про повернення позовної заяви
28 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6677/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709)
відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості, -
Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього коштів в сумі 68949,86 грн.
Позов мотивовано тим, що поліцейський ГУ НП в Кіровоградській області Сергатий Р.О. у січні 2023 року був відряджений у м. Херсон Херсонської області у складі зведеного загону для надання допомоги ГУНП в Херсонській області з виконання завдань на деокупованих територіях. За цей період несення служби у м. Херсоні відповідачу на підставі наказу начальника ГУНП в Кіровоградській області №69о/с від 09.02.2023 року "Про виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі поліцейським ГУНП в Кіровоградській області" у лютому 2023 року виплачена додаткова винагорода, передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у збільшеному розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах в районі ведення бойових дій. У травні 2023 року проведено службове розслідування та встановлено, що виплата збільшеної додаткової винагороди відрядженим поліцейським зведеного загону ГУНП в Кіровоградській області, у тому числі відповідачу, здійснена понад встановлені норми, оскільки територія м. Херсону, де вони виконували службові завдання, у січні 2023 року не була визначена як район ведення воєнних (бойових) дій згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №26 від 02.02.2023 року. За результатами проведеної тоді роз'яснювальної роботи відповідач кошти надмірно виплаченої йому додаткової винагороди не повернув. У червні 2024 року проведено плановий внутрішній аудит щодо оцінки діяльності ГУНП в Кіровоградській області за 2022 - 2024 роки, у ході якого встановлено заборгованість за відповідачем та вирішено провести претензійно-позовну роботу щодо повернення переплати. У зв'язку з цим ГУНП в Кіровоградській області поштою 30.07.2024 року направило ОСОБА_1 лист з пропозицією добровільно повернути кошти надмірно нарахованої йому додаткової винагороди в сумі 69999, 86 грн. Оскільки відповідач ці кошти не повернув, тому ГУНП в Кіровоградській області у вересні 2024 року звернулося до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_1 надмірно нарахованої додаткової винагороди поліцейському. Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 06.09.2024 року у справі №395/1488/24 відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі, оскільки такий спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Тож позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 надмірно нараховану збільшену додаткову винагороду поліцейському за січень 2023 року в сумі 68949,86 грн.
У позовній заяві представник позивача просив поновити строк звернення до суду з цим позовом як такий, що пропущений з поважних причин.
Суд визнав неповажними наведені підстави та, керуючись частиною 1 статті 123 КАС України, ухвалою від 17.10.2024 року залишив позовну заяву без руху, надавши позивачу 10-денний строк для подання до суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
На виконання вимог цієї ухвали представник позивача 22.10.2024 року подав заяву про поновлення строку звернення до суду. Вказував, що відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 25.01.2024 року у справі №520/2137/23, для такого спору слід застосовувати норми абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України, які надають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення позову у тримісячний строк з дня виникнення відповідних підстав. Такі підстави виникли у червні 2024 року після проведення внутрішнього аудиту діяльності ГУНП в Кіровоградській області. Посилався на те, що в порядку досудового врегулювання спору у липні 2024 року направив на адресу відповідача лист щодо добровільного перерахування коштів, а у вересні 2024 року без зволікань звернувся до районного суду з відповідним позовом.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду передбачений статтею 122 КАС України, яка містить такі норми:
1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
4. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
5. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Матеріали позову свідчать про те, що спір стосується стягнення з відповідача надмірно виплаченого йому грошового забезпечення - додаткової винагороди поліцейському на період воєнного стану за січень 2023 року.
Згідно з пунктами 7, 11, 12 Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.11.2022 року № 775, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2022 року за № 1514/38850 (у редакції, чинній на той час), виплата додаткової винагороди поліцейським здійснюється на підставі наказів керівників органів (підрозділів) поліції за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду, а керівникам органів (підрозділів) поліції, заступникам Голови Національної поліції України - на підставі наказу Голови Національної поліції України або особи, яка виконує його обов'язки.
Видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця за попередній. У разі надходження всіх необхідних документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку та умов, у більш пізній період, видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця.
