про повернення позовної заяви
28 жовтня 2024 року Справа № 480/9109/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Господарського суду Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Господарського суду Сумської області, і просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Господарського суду Сумської області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 06 березня 2024 року по 18 квітня 2024 року включно з врахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №391 від 23.04.2023 “Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану»;
- зобов'язати Господарський суд Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої заробітної плати, обчисленої з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу за період з 06.03.2024 по 18.04.2024 включно.
Ухвалою суду від 21.10.2024 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду із даною позовною заявою.
На виконання вимог ухвали суду від 21.10.2024, яка була надіслана позивачу до її електронного кабінету 21.10.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, позивач через систему "Електронний суд" 22.10.2024 подала іншу заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що з наказом відповідача від 22.05.2024 № 77-к ''Про становлення посадових окладів працівникам апарату суду з 19 квітня 2024 року'' позивач була ознайомлена під підпис 22.05.2024. Несвоєчасне звернення з позовом викликано не загальним для всіх воєнним станом, а конкретними обставинами, які до сьогодні мають місце в Сумській області та безпосередньо в м. Суми.
У період з 01.08.2024 до 17.10.2024 повітряна тривога на території Сумської області оголошувалась 383 рази, середня тривалість кожної була більше 3 годин, а найбільша - 28 год. Також у період з середини серпня до середини вересня 2024 року у м. Суми введено графіки аварійних відключень. Зазначене є загальновідомою інформацією, яка перебуває у відкритому доступі. Крім того, позивач виховує малолітню дитину та неповнолітню дитину, що підтверджується свідоцтвом про народження.
Дослідивши заяву позивача від 22.10.2022 про поновлення строку звернення до суду та матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Суд вважає, що оскарження особою будь-якої бездіяльності суб'єкта владних повноважень не дає підстав такій особі порушувати встановлений кодексом строк звернення до суду, оскільки строк звернення до суду обчислюється з дати, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися (мала таку можливість) про допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень, а не з дати, коли особа перестала очікувати на усунення суб'єктом владних повноважень такої бездіяльності.
У постанові від 21 вересня 2023 року у справі № 340/341/23 Верховним Судом зазначено, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено в Україні воєнний стан який діє на даний час.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону №389-VIII).
Діяльність судів, органів та установ системи правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано статтею 12-2 цього Закону, за приписами якої в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
За правилами статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відтак, позивач мав можливість безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду як шляхом подання позовної заяви безпосередньо через канцелярію суду, так і шляхом направлення позовної заяви до суду по пошті або через систему “Електронний суд».
Проте, позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом від 22.10.2024 не наведено поважних причин і не подано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у нього можливості підготувати та подати позовну заяву в тримісячний строк, а саме в період з дня ознайомлення позивача з наказом 22.05.2024 до 22.08.2024. Позивачем обґрунтовано та зазначаються обставини неможливості звернення до суду стосовно періоду, який стосується періоду після закінчення взагалі строку звернення до суду. Натомість позивачем у заяві не зазначено поважних підстав неможливості звернення до суду з 22.05.2024 до 22.08.2024, докази не надано.
Позивач звернулася до суду через підсистему “Електронний суд» майже через 2 місяці вже після закінчення тримісячного строку звернення до суду.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, невикористання цього права є його власною пасивною поведінкою.
За таких обставин позивач пропустив строк звернення до суду, у вказаній частині позовних вимог, не навівши при цьому саме поважних причин.
За приписами п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеному в постанові від 10.10.2024 по справі № 480/6895/24, від 16.10.2024 по справі №480/5508/24, в постанові від 17.10.2024 по справі № 520/19242/24, від 10.09.2024 по справі № 480/5241/24.
Крім того суд роз'яснює, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Господарського суду Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя С.М. Гелета