Справа № 201/13113/24
Провадження № 1-кс/201/4590/2024
Іменем України
29 жовтня 2024 року Жовтневий районний суд
міста Дніпропетровська
у складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
скаржника - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у м. Дніпрі ОСОБА_3 на бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 09 вересня 2024 року (вих. № 20240909-289), -
21 жовтня 2024 року ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська з даною скаргою на бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 09 вересня 2024 року (вих. № 20240909-289), та просить зобов'язати службову особу Дніпропетровської обласної прокуратури, уповноважену на внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань внести відомості до ЄРДР за вказаною заявою. Свою скаргу заявник позначив як «Скарга за нововиявленими обставинами».
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 09.09.2024 він звернувся до прокуратури Дніпропетровської області з заявою про злочин, вчинений прокурором цієї прокуратури ОСОБА_5 за ст.ст.358, 396 КК України. Дану заяву було зареєстровано за вхідним номером №61887-24 від 09.09.2024, однак відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР не були, а замість цього 20.09.2024 він отримав поштового листа з відповіддю №31/2-5091-24 від 12.09.2024 за підписом прокурора ОСОБА_6 про відмову у внесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення відносно прокурора ОСОБА_7 .
В судовому засіданні заявник підтримав свою скаргу та наполягав на її задоволенні.
Прокурор проти задоволення скарги заперечував, вказав на те, що відомості про кримінальне правопорушення, начебто вчинене прокурором ОСОБА_5 , внесені до ЄРДР не були правомірно, адже останній не вчиняв кримінального правопорушення за обставин, на які вказує заявник, а діяв в межах своєї компетенції.
Вислухавши сторони та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя встановив наступне.
Із наданих документів вбачається, що дійсно, 09.09.2024 ОСОБА_3 звернувся до прокуратури Дніпропетровської області з заявою про злочин, вчинений прокурором цієї прокуратури ОСОБА_5 . У цій заяві він вказував, що останній вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.364-367, 396 КК України. Дану заяву було зареєстровано за вхідним номером №61887-24 від 09.09.2024, однак відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР не були, а замість цього 20.09.2024 він отримав поштового листа з відповіддю №31/2-5091-24 від 12.09.2024 за підписом прокурора ОСОБА_6 про відмову у внесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення відносно прокурора ОСОБА_7 .
На час розгляду даної справи відомостей про внесення зазначеної заяви до ЄРДР в розпорядження слідчого судді не надано.
Як вказує ОСОБА_3 у своїй заяві від 09.09.2024 про кримінальне правопорушення відносно прокурора ОСОБА_7 , воно полягає в тому, що останній не вніс до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за його заявою від 17.08.2024, яку було зареєстровано в прокуратурі Дніпропетровської області за номером №57108-24 від 19.08.2024.
В свою чергу, у заяві ОСОБА_3 , яку було зареєстровано в прокуратурі Дніпропетровської області за номером №57108-24 від 19.08.2024, він просив внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст.358 КК України, вчинене службовими особами Орджонікідзевського міського відділу міліції УМВС України в Дніпропетровські області 20.02.1996, які в цей день видали йому, ОСОБА_3 , паспортний документ громадянина України, бланк якого, на думку заявника, не відповідає вимогамПоложення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №3423-ХІІ. Зокрема, у верхній частині лицьового боку обкладинки паспорт має написи «УКРАЇНА» та «ПАСПОРТ» (всі літери великі), в той час, як згідно Положення про паспорт громадянина України, такі написи мають бути виконані у вигляді «Україна» та «Паспорт» (лише перша буква велика), в бланку паспорту відсутня нумерація першої сторінки, та пошкоджено задню частину обкладинки написом НОМЕР СЕРІЯ ( НОМЕР_1 ) тощо.
В судовому засіданні, під час розгляду даної скарги, встановлено, що ОСОБА_3 вже оскаржував у суді бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення відносно прокурора ОСОБА_7 за його заявою від 09.09.2024, але ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.09.2024 у справі №201/11673/24, відповідну скаргу йому було повернуто через ненадання ним доказів звернення до прокуратури Дніпропетровської області із цією заявою.
Вдруге ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення відносно прокурора ОСОБА_7 за його заявою від 09.09.2024, але ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2024 у справі №201/12107/24, відповідну скаргу йому було повернуто у зв'язку із пропуском строку звернення до суду та відсутністю підстав для його поновлення.
Зазначені судові рішення у справі №201/11673/24, та у справі №201/12107/24 ОСОБА_3 не оскаржував, і вони набрали законної сили.
Крім того, за клопотанням ОСОБА_3 в судовому засіданні досліджено ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, постановлену 02 вересня 2024 року за наслідками розгляду справи №201/10142/24, якою скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність працівників Дніпропетровської обласної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення задоволено частково. Зобов'язано уповноважену особу Дніпропетровської обласної прокуратури внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 17.08.2024 року, зареєстрованою 19.08.2024 за вх. № 57108-24.
Звертаючись до суду втретє із скаргою на невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення відносно прокурора ОСОБА_7 за його заявою від 09.09.2024, ОСОБА_3 позначив свою скаргу як «Скарга за нововиявленими обставинами».
Надаючи оцінку встановленим обставинам, слідчий суддя виходить з наступного.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. При цьому, відповідно до ч.2 ст. 459 КПК України, нововиявленими обставинами визнаються:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
п.2 ч.2 ст.459 виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
В даному випадку, жодних обставин, які б можна було б визнати нововиявленими в розумінні вимог ч.2 ст.459 КПК України заявник не навів.
Вищезгадану ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, від 02 вересня 2024 по справі №201/10142/24, якою скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність працівників Дніпропетровської обласної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення задоволено частково, підстав вважати нововиявленою обставиною немає, адже її постановлено до постановлення ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2024 у справі №201/12107/24, якою відповідну скаргу ОСОБА_3 було повернуто у зв'язку із пропуском строку звернення до суду та відсутністю підстав для його поновлення.
За таких обставин, підстави для задоволення скарги відсутні.
Доходячи до такого висновку, слідчий суддя також звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно з ч.2 ст.214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч.4 ст.214 КПК України).
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4, 5 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить, що повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Водночас, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за повідомленням, є саме наявність у цьому повідомленні обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження №51-8007км18) вказав:
«...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Сам факт подання заяви не може бути безумовною підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяв і повідомлень є наявність в них фактичних даних, які вказують на ознаки кримінального правопорушення.
У свою чергу, слідчий суддя не може виконувати абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб про внесення відповідних відомостей до ЄРДР без підтвердження наявності в заяві про кримінальне правопорушення обставин, які б свідчили про наявність об'єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення.
Заявник при зверненні до слідчого судді зі скаргою в порядку ст.303 КПК України, окрім іншого, повинен довести, що дійсно наявна дія/бездіяльність яку необхідно оскаржити. Так, при оскарженні бездіяльності слідчого, прокурора, дізнавача, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР заявник зобов'язаний довести, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення до відповідних уповноважених органів дійсно містилися всі об'єктивні дані, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 214, 303- 307, 309, 395 КПК України,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 09 вересня 2024 року (вих. № 20240909-289) - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її отримання.
Повний текст виготовлено 30 жовтня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1