29 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/13584/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
за участі секретаря Кухаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області, позивач) звернулося до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 27.09.2024 у виконавчому провадженні № 75260852.
Позов мотивовано тим, що видана стягувачу довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 02.02.2023 №52/124/24/01-2023 не містить інформації про суми нарахованої індексації грошового забезпечення, що унеможливлює виконання рішення суду по справі №620/17519/23.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.
Представник відповідача подав відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та зазначає, що оскільки рішення суду в повному обсязі без поважних причин не виконано, відомості та належні докази щодо вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області належних дій щодо виконання рішення не надано, 27.09.2024 державним виконавцем правомірно винесена постанова про накладення штрафу, яка повністю відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
У відповідності до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Відповідно до матеріалів справи, на підставі заяви стягувача, відповідачем 10.06.2024 відкрито виконавче провадження із примусового виконання виконавчого листа від 22.05.2024 №620/17519/23. Відповідно до змісту виконавчого документу ГУПФУ в Чернігівській області зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, з урахуванням сум індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, визначених у довідці Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 02.02.2023 №52/124/24/01-2023 та здійснити виплату суми перерахованої пенсії, з урахуванням виплачених сум.
27.09.2024 державним виконавцем винесено постанову про накладення на ГУПФУ в Чернігівській області штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк в сумі 10200,00 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з статтею 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 63 Закону, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 75 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу вказаних норм вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Приймаючи постанову про накладення штрафу, державний виконавець виходив з того, що позивач на виконання рішення суду по справі №620/17519/23 не здійснив стягувачу перерахунок пенсії з урахуванням сум індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, визначених у довідці Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 02.02.2023 №52/124/24/01-2023.
У поданому позові ГУПФУ в Чернігівській області зазначало про неможливість виконання рішення суду у встановлений у ньому спосіб, оскільки довідка Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 02.02.2023 №52/124/24/01-2023 не містить інформації про суми нарахованої стягувачу індексації грошового забезпечення.
Відповідно до змісту рішення суду по справі №620/17519/23, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просив, зокрема, зобов'язати ГУПФУ у Чернігівській області здійснити йому з 01.01.2023 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення для нарахування пенсії, з якої сплачено єдиний соціальний внесок, в розмірі 35046,10 грн згідно довідки №52/124/24/01-2023 від 02.02.2023 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.
Разом з тим, ухвалюючи рішення суд зобов'язав ГУПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, з урахуванням сум індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, визначених у довідці Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 02.02.2023 №52/124/24/01-2023 та здійснити виплату суми перерахованої пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Судом проаналізовано зміст вказаної довідки та встановлено, що в ній відображено такі щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби перед місяцем звільнення за період з 01.02.2021 по 31.01.2023: надбавка за специфічні умови проходження служби; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень; надбавка за інші види секретних робіт; надбавка за науковий ступінь; надбавка за шифрувальну роботу; премія. Разом з тим, інформація про суми нарахованої позивачу індексації грошового забезпечення у довідці відсутня.
Суд звертає увагу, що, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, необхідно встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини.
Накладення штрафу є мірою покарання, а тому можливість накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Разом з тим, відсутність у довідці Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 02.02.2023 №52/124/24/01-2023 інформації про суми нарахованої стягувачу індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення є об'єктивною підставою, що унеможливлює виконання боржником рішення суду по справі №620/17519/23 у встановлений ним порядок та спосіб.
З огляду на наведене, судом не встановлено обставин, які б свідчили про умисне невиконання позивачем рішення суду або його недобросовісність, ухилення від виконання рішення суду.
Одночасно суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 33 Закону за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Аналогічні положення закріплені в статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Матеріали справи не містять доказів звернення державного виконавця до суду із заявою щодо встановлення чи зміни способу і порядку виконання рішення по справі №620/17519/23. Також відсутні докази з'ясування виконавцем причин та обставин, що зумовили неможливість виконання боржником рішення суду у визначені постановою про відкриття виконавчого провадження строки. В акті державного виконавця констатовано відсутність перерахунку пенсії стягувача відповідно до рішення суду по справі №620/17519/23 станом на момент перевірки.
Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 27.09.2024 у виконавчому провадженні № 75260852.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005 код ЄДРПОУ 21390940).
Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (просп. Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43316700).
Повне рішення суду складено 29.10.2024.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО