Справа № 211/6624/24
Провадження № 3/211/3274/24
іменем України
30 жовтня 2024 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ніколенко Д.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
встановила:
09 жовтня 2024 року о 08-40 годин в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Леоніда Бородича, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21033, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився.
Крім того, 09 жовтня 2024 року о 08-40 годин в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Леоніда Бородича, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21033, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, котра позбавлена права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, притягався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП 11.08.2024.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи.
Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті відповідно до положень до ст. 268 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Переглянувши відео та дослідивши письмові матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема:
- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 146297 від 09.10.2024, де зазначено, що ОСОБА_1 в порушення п. 2.1 а) ПДР України, керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом;
- адмінпрактикою та карткою обліку адміністративного правопорушення, відповідно до яких ОСОБА_1 вже притягався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП;
- довідкою з Полку патрульної поліції, відповідно до якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами;
- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 146293 від 09.10.2024, де зазначено, що ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння при наявності таких ознак;
- даними відеозапису, з якого вбачається, що транспортний засіб ОСОБА_1 було зупинено співробітниками поліції та у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, шляхом їх перевірки. Водію ОСОБА_1 були роз'яснені його права, заяв та клопотань не надходило. На пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння водій ОСОБА_1 , якому роз'яснені причини зупинки та ознаки наркотичного сп'яніння, відмовився.
В матеріалах справи також міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «КБЛПНД» ДОР від 09.10.2024, однак даних щодо самостійного проходження такого огляду водієм ОСОБА_1 до суду не надано.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Судом встановлено та це вбачається з відеозаписів фіксування факту адміністративного правопорушення, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, коли керував транспортним засобом та не заперечував проти того.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною 3 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (далі - Інструкція) визначено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (зі змінами).
Згідно із п.п. 2, 3, 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі-Порядок) огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до положень Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним Наказом Міністерства охорони здоров'я та Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 3 Порядку огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);
- лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно із п. 4 Порядку, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Вказана вимога Закону співробітниками поліції дотримана.
П.8 Порядку визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
При розгляді справи по суті було встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 126 ч. 5 та ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП суду надані об'єктивні та інші безперечні докази провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч.1 ст. 130 КУпАП, що дозволяє суду, визнати останнього винним.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Суд при накладенні адміністративного стягнення враховує особу ОСОБА_1 , при цьому не встановлені обставини, які пом'якшують або обтяжують його відповідальність.
З метою виховання особи, запобігання новим проступкам, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкцій ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП із застосування положень ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Крім того, відповідно до довідки з Полку ПП, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Разом з цим, аналізуючи положення міжнародних актів, Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11 жовтня 2011 року (справа № 10-рп/2011) наголосив, що не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям правопорушення, а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Так, згідно із позицією висловленою у постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справах №753/18479/16-к від 22.05.2018, №171/869/21 від 21.06.2022, колегія суддів дійшла висновку, що рівними перед законом у частині призначення покарання та реалізації своїх прав будуть як особи, які на час вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, мали право на керування транспортним засобом, так і особи, які його не мали. Тому та обставина, що обвинувачений вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 286-1 КК України, не маючи права на керування транспортними засобами, не є перешкодою для застосування до нього обов'язкового додаткового покарання у виді позбавлення права на керування транспортними засобами, оскільки після відбуття основного покарання останній може мати змогу набути відповідне право, отримавши посвідчення водія.
Статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
З урахуванням зазначеного, рівними перед законом, в частині накладення стягнення та реалізації своїх прав, будуть як особи, які на час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, офіційно не отримали посвідчення водія на право керування транспортними засобами, так і особи, які отримали таке посвідчення, оскільки після сплати штрафу, останні можуть мати змогу набути відповідне право, отримавши посвідчення водія.
Як вбачається з довідки з Полку ПП та протоколу транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_2 , а отже вказаний транспортний засіб не підлягає оплатному вилученню, оскільки не перебуває у приватній власності порушника.
Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, слід стягнути з ОСОБА_1 на рахунок держави судовий збір в розмірі, встановленому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 126, 130, 252, 283, 284 КУпАП, -
постановила:
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст.130 КУпАП із застосуванням відносно нього адміністративного стягнення:
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу;
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 36 КпАП України, визначити кінцеве стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення - за ч. 5 ст. 126 КУпАП та призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Суддя Д. М. Ніколенко