Рішення щодо виплати винагороди стосовно поліцейських, які виконують завдання поліції у відрядженні, тимчасово виконують обов'язки за іншою посадою в органах (підрозділах) поліції або перебувають у підпорядкуванні, приймають керівники органів (підрозділів) поліції, де такі поліцейські призначені на штатну посаду, на підставі розрахунку винагороди, підготовленої керівниками органів поліції (чи керівників підрозділів, у яких поліцейські фактично проходили службу (виконували обов'язки), або іншими посадовими особами Національної поліції України, у підпорядкуванні яких перебували такі поліцейські, або до яких відряджено поліцейських (чи в яких вони проходили службу (виконували обов'язки).
Достовірність інформації, наданої для підготовки наказів про виплату додаткової винагороди, забезпечує керівник, який її надав.
Відповідно до пункту 22 розділу І Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за №669/28799, грошове забезпечення, виплачене відповідно до законодавства, яке діяло на дату виплати, поверненню не підлягає.
Пунктом 1 частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Згідно з частиною 2 статті 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця: 1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, сформульовану у постанові від 11.10.2023 року у справі №520/10899/22, в якій зазначено, що питання щодо повернення надмірно виплаченого грошового забезпечення не відносяться до спорів, які виникли з підстав проходження публічної служби (частина 5 статті 122 КАС України), а отже до них мають застосовуватися приписи абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України, якими встановлено тримісячний строк звернення до суду, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Суд вважає, що в ГУНП у Кіровоградській області як у суб'єкта владних повноважень (територіального органу поліції) та у роботодавця підстави вимагати від відповідача повернення зайво/надміру виплаченої йому суми грошового забезпечення виникли у травні 2023 року, коли було проведено службове розслідування та було встановлено факт безпідставної виплати відповідачу у лютому 2023 року коштів додаткової винагороди на період воєнного стану у збільшеному розмірі. Втім тоді позивач не видав наказ про відрахування/утримання із грошового забезпечення відповідача зайво/надміру/безпідставно виплаченої йому суми додаткової винагороди та не вживав будь-яких дій чи заходів з метою повернення такої суми. З пропозицією про повернення коштів позивач звернувся до відповідача лише у липні 2024 року, а цей позов подав 15.10.2024 року.
Отже, позивач пропустив тримісячний строк звернення до адміністративного суду, установлений абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України.
Посилання позивача на те, що підстави для звернення до суду з позовом у нього виникли у червні 2024 року, а саме з дня затвердження аудиторського висновку 07.06.2024 року, суд відхиляє, оскільки позивач обґрунтовує свої вимоги фактом надмірної виплати позивачу грошового забезпечення, а не проведенням внутрішнього аудиту своєї діяльності.
Чинне законодавство не містить вимоги про те, що позови суб'єктів владних повноважень (роботодавців) про стягнення коштів з підлеглих працівників, зокрема про повернення надмірно виплаченого грошового забезпечення, подаються до суду за наслідками внутрішнього аудиту їхньої діяльності, або про те, що проведення внутрішнього аудиту є обов'язковою передумовою для звернення до суду з такими позовами.
Про факт виплати відповідачу додаткової винагороди з порушеннями законодавства ГУНП в Кіровоградській області було достеменно відомо у травні 2023 року за наслідками проведеного ним службового розслідування, про що сам позивач зазначає у позові, тож саме тоді у нього виникли підстави для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, які давали йому право пред'явити до відповідача вимогу про повернення коштів.
Законом не передбачена можливість чи обов'язковість досудового порядку вирішення такого спору, тому направлення ГУНП в Кіровоградській області у липні 2024 року листа ОСОБА_1 з пропозицією добровільно повернути кошти не змінює момент, з якого почався перебіг строку звернення до суду для позивача як суб'єкта владних повноважень, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації своїх повноважень з метою повернення коштів.
Факт звернення позивача у вересні 2024 року до суду з таким позовом в порядку цивільного судочинства не має значення для вирішення питання про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки цивільний позов поданий після закінчення строку, установленого абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознак стабільності.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Позивач зобов'язаний довести суду, з посиланням на відповідні докази, поважність причин, з яких він пропустив встановлений у законі процесуальний строк.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Наведені позивачем аргументи не є переконливими свідченнями того, що ГУНП в Кіровоградській області не мало реальної, об'єктивної можливості вчинити активні дії щодо звернення до суду з цим позовом у встановлений законом тримісячний строк.
Позивач не довів існування об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від його волевиявлення та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з якими він зволікав з поданням цього позову до суду з травня 2023 року.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Суд прийшов до висновку, що оскільки позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з цим позовом без поважних на те причин, тому позовну заяву слід повернути на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
Для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