'язку щодо сплати заборгованості, просить стягнути з останньої суму інфляційних витрат у розмірі 6821,84 грн., 3% річних у розмірі 2448,71 грн., пеню у розмірі 287,86 грн. та судовий збір.
Ухвалою суду від 30 вересня 2024 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог АТ "Криворізька теплоцентраль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, у зв'язку із смертю останньої та відкрито провадження в частині позовних вимог АТ "Криворізька теплоцентраль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу надіслано копію позовної заяви з додатками разом з ухвалою про відкриття провадження, проте відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв із запереченнями розгляду справи в порядку спрощеного провадження, а також клопотань про розгляд справи з викликом сторін, до суду не направляв.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 року “Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства “Криворіжтепломережа» до Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль» до Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль» передано об'єкти теплопостачання в Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста (а.с.10).
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на обслуговування в АТ “Криворізька теплоцентраль» на яку відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги з постачання теплової енергії.
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до положень статті 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
АТ “Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст.ст.67, 68, 162 Житлового Кодексу України зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.
Відповідно до приписів норм Закону України “Про житлово-комунальні послуги», Закону України “Про теплопостачання», Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України № 630 від 21.07.2005 року (які були чинним на момент виникнення спірних правовідносин) - між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, в тому числі, послуги з постачання теплової енергії.
Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
За частиною третьою статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
01 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060 “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі - Закон № 1060). Законом № 1060 внесені зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема, до статті 13, якими передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Так, відповідно до ч.5 ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Судом встановлено, що протягом 30 днів з дня опублікування АТ “Криворізька теплоцентраль» 01 жовтня 2021 року на офіційному сайті: https://tec.dp.ua Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, а отже в розумінні ч.5 ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 03 грудня 2020 року, між АТ “Криворізька теплоцентраль» та відповідачем з 01 листопада 2021 року укладено Типовий індивідуальний договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
Статтею 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наданими представником позивача актами підтверджено факт подання та припинення подання теплоносій в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 у період з квітня 2016 року по березень 2024 року (а.с.15-23).
Так, згідно отриманої судом інформації, за відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 12 липня 2018 року, а тому останній є споживачем послуг з централізованого опалення та є суб'єктом, який має здійснювати оплату за надані позивачем послуги у спірний період з 12 липня 2018 року по 31 травня 2024 року, яка також не виходить за межі позовної давності.
АТ “Криворізька теплоцентраль» відповідно до тарифів на теплову енергію, постачається теплова енергія до житла відповідача, однак відповідачем зобов'язання по оплаті за надані послуги здійснюється неналежним чином.
Згідно наданого позивачем розрахунку встановлено, що відповідач, як споживачі послуг теплопостачання у спірний період періодично здійснював оплату за надані позивачем послуги, але не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Згідно розрахунку заборгованісті борг по оплаті за централізоване опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 за період з липня 2018 року по травень 2024 року становить 27898,82 грн., плата за абонентське обслуговування за період з листопада 2021 року по травень 2024 року становить 247,26 грн. (а.с.12), які підлягають стягненню з відповідача.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30 червня 2023 року.
При цьому, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Крім того на підставі п.19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції з 17 березня 2022 року) вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Так у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5-30 години 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.
Врахувавши наведені норми, суд вважає, що для заявлених позивачем вимог за період з липня 2018 року по травень 2024 року строки загальної позовної давності не спливли, оскільки Законами України були внесені зміни до ЦК щодо продовження строків за ст.257 ЦК на час дії карантинних обмежень та на час введеного в Україні воєнного стану, крім того строк давності переривався здійсненням відповідачем часткової оплати за надані послуги.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 01 грудня 2021 року по справі № 373/651/20.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних втрат та пені, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У частині 1, 3 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Крім того, п.45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів, споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.
Постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року “Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набрала чинності з дня опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року, яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, внесено зміни та пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в такій редакції: “ установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285)».
Таким чином, до періоду нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та пені з 24 лютого 2022 року по 29 грудня 2023 року, підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», в редакції чинній до 29 грудня 2023 року, а саме до внесення вищенаведених змін.
Натомість, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних збитків, 3 % річних та пені за період з січня 2017 року по травень 2024 року.
Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача за період з липня 2018 року по 23 лютого 2022 року та з січня 2024 року по травень 2024 року інфляційні втрати у розмірі 2998,05 грн., 3 % річних у розмірі 1134,10 грн., а також пеня у розмірі 171,35 грн. (а.с.13-14).
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрат у розмірі частки задоволених позовних вимог, що становить 2136,40 грн. (32449,58 грн. * 3028 грн. / 45991,89 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 81, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.25, 625, 901, 903 ЦК України, Закону України “Про теплопостачання», ст.ст.16, 20, 21, 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль» заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії за період з липня 2018 року по травень 2024 року у розмірі основного боргу 27898 гривень 82 копійки, плату за абонентське обслуговування у розмірі 247 гривень 26 копійок, інфляційні втрати у розмірі 2998 гривень 05 копійок, 3 % річних у розмірі 1134 гривні 10 копійок, пеню у розмірі 17 гривню 35 копійок, а всього 32449 (тридцять дві тисячі чотириста сорок дев'ять) гривень 58 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2136 (дві тисячі сто тридцять шість) гривень 40 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано без проголошення 30 жовтня 2024 року.
Суддя: М.Д. Власенко