Справа № 560/14307/24
іменем України
29 жовтня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання відмови та рішення протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
I. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 19.12.1983 по 27.07.1989 на посаді буфетниці т/к "Макіївка" Азовського морського пароплавства згідно трудової книжки НОМЕР_1 ;
- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №221250004754 від 01.07.2024 визнати протиправним та скасувати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 19.12.1983 по 27.07.1989 на посаді буфетниці т/к "Макіївка" Азовського морського пароплавства згідно трудової книжки НОМЕР_1 та здійснити перерахунок й виплату пенсії за віком з врахуванням цього страхового стажу з моменту виникнення права на пенсію за віком згідно заяви від 06.07.2024.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовлено в перерахунку пенсії та не зараховано період роботи з 19.12.1983 по 27.07.1989 в Азовському морському пароплавстві, оскільки в трудовій книжці в даті наказу про звільнення є виправлення. Вважає, що записи трудової книжки містять всю необхідну інформацію про періоди роботи. Також зазначає, що обов'язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки, а не на працівника.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало до суду відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не зараховано період роботи з 19.12.1983 по 27.07.1989 в Азовському морському пароплавстві - оскільки в трудовій книжці в даті наказу про звільнення є виправлення. А тому, відсутні правові підстави для зарахування до загального стажу спірних періодів. Вважає, що орган Пенсійного фонду діяв в межах своїх повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не подало у встановлений ухвалою суду строк відзив на позовну заяву.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року відкрито провадження у цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відомостями з паспорта серії НОМЕР_2 .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №221250004754 від 18 червня 2024 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком.
24 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо перерахунку "допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами" (зарахувати стаж з 19.12.1983 по 27.07.1989).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.07.2024 року № 221250004754 відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та період роботи з 19.12.1983 по 27.07.1989 в Азовському морському пароплавстві не зарахований до страхового стажу, оскільки в трудовій книжці в даті наказу про звільнення є виправлення.
Позивачка, вважаючи порушеним її право на пенсійне забезпечення, звернулася з цим позовом до суду.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Особи мають право на призначення пенсії за віком, згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV, після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
24 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо перерахунку "допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами" (зарахувати стаж з 19.12.1983 по 27.07.1989).
При зверненні із заявою позивачка надала необхідний пакет документів для перерахунку пенсії.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України - трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Відповідно до п.3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Суд звертає увагу, що у трудову книжку НОМЕР_1 від 19.12.1983 внесені записи про всі періоди роботи ОСОБА_1 . В тому числі наявний запис № 2 про прийняття на роботу з 19.12.1983 та запис № 9 про звільнення з роботи з 27.07.1989.
Трудова книжка позивачки вперше заповнювалась 19.12.1983. На той час діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції №162 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по-батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно з пунктом 2.11 Інструкції №162 першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після того ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийом на роботу.
Відповідно до пункту 2.3 Інструкції №162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - день звільнень повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
При цьому, відповідальність за можливі помилки або виправлення у трудовій книжці, у тому числі якість записів та відбитків печаток не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Також, недотримання правил ведення трудової книжки, якщо є такі факти, може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17.
Крім того, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо призначення пенсії за віком.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 21.02.2018 року в справі №687/975/17.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.
Таким чином, період роботи з 19.12.1983 по 27.07.1989 має бути зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 .
Позивачці відмовлено у зарахуванні до страхового стражу спірного періоду та у перерахунку пенсії рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.07.2024 року №221250004754, суд вважає, що з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивачки, слід визнати таке рішення протиправним та скасувати його.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність порушеного права позивачки, а також те, що зарахування стажу впливає на обрахунок страхового стажу та на розмір пенсії, то належним способом захисту порушених прав позивачки в межах спірних правовідносинах буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити зарахування, а також, перерахунок та виплату пенсії з моменту виникнення права на пенсію за віком.
Суд звертає увагу, що в даному випадку визнання судом протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 19.12.1983 по 27.07.1989 жодним чином не вплине на захист прав позивачки, оскільки суд визнав рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.07.2024 року №221250004754 протиправним та скасував відповідне рішення, що є належним способом захисту, оскільки рішення є результатом дії, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачкою судовий збір, слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.07.2024 року №221250004754.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з моменту виникнення права на пенсію за віком (з урахуванням виплачених сум), зарахувавши до страхового стажу період роботи з 19.12.1983 по 27.07.1989, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 19.12.1983.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, 158Б,м. Запоріжжя,Запорізька обл., Запорізький р-н,69005 , код ЄДРПОУ - 20490012)
Головуюча суддя Д.Д. Гнап