28 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/11270/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1 Військової частини НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_3
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_3 , в якому, з урахування зміни позовних вимог, просить:
1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення за 2020 та 2021 роки, з 29.01.2020 по 28.02.2021 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року у розмірі 2102 гривні та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року у розмірі 2270 гривень.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 29.01.2020 року по 28.02.2021 року грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення за 2020 та 2021 роки із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України Про Державний бюджет України на відповідний календарний рік, який Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було встановлено у 2020 році у місячному розмірі: з 1 січня - 2102 гривні, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році у місячному розмірі: з січня - 2270 гривень, з врахуванням проведених раніше виплат.
3. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік, з 02.03.2021 по 30.09.2021 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року у розмірі 2270 гривень.
4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 02.03.2021 по 30.09.2021 грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України Про Державний бюджет України на відповідний календарний рік, який Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» було встановлено у 2021 році у місячному розмірі: з 1 січня - 2270 гривень, з врахуванням проведених раніше виплат.
5. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення за 2021 - 2024 роки, з 01.10.2021 по 17.05.2024 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року у розмірі 2270 гривень, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривня, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року у розмірі 2684 гривні та Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень.
6. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.10.2021 по 17.05.2024 грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення за 2021-2024 роки із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року у розмірі 2270 гривень, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривня, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року у розмірі 2684 гривні та Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень, з врахуванням проведених раніше виплат.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачі протягом спірного періоду не вірно нараховували грошове забезпечення, а саме із розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року. Внаслідок таких дій, відповідачами було також порушено і правила нарахування інших виплат, зокрема допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористані відпустки.
Ухвалою судді від 30.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення йому даної ухвали на надання відзиву на позов.
Відповідачі подали відзиви на позов, в яких позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні, оскільки грошове забезпечення протягом спірного періоду нараховувалось і виплачувалось з дотриманням вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує такі обставини.
ОСОБА_1 проходив службу в період з 04.03.1997 по 28.02.2021 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією наказу від 04.02.1997 №52, копією наказу від 26.02.2021 №41 та листом відповіддю від 09.08.2024 №1633.
У період з 02.03.2021 по 30.09 2021 позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується копією наказу командира частини від 02.03.2021 №46 та копією наказу від 30.09.2021 №224.
У період з 01.10.2021 по 25.12.2023 проходив службу в Першій окремій пожежній роті, а з 26.12.2023 по 17.05.2024 року у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується копією військового квитка, копією наказу від 28.12.2023 №368, копією наказу від 17.05.2024 №138.
Із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2021 №41 вбачається, що позивача призначено на посаду у військовій частині НОМЕР_2 , у зв'язку з чим з 28.02.2021 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Щорічну основну відпустку за 2021 рік не використав, допомогу на оздоровлення не отримував, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань не виплачували.
Із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30.09.2021 №224 вбачається, що позивач з 30.09.2021 вибув до нового місця служби та з цієї дати виключений з усіх видів забезпечення. Щорічну відпустку за 2021 рік використав у кількості 15 діб, отримав допомогу на оздоровлення за 2021 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 17.05.2024 №138 (по стройовій частині) головного сержанта ОСОБА_1 командира пожежного взводу, пожежної роти військової частини НОМЕР_3 звільнено з військової служби у запас відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом «г» (у зв'язку з необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я). З 17 травня 2024 року позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і він вважається таким, що справи та посаду здав і направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ). Щорічну основну відпустку за 2023 та за 2024 роки використав частково, отримав компенсацію за частину невикористаної за 2023 та 2024 роки основної відпустки. Отримав щорічну допомогу на оздоровлення за 2024 рік, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань не отримував.
На звернення позивача, відповідачами повідомлено про відсутність підстав для розрахунку його грошового забезпечення із іншого розміру прожиткового мінімуму ніж станом на 01.01.2018.
Не погоджуючись із такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частин 1-3 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У свою чергу, пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103 пунктом 6 якої внесено зміни, зокрема до постанови Кабінету Міністрів України №704, пункт 4 якої викладено в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 по справі №440/6017/21 зауважив, що на момент набрання чинності постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 цієї постанови було викладено в редакції змін, передбачених пунктом 6 постанови №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Тобто, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Разом з цим, Верховний Суд наголосив на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі встановлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Своєю чергою, Закон України від 14.11.2019 №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №294-IX), Закон №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та Закон України від 02.12.2021 №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон №1928-IX), Закон України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон №2710-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня 2018 року, на 2020 та 2021, 2022, 2023 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 по справі №913/204/18, від 10.03.2020 по справі №160/1088/19, від 09.06.2022 у справі №520/2098/19).
Отже, з огляду на передбачені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України правила, а також враховуючи на те, що з 29.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для розрахунку посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин належить застосувати пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №1928-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
На підставі вказаних висновків Верховного Суду, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, суд дійшов висновку, що відповідачі, застосовуючи при обчисленні грошового забезпечення позивача в період з 29.01.2020 такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, діяли протиправно.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 02 серпня 2022 року по справі №440/6017/21, від 12 вересня 2022 року по справі №500/1813/21 та від 19 жовтня 2022 року по справі №400/6214/21.
Відповідно до пункту 2 розділу XXІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Відповідно до пункту 6 розділу XXІІІ Порядку №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно з пунктом 3 розділу XXXІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Пункт 6 розділу XXXІ Порядку №260 встановлює, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Відповідно до пункту 2 розділу XXІІІ Порядку №260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
Виплата допомоги на оздоровлення у спірний період підтверджується за 2020 рік військовою частиною НОМЕР_1 , за 2021 рік військовою частиною НОМЕР_2 та за 2024 рік військовою частино. НОМЕР_3 . Окрім того військовою частиною НОМЕР_2 було виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році.
Водночас, матеріали справи не містять відомостей про виплату допомоги на оздоровлення позивачеві в 2022 та в 2023 роках.
Суд звертає увагу на те, що визначення розмірів надбавки за вислугу років військовослужбовцям, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань знаходиться в залежності від розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, які обраховуються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
В той же час, суд звертає увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, яка набрала чинності з 20.05.2023, внесено зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), та викладено абзац перший в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Таким чином, з 21.05.2023 підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями, виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 - відпали.
За таких обставин, нарахування та виплата грошового забезпечення, додаткових і одноразових видів грошового забезпечення (в тому числі грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані щорічні основні та додаткові відпустки), розмір яких, в силу вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оброни України від 07.06.2018 №260, визначається виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, в період з 29.01.2020 по 20.05.2023 включно мають обчислюватись із використанням для їх розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року.
Водночас, позовні вимоги щодо перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової частини НОМЕР_1 , з військової частини НОМЕР_2 , а також компенсації за невикористані за час служби в цих частинах відпустки задоволенню не підлягають, оскільки одноразова грошова допомога при звільненні, як і компенсації за невикористані основні та додаткові відпустки, в тому числі за минулі роки, згідно із нормами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, виплачується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби.
Водночас, суд зважає на те, що ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас, виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та знятий з усіх видів забезпечення 17.05.2024, а тому розрахунок грошового забезпечення при звільненні (грошове забезпечення, грошова компенсація за невикористані під час служби відпустки, грошова компенсація за неотримане майно, одноразова грошова допомога при звільненні) військовою частиною НОМЕР_3 проведений за чинними, на момент такого обрахунку й виплати, нормами законодавства, що виключає підстави для визнання таких дій протиправними і, як наслідок, відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене вище, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення адміністративного позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 28.02.2021 із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 28.02.2021 включно (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення), а також грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 02.03.2021 по 30.09.2021 із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 02.03.2021 по 30.09.2021 включно (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення), а також грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням проведених раніше виплат.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового за період з 01.10.2021 по 20.05.2023 із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.10.2021 по 20.05.2023 (посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням проведених раніше виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 .
Дата складення повного рішення суду - 28.10.2024.
Суддя Ю. О. Скалозуб