Справа № 560/10399/24
іменем України
28 жовтня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/0000142/2 від 06 червня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним для підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості транспортного засобу були подані всі необхідні документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, а за своїм змістом документи не суперечили один одному і не містили жодних розбіжностей. Отже подані для митного оформлення документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця. В свою чергу відповідачем не зазначено в оскаржуваному Рішенні про обставини, які обумовили б виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості.
Ухвалою від 22.07.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження.
З 12.08.2024 по 10.09.2024 включно суддя перебував у відпустці.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що в результаті опрацювання поданих позивачем документів, встановлено, що документи містять розбіжності, не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, не підтверджують відомості щодо оплати за товар, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товару, про що відповідно зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, зокрема: заявлена митна вартість - 8000 Євро, не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби - 14400 Євро. Враховуючи вимоги Методичних рекомендацій №476 у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення декларантом митної вартості товару. Вказує, що враховуючи факт доставки транспортного засобу своїм ходом самостійно позивачем (який є Покупцем та Одержувачем задекларованого ТЗ) у митниці були обґрунтовані сумніви щодо такої складової митної вартості як витрати на транспортування та страхування. У позовній заяві позивач не зазначає, чому саме він здійснював доставку задекларованого ТЗ і яким чином цей факт відповідає заявленим умовам поставки, а обмежився лише поясненням що саме означають умови поставки DAP згідно Інкотермс 2010, тобто ця розбіжність також не спростована позивачем. Зазначає, що підлягають сумніву передбачені зовнішньоекономічним контрактом умови оплати протягом 3-х років, при цьому в поданому до митного оформленні інвойсі не визначено строки та умови оплати, які передбачені формою цього документу. Звертає увагу, що продавець товару не відповідає його власнику, який зазначено в техпаспорті, отже існує ризик незаявлення до митного оформлення посередницьких послуг з продажу товару, в тому числі комісійної та брокерської винагороди.
З огляду на вказане, в повідомленнях декларанту було повідомлено, що у зв'язку з тим, що документи, подані відповідно до частини 2 статті 53 МКУ містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, необхідно надати документи згідно частини 3 та 4 статті 53 МКУ, що містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів зі складанням відповідного переліку. У відповідь декларантом повідомлено, що ним подано усі основні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару а також про неможливість подання інших додаткових документів. Оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею було винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
У відзиві на позов відповідач просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін з метою з'ясування всіх обставин справи.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, суд вважає, що у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується. Вказує, що Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Щодо витрат на транспортування зазначає, що вони включені до вартості ТЗ відповідно до умов поставки Incoterms 2010 DAP. Зауважує, що наявність у свідоцтві про реєстрацію ТЗ іншого власника свідчить про те, що фірма «MAYACAR» придбала ТЗ у попереднього власника, однак не ставила на облік на себе, а згодом продала цей ТЗ позивачеві, що не суперечить вимогам законодавства. Просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача подала заперечення на відповідь на відзив, у яких стверджує, що позивач, всупереч вимогам вказаної ухвали від 22.07.2024 про відкриття провадження у даній справі, підготував та подав відповідь на відзив за допомогою системи Електронний Суд лише 18.08.2024, тобто із значним пропущенням встановленого Хмельницьким окружним адміністративним судом строку. Також при поданні до суду відповіді на відзив за допомогою системи Електронний Суд, позивач не виконав процесуального обов'язку щодо направлення цього процесуального документу Хмельницькій митниці як відповідачу у справі. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
06.06.2024 року на митний пост «Хмельницький» Хмельницької митниці позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію №24UA400040016392U4 (МД) на товар (графа 31 МД):
«1.Моторний транспортний засіб для перевезення 10-ти осіб і більше:-автобус марки VOLKSWAGEN, модель CRAFTER.-Ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 ,-тип двигуна - дизельний. -робочий об'єм циліндрів 2461 см3,- потужність 100 кВт;-Загальна кількість сидячих місць, включаючи місце водія за реєстраційними документами - 23, -призначений для перевезення пасажирів, - бувший у використанні, -календарний рік виготовлення - 2010, -модельний рік виготовлення - 2010, -виробник: VOLKSWAGEN (DE)-торговельна марка: VOLKSWAGEN».
Фактурна вартість задекларованого товару декларантом заявлено 8000,00 EUR (графа 22 МД), та митну вартість декларантом визначено за першим (графа 43 МД) основним методом за ціною договору у розмірі також 8000,00 EUR. Задекларовані умови поставки - DAP, Хмельницький.
До митного оформлення позивачем було подано митну декларацію 24UA400040016392U4 (далі - МД) та відповідні документи, а саме: рахунок-фактуру № ІЕ20240515-2 від 15.05.2024, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № D 0534271 від 29.05.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 27.05.2024, контракт № 1/23 від 20.03.2023, митну декларацію країни відправлення 24HU1600002C98C7F7 від 29.05.2024.
В результаті опрацювання поданих позивачем документів митний орган виявив, що документи містять розбіжності, не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, не підтверджують відомості щодо оплати за товар, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товару, про що відповідно зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, зокрема: заявлена митна вартість - 8000 Євро, не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби - 14400 Євро.
Позивачу було повідомлено про необхідність надати документи згідно частини 3 та 4 статті 53 МКУ, що містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів зі складанням відповідного переліку. У відповідь декларантом повідомлено, що ним подано усі основні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару а також про неможливість подання інших додаткових документів.
Оскільки, за позицією митного органу, декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею було винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 06.04.2024 № UA400000/2024/0000142/2.
У вказаному рішенні зазначено інформацію, серед іншого щодо:
- проведеного коригування митної вартості товарів (графа 30 «Коригування» (у графі зазначено визначена митним органом у валюті рахунка-фактури (інвойсу));
- у графі 31 «Код методу визначення вартості митного органу» - зазначено порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару, а саме 6 - резервний метод;
- в графі 33 - обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. Митну вартість визначено резервним методом.
Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 18.03.2024 №UA204140/2024/002721 згідно якої здійснено митне оформлення подібного товару в максимально наближений час з урахуванням технічних характеристик товару. Коригувань на обсяг не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.
Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно із статтею 1 Митного кодексу України (далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
З матеріалів справи суд встановив, що в результаті опрацювання поданих позивачем до митної декларації документів, митний орган виявив, що документи містять розбіжності, не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, не підтверджують відомості щодо оплати за товар, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товару, про що відповідно зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, зокрема: заявлена митна вартість - 8000 Євро, не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби - 14400 Євро. Враховуючи вимоги Методичних рекомендацій №476 у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення декларантом митної вартості товару. З огляду на зазначене, позивача було повідомлено, що у зв'язку з тим, що документи, подані відповідно до частини 2 статті 53 МКУ містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, необхідно надати документи згідно частини 3 та 4 статті 53 МКУ, що містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів зі складанням відповідного переліку. У відповідь декларантом повідомлено, що ним подано усі основні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару а також про неможливість подання інших додаткових документів.
Отже, підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості стали виявлені митним органом розбіжності та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, зокрема:
- заявлена митна вартість - 8000 Євро, не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби - 14400 Євро;
- існує ризик незаявлення до митного оформлення витрат на перевезення товару до місця ввезення на митну територію України оскільки товар переміщується на митну територію України безпосередньо імпортером, при цьому до митного оформлення заявлені умови поставки DAP, згідно з якими витрати на доставку товару мають здійснюватись продавцем;
- продавець товару не відповідає його власнику, який зазначено в техпаспорті, отже існує ризик незаявлення до митного оформлення посередницьких послуг з продажу товару, в тому числі комісійної та брокерської винагороди;
- до митного оформлення заявлено, що країна відправлення Польща, при цьому надано копію декларації країни відправлення Угорщини;
- вартість товару зазначена в копії декларації країни відправлення не відповідає заявленій до митного оформлення;
- підлягають сумніву передбачені зовнішньоекономічним контрактом умови оплати на протязі 3 років, при цьому в поданому до митного оформленні інвойсі не визначено строки та умови оплати, які передбачені формою цього документа;
- подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; витрат на обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; витрат на страхування товару; комісійної та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.
Суд встановив, що згідно реєстраційних документів власником оцінюваного товару (автобус марки VOLKSWAGEN, модель CRAFTER) є Norman Dokker (Fellerstr/ 14? 9000 Aalborg).
При цьому, позивач придбав товар у фірми «MAYACAR» (59-140 Chocianow Trzebnica 166 Польща).
Таким чином, Продавець, зазначений у фактурі від 15.05.2024 № IE 20240515-2, - «MAYACAR», а у реєстраційних документах на транспортний засіб - вказана інша особа, це свідчить про те, що фірма Продавець не є власником автомобіля, а лише - посередник.
В такому випадку до складових митної вартості повинні включатись комісійні та брокерська винагорода відповідно до частини 10 статті 58 МКУ. Ці складові не були заявлені у МД від 06.06.2024 № 24UA400040016392U4.
Отже, вказаний факт впливає на правильність визначення митної вартості товару в частині включення усіх складових митної вартості, визначених частиною 10 статті 58 МКУ, а саме комісійної та брокерської винагороди, інформація щодо яких відсутня в документах, поданих до митного оформлення.
Таким чином, різні дані щодо попереднього власника автомобіля є обґрунтованою підставою щодо перевірки достовірності задекларованої митної вартості, викликаною об'єктивним сумнівом щодо дійсної митної вартості автомобіля, заявленого позивачем до митного оформлення.
Окрім того, до митного оформлення заявлено, що країна відправлення Польща, при цьому надано копію декларації країни відправлення Угорщини. Адреса відправника товару, зазначена в МД від 06.06.2024 №24UA400040016392U4 - 59-140 Chocianow Trzebnica 166Польща. При цьому, відповідно до копії декларації країни відправлення 24HU1600002C98C7F7 - експортна декларація оформлена в Угорщині, що разом з іншими розбіжностями викликало у митного органу сумніви щодо складових митної вартості.
Дослідивши подані до митного оформлення документи, суд погоджується з висновками митного органу стосовно того, що на дату митного оформлення позивачем не були надані документи, що спростовували б сумніви, які виникли у митного органу, щодо підтвердження усіх числових значень складових митної вартості товару, який підлягав декларуванню.
Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Суд зазначає, що твердження позивача про те, що відповідач не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо» спростовується інформацією зазначеною, серед іншого, в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.
Верховний Суд в Постанові від 17 лютого 2022 року у справі №520/4051/19 звернув увагу на те, що за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для застосування частини 3 статті 53 Митного кодексу України. Ураховуючи, що під час проведення консультації між декларантом та митним органом позивачем не було надано витребувані документи для підтвердження митної вартості товару та не можливість підтвердження вартості товару на підставі додатково наданих документів, Верховний Суд погодився з правомірністю використання митним органом інформації з програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.
Інформація по митній декларації, яка стала джерелом числового значення митної вартості товару при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів надана з урахуванням вимог статей 11, 56 МКУ (Додержання вимог щодо конфіденційності інформації, що стосується митної вартості товарів) у вигляді витягу з ЄАІС «Рівень цін».
Разом з тим, зазначені доводи не підтверджуються належними доказами і декларант не скористався правом надати обґрунтовані пояснення виявленим розбіжностям під час опрацювання запиту митного органу.
Підставою ж для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару були: розбіжності та ознаки, які зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення, неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, а також відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як передбачено це частиною 6 статті 54 МКУ.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подані до митного оформлення документи не містили окремих відомостей щодо належним чином підтверджених числових значень складових митної вартості товару, а також такі розбіжності у документах, які прямо впливали на обґрунтованість заявленої митної вартості.
З урахуванням наведеного, оскільки позивачем не було спростовано сумніви митного органу щодо дійсної вартості товару належними доказами, суд вважає, що відповідач правомірно визначив митну вартість імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано з урахуванням поданих документів доданих до митної декларації.
Отже, рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України, а тому не може бути визнано протиправним та скасовано.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що позивач не довів належним чином свої позовні вимоги, натомість відповідач в ході розгляду справи спростував доводи, зазначені у позовній заяві.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" (автодорога Житомир-Чернівці , 143км+558м,м. Старокостянтинів,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31100 , код ЄДРПОУ - 44695197)
Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуючий суддя В.К. Блонський