29 жовтня 2024 року № 320/39533/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції від 12.09.2023 № 121 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівників управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнення у вигляді суворої догани.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним не було допущено жодних порушень вимог чинного законодавства, оскільки його дії не призвели до жодних негативних наслідків, жодні скарги від громадян за виявленим фактом не надходили. Позивач вважає, що дисциплінарна комісія дослідила обставини справи однобічно та в обсязі, визначеному на власний розсуд, що, у свою чергу, не забезпечило досягнення мети проведення службового розслідування, передбаченого частиною 2 статті 14 Дисциплінарного статуту, вважає, що висновок Управління про наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності є передчасним і за виявлені порушення він не заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнення, тим більше у вигляді сувої догани.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідачем відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів в спростування обставин, викладених у позові, до суду не подано.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 21.08.2023 №290 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку №2 (з обслуговування лівого берега) управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції (далі УПП у м. Києві ДПП) старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та поліцейським взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП у м. Києві ДПП капралом поліції ОСОБА_2 , призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.
За результатами проведення службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок від 04.09.2023, в якому вирішила, зокрема:
за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні пунктів 1, 2, 5, 6, 11 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзацу сьомого пункту 2 розділу 1 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 27.04.2020 №357, пунктів 4 та 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, розділів VIII та X доручення начальника УПП у м. Києві ДПП № 308вн/41/11/2/01-2019 від 23.01.2019, підпунктів 1, 10 та 11 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у м. Києві ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 16.08.2021 № 1784, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону № 2 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0014448) застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Пунктом 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 12.09.2023 №121 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівників управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції» до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку №2 (з обслуговування лівого берега) управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції (далі УПП у м. Києві ДПП) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Не погоджуючись з вказаним наказом в частині пункту 1, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частини першої, другої статті 19 вказаного Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом частини першої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2023 командиром батальйону №2 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_3 подано рапорт про можливі факти порушення службової дисципліни інспектором взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку №2 (з обслуговування лівого берега) управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції (далі УПП у м. Києві ДПП) старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та поліцейським взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП у м. Києві ДПП капралом поліції ОСОБА_2 , які під час несення служби 18.07.2023, перебуваючи в складі наряду «Рубін-0205» о 01:57 прибули та перебували за місцем мешкання сержанта поліції ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . У цей час за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" о 02:58 на службовий планшет наряду надійшло повідомлення, зареєстроване у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, Дарницьким УП ГУНП у місті Києві від 18.07.2023 № 33314 з кваліфікацією «Пошкодження майна». Нехтуючи своїми посадовими обов'язками сержант поліції ОСОБА_2 залишився за місцем мешкання, а старший лейтенант поліції ОСОБА_1 о 03:05 самостійно направився на відпрацювання виклику, що свідчить про можливе порушення Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 №357.
Під час службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та сержант поліції ОСОБА_2 під час несення служби у складі наряду «Рубін-0205» 18.07.2023 о 01:57 год. прибули та перебували за місцем мешкання сержанта поліції ОСОБА_2 .
На службовий планшет наряду о 02:58 надійшло повідомлення, зареєстроване у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Дарницьким УП ГУНП у місті Києві від 18.07.2023 № 33314 з кваліфікацією «Пошкодження майна».
Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 о 02:59 залишив помешкання сержанта поліції ОСОБА_2 , самостійно направився для реагування на повідомлення про вчинення правопорушення, нехтуючи при цьому засобами особистого захисту, а саме не використовуючи бронежилет, використовуючи портативний відеореєстратор закріплений за іншим поліцейським ( ОСОБА_2 ) та порушуючи його режим роботи, а саме перериваючи відеозапис.
З аналізу положень Дисциплінарного статуту вбачається, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
В той же час, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.
Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Так, відповідно до частини третьої статті 18 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України» «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Відповідно до п. 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з абзацом сьомим пункту 2 розділу 1 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 27.04.2020 №357 наряд поліції - ГРПП, наряди патрульної поліції, поліції охорони, поліції особливого призначення, слідчо-оперативні групи, дільничні офіцери поліції, поліцейські офіцери громади інші сформовані наряди (у тому числі спільні наряди поліцейських різних підрозділів) у складі, не менше двох поліцейських, які в зоні оперативного реагування виконують завдання із забезпечення публічної безпеки і порядку, взаємодії з населенням, безпеки дорожнього руху, запобігання правопорушенням або подіям та їх припинення, оперативного реагування на них, реагування на тривожні сповіщення з об'єктів, які охороняються поліцією охорони;
Отже, законодавцем в Інструкції №357 передбачено, що при виконанні службових обов'язків зокрема, щодо оперативного реагування на заяви і повідомлення про правопорушення, наряд поліції має бути у складі не менше двох поліцейських.
Матеріалами службового розслідування підтверджено та не заперечується позивачем, що під час добового чергування 18.07.2023 на повідомлення про вчинення правопорушення № 33314 з кваліфікацією «Пошкодження майна» старший лейтенант поліції ОСОБА_1 самостійно направився на виклик без напарника сержанта поліції ОСОБА_2 .
На вказані обставини старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що в час отримання на службовий планшет зазначеного виклику сержант ОСОБА_2 повідомив, що йому зле, а саме: почав відчувати слабкість, почало нудити, почалися приступи блювоти та діареї. Враховуючи незадовільний стан напарника та неможливість прибути в найкоротший термін на місце виклику разом з ним, через його ймовірне погане самопочуття він, перебуваючи в бронежилеті, котрий знаходився під форменим одягом, а також в поясній системі, де знаходилася зброя та інші спеціальні засоби, самостійно направився на місце виклику.
Суд зауважує, що позивачем не доведено та не надано належних доказів щодо негайно інформування в той час про вказані обставини безпосереднього керівника, не повідомив його про виникнення умов, що ускладнюють виконання службових обов'язків їх нарядом поліції та не утримався від дій щодо допущення правопорушення а також дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки.
При цьому, позивач як поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського і професійно виконувати свої службові обов'язки.
Зокрема, позивачем не доведено виконання ним обов'язку щодо надання допомоги іншому поліцейському і стримування його від вчинення правопорушень, в іншому випадку - доведення про виявлені правопорушення безпосередньо керівникові.
Разом з тим, стосовно висновків дисціплінарної комісії в частині встановлення, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 знехтував правилами особистої безпеки та перебував під час виконання службових обов'язків без засобів індивідуального захисту, а саме бронежилета, то варто зазначити, що у висновку службового розслідування лише констатовано факт такого правопорушення.
Однак, таке правопорушення зафіксовано без належного з'ясування та доказового підтвердження. В ході судового розгляду справи також не надано належних доказів в підтвердження цієї обставини, тобто є недоведеним з боку суб'єкта владних повноважень, а тому в цій частині не обґрунтована вина старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Щодо використання позивачем портативного відеореєстратора закріпленого за іншим поліцейським та порушуючи його режим роботи, суд керується Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 (далі Інструкція №1026), відповідно до абзацу сьомого пункту 3 розділу І якої портативний відеореєстