Справа № 201/12381/24
Провадження № 1-кс/201/4298/2024
07 жовтня 2024 року Жовтневий районний суд
міста Дніпропетровська
у складі: слідчого судді - ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
захисника - адвоката - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого 2 відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором Луганської обласної прокуратури, ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Ялхой-Мохк Ножай-Юртовского району ЧІАРСР, громадянина Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023130000000739 від 25 вересня 2023 року, -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором, про обрання запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що 03.03.2022 року у с. Макіївка Сватівського району Луганської області військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації та так званої «народної міліції ЛНР» провели зачистку населеного пункту, захопили будівлю Макіївської гімназії за адресою: АДРЕСА_2 , де розташували штаб та зібрали військову техніку. Також військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації облаштували біля місця своєї тимчасової дислокації блокпост, який розташували біля будівлі Макіївської гімназії по АДРЕСА_3 (орієнтовні GPS-координати: 49.22557, НОМЕР_1 ).
07.10.2022 року військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації та так званої «народної міліції ЛНР» відступили з території села Макіївка Сватівського району Луганської області, понісши втрати.
Таким чином, з 03.03.2022 року по 07.10.2022 року територія с. Макіївка Сватівського району Луганської області разом із місцевим цивільним населенням була підконтрольною військовослужбовцям Збройних Сил Російської Федерації та так званої «народної міліції ЛНР».
Крім того, на початку квітня 2022 року до населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області зайшли військовослужбовці спеціального загону швидкого реагування «Ахмат» ? спецпідрозділу у складі військ національної гвардії Росії (Росгвардії) (далі - СЗШР «Ахмат»), які розташувались у будівлі Макіївської гімназії за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, 12 квітня 2022 року, громадянин Російської Федерації військовослужбовець СЗШР «Ахмат» Збройних Сил Російської Федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись на тимчасово окупованій території Луганської області у с. Макіївка Сватівського району (разом із невстановленими на цей час особами та з особою, стосовно якої до суду направлено обвинувальний акт), яке на той час перебувало під контролем супротивної сторони, тобто військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації, беручи участь у бойових діях, зокрема здійсненні заходів щодо контролю доступу осіб на обумовлену ділянку території Сватівського району Луганської області та ймовірну оборону від наступу військовослужбовців Збройних Сил, усвідомлюючи обставини існування міжнародного збройного конфлікту на території України, у порушення ст. ст. 27 (1), 31-33 (1), ст. 147 Женевської конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни, ст. 75 (2) (а) (а.2) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) від 08.06.1977 року, у яких, серед іншого, прямо забороняється нелегальне ув'язнення особи, жорстоке (нелюдське) поводження та катування особи, що перебуває під захистом, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись мотивами та метою жорстокого поводження та отримання інформації шляхом примусу, діючи в умовах міжнародного збройного конфлікту, за попередньою змовою групою осіб разом з іншими невстановленими військовослужбовцями СЗШР «Ахмат», виконуючи команди особи (стосовно якої до суду направлено обвинувальний акт), увірвались до оселі громадянки України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , де провели незаконний обшук.
Під час обшуку в будинку ОСОБА_8 , діючи спільно з іншими невстановленими військовослужбовцями СЗШР «Ахмат» та особою, стосовно якої до суду направлено обвинувальний акт, за результатами огляду комп'ютера ОСОБА_7 , в якому виявили проукраїнські світлини та патріотичні українські картинки, особа, стосовно якої до суду направлено обвинувальний акт, висловився нецензурною лайкою щодо ОСОБА_7 , звинуватив її у диверсійній діяльності та співпраці зі Службою безпеки України та усвідомлюючи, що ОСОБА_7 , відповідно до ч. 1 ст. 4 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року, є особою, що перебуває під захистом цієї Конвенції, як така, що в будь-який момент та за будь-яких обставин опинилася, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянкою якої вона не є, та віддав наказ присутнім в будинку невстановленим військовослужбовцям СЗШР «Ахмат», серед яких був ОСОБА_6 , доставити її до штабу.
На виконання наказу особи, стосовно якої до суду направлено обвинувальний акт, невстановлений військовослужбовець СЗШР «Ахмат» та ОСОБА_6 , зав'язали ОСОБА_7 очі її кофтою та, утримуючи її руки позаду і нахиливши головою вниз до землі шляхом фізичного примусу проти волі останньої, вивели на вулицю. Після цього посадили до салону автомобіля марки Citroen C-Crosser чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_2 та повезли у невідомому напрямку.
Того ж дня, близько о 10.00 годині, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 привезли до Макіївської гімназії за адресою: АДРЕСА_2 , де розташовувався штаб військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації.
В будівлі Макіївської гімназії невстановлені військовослужбовці СЗШР «Ахмат» завели ОСОБА_7 до актової зали, де поклали на підлогу обличчям у низ та наказали розвести вздовж тулубу руки та ноги тримати на ширині плеч й залишили під охороною декількох невстановлених військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації.
Через деякий час за наказом особи, стосовно якої до суду направлено обвинувальний акт, невстановлені військовослужбовці СЗШР «Ахмат» завели ОСОБА_7 до кабінету директора, розташованого на першому поверсі гімназії.
В подальшому, ОСОБА_6 , грубо порушуючи закони та звичаї війни, разом з особою, стосовно якої до суду направлено обвинувальний акт, та іншими невстановленими військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації упродовж невстановленого проміжку часу завдавали ОСОБА_7 множинні та хаотичні удари металопластиковою трубою по рукам, ногам та спині, вимагаючи при цьому надати інформацію про місцезнаходження прикордонників, мешканців с. Макіївка, які брали участь в АТО/ООС, а також місцезнаходження українських прапорів, які остання забрала з приміщення гімназії та заховала.
Далі, ОСОБА_6 , спільно з іншими невстановленими військовослужбовцями СЗШР «Ахмат», під'єднали до рук ОСОБА_7 електроди та здійснили не менше 5 ударів електричним струмом. При цьому особа, стосовно якої до суду направлено обвинувальний акт, був присутній під час катування потерпілої та керував незаконними діями ОСОБА_6 та інших невстановлених військовослужбовців СЗШР «Ахмат».
Після цього, невстановлені військовослужбовці СЗШР «Ахмат», виконуючи вказівку особи, стосовно якої до суду направлено обвинувальний акт, завели до кабінету директора в приміщенні Макіївської гімназії ОСОБА_9 , якому в присутності ОСОБА_7 вказали, що його дружина є диверсанткою, тому її буде розстріляно. Водночас особа, стосовно якої до суду направлено обвинувальний акт, маючи на меті завдання невиправданих конкретною ситуацією душевних та психічних страждань, наказав ОСОБА_9 та ОСОБА_7 попрощатися перед стратою останньої. У подальшому невстановлені військовослужбовці СЗШР «Ахмат» одягнули на голову ОСОБА_9 мішок, який зав'язали покривалом та вивівши з приміщення гімназії відвезли до дому, де відпустили.
Далі, ОСОБА_6 та невстановлені військовослужбовці СЗШР «Ахмат», виконуючи вказівку особи, стосовно якої до суду направлено обвинувальний акт, у її присутності та під її керівництвом, впродовж невстановленого проміжку часу, завдавали ОСОБА_7 множинні та хаотичні удари електричним струмом та металопластиковою трубою по спині, вимагаючи при цьому надати інформацію про місцезнаходження прикордонників та мешканців с. Макіївка, які брали участь в АТО/ООС.
Через декілька годин ОСОБА_7 вивели з кабінету директора гімназії до спортивної зали, де прикували кайданками до батареї.
Близько 20 години 00 хвилин 12.04.2022 року особа, стосовно якої до суду направлено обвинувальний акт, наказав потерпілій під загрозою фізичної розправи і вбивства у строк до 14 квітня 2022 року зібрати в мешканців селища інформацію про патріотично налаштованих жителів Красноріченської територіальної громади Сватівського району та їх можливу співпрацю зі ЗСУ, яку надати йому. Далі відпустив ОСОБА_7 додому.
В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_6 ОСОБА_7 завдано фізичних та моральних страждань.
Враховуючи викладене, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , порушив вимоги ст. ст. 27 (1), 31-33 (1), ст. 147 Женевської конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни, ст. 75 (2) (а) (а.2) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) від 08.06.1977 року, ст. ст. 3, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.
За сукупністю своїх умисних дій та викладених вище обставин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням територій м. Луганськ та інших населених пунктів Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України або на території Російської Федерації та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик останньому, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) від ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_6 на 03.10.2024 року, 04.10.2024 року та 05.10.2024 року за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22023130000000739 від 25.09.2023 року, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Проте, жодного разу у призначений час громадянин України, ОСОБА_6 , у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Враховуючи наведені вище обставини, 27 вересня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) від 27 вересня 2024 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).
В подальшому, постановою слідчого від 07 жовтня 2024 року, підозрюваного, ОСОБА_6 , було оголошено в розшук.
На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про обрання запобіжного заходу, стосовно ОСОБА_6 , у вигляді тримання під вартою, з урахуванням положень ч. 6 ст. 193 КПК України, у зв'язку з тим, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій територій, вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, у зв'язку з чим, може переховуватись від органів досудового слідства та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати підозрюваному запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 залишила вирішення вказаного питання на розсуд суду.
Вислухавши думки прокурора та захисника, а також дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя, приходить до наступних правових висновків.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан. Указом Президента України від 23.07.2024 року № 469/2024 (затверджений Законом України від 23.07.2023 року № 3891-IX, в Україні продовжено строк дії воєнного стану із 05.30 години 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Відповідно до Наказу № 197 від 20 липня 2022 року визначено тимчасове місце дислокації слідчих підрозділів ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, а саме слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь, Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях та 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк, Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях на території Соборного району в м. Дніпрі, на період дії воєнного стану, або до прийняття окремого рішення Головою Служби безпеки України.
З матеріалів клопотання встановлено, що 25 вересня 2023 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023130000000739, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Слідчим, за погодженням із прокурором, 27 вересня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) від 27 вересня 2024 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).
В подальшому, постановою слідчого від 07 жовтня 2024 року, підозрюваного, ОСОБА_6 , було оголошено в розшук.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри, щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, про що свідчать, зокрема, протоколи допиту учасників кримінального провадження, а також протоколи огляду, проведені в ході досудового розслідування.
Також, на думку слідчого судді, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання, у виді дванадцяти років позбавлення волі, жодного разу за викликом у встановленому КПК України порядку до слідчого не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив, що може свідчити про бажання підозрюваного уникнути відповідальності за інкриміноване йому діяння, а також останній може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи, що ОСОБА_6 в теперішній час перебуває на території України, яка перебуває під контролем окупаційної адміністрації, активно співпрацює з представниками держави агресора, та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити скоєне ним кримінальне правопорушення, що надає йому можливість скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку влади України.
Поряд із цим, слідчий суддя вважає недоведеним під час розгляду клопотання наявність ризиків, визначених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з підстав їх необґрунтованості та відсутності будь-яких достатніх доказів на підтвердження їх існування.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - далі Закон, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 28 серпня 2022 року, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 26 серпня 2022 року № 193) всі територіальні громади Луганського району Луганської області є тимчасово окупованою територією України.
Таким чином, факт тимчасової окупації території Луганського району Луганської області є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України, крім того він визнаний Кабінетом Міністрів України.
Також, стороною обвинувачення доведено факт перебування підозрюваного, ОСОБА_6 , на зазначеній тимчасово окупованій території України, що підтверджується зібраними матеріалами в ході досудового розслідування.
Виходячи з вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення про обрання підозрюваному, ОСОБА_6 , запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Разом з цим, слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до якого, при обранні запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, стосовно підозрюваного, обвинуваченої, яка оголошена у міжнародний розшук, та/або яка виїхала, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Крім того, положеннями частини 4 ст. 197 КПК України, встановлено, що у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу, строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд -
Клопотання старшого слідчого 2 відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором Луганської обласної прокуратури, ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України - задовольнити.
Обрати підозрюваному, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений о 15.50 годині 10 жовтня 2024 року.
Ухвала, щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1