Справа № 560/10316/24
іменем України
29 жовтня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії по втраті годувальника з врахуванням стажу годувальника з 01.01.1971 по 03.07.1974 згідно записів в трудовій книжці годувальника від 14.12.1969 р., викладену в листі від 27.06.2024 р.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу годувальника ОСОБА_2 стаж згідно записів в трудовій книжці від 14.12.1969 р. періоду роботи з 01.01.1971 по 03.07.1974 та провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по втраті годувальника з 16.11.2023 р., - з часу звернення із заявою про проведення перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області неправомірно відмовлено їй у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи померлого годувальника та проведенні перерахунку її пенсії із зарахуванням цього стажу, оскільки право на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки, так як на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості та достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Отже, вважає, що її порушені права підлягають відновленню в судовому порядку.
Ухвалою від 18.07.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження. Витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області належним чином завірені копії пенсійної справи ОСОБА_1 .
З 12.08.2024 по 10.09.2024 включно суддя перебував у відпустці.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та 09.05.2023 отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника за померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка, ОСОБА_2 .
Обчислення пенсії по втраті годувальника було проведено з урахуванням страхового стажу годувальника 39 років 8 місяців 15 днів, в тому числі напрацьований стаж - 35 років 23 дні, додатковий стаж - 4 роки 7 місяців 22 дні.
В розрахунок страхового стажу було враховано, зокрема, період роботи годувальника ОСОБА_2 з 04.07.1974 по 01.02.1999 в Ізяславській ПМК-42 згідно архівної довідки від 30.03.2023 №01-19-332-Г, виданої КО "Міський трудовий архів" Ізяславської міської ради.
16.11.2023 позивач звернулася до ГУ ПФ України в Хмельницькій області із заявою про перерахунок пенсії по втраті годувальника щодо врахування стажу годувальника з 01.01.1971 по 03.07.1974 відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_2 від 14.12.1969.
30.05.2024 позивач повторно звернулася до ГУ ПФ України в Хмельницькій області із заявою (зареєстрована 13.06.2024 за вх.№10747/Г-2200-24) щодо правильності зарахування страхового стажу по пенсії по втраті годувальника.
Листом від 27.06.2024 ГУ ПФ України в Хмельницькій області повідомило позивача, що в розрахунок страхового стажу не зараховано період роботи з 01.01.1971 по 03.07.1974 в Ізяславській ПМК-2 згідно записів 3-4 трудової книжки годувальника від 14.12.1969, оскільки на першій сторінці трудової книжки виправлена дата її заповнення, та зазначений період можливо врахувати до страхового стажу годувальника за умови надання довідки про заробітну плату, підтверджену первинними документами.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
Частиною 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11.2013 по 21.02.2014 за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім'ї вважаються: діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Згідно з статтею 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років.
Абзацом 2 статті 56 Закону №1788 передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Однак таке право не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи1 на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за №22- 1(далі - Порядок №22-1). Наявність же таких сумнівів може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу.
У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №637 (далі - Порядок №637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку №637 ).
Суд вказує, що відповідне положення міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №588/647/17.
Суд вважає, що наявні у копії трудової книжки ОСОБА_2 від 14.12.1969 є достатніми та належними, які дійсно підтверджують трудову діяльність годувальника.
Стосовно тверджень відповідача, зазначених у листі від 27.06.2024 про те, що період роботи з 01.01.1971 по 03.07.1974 в Ізяславській ПМК-2 згідно записів 3-4 трудової книжки годувальника від 14.12.1969, не зараховано, оскільки на першій сторінці трудової книжки виправлена дата її заповнення, суд зазначає таке.
Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Виправлення в документах не може бути підставою для виключення певного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право а призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб,
Таким чином, особа, на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.
Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому, працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів (заповнення) у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Таким чином, враховуючи наведені положення законодавства і встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що період роботи годувальника з 01.01.1971 по 03.07.1974 в Ізяславській ПМК-2 згідно записів 3-4 трудової книжки годувальника від 14.12.1969 неправомірно не зарахований відповідачем до страхового стажу, що враховується для обчислення пенсії позивача.
Щодо вимог похідного характеру суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Суд встановив, що позивач 16.11.2023 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи годувальника з 01.01.1971 по 03.07.1974.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати період роботи ОСОБА_2 з 01.01.1971 по 03.07.1974 в Ізяславській ПМК-2 згідно записів 3-4 трудової книжки від 14.12.1969 до страхового стажу, що враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 та здійснити з 01.12.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника з урахуванням вищезазначеного періоду роботи померлого годувальника, та з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області судовий збір, сплачений при зверненні до суду, у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо незарахування періоду роботи ОСОБА_2 з 01.01.1971 по 03.07.1974 в Ізяславській ПМК-2 згідно записів 3-4 трудової книжки від 14.12.1969 до страхового стажу, що враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати період роботи ОСОБА_2 з 01.01.1971 по 03.07.1974 в Ізяславській ПМК-2 згідно записів 3-4 трудової книжки від 14.12.1969 до страхового стажу, що враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 та здійснити з 01.12.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника з урахуванням вищезазначеного періоду роботи померлого годувальника, та з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя В.К. Блонський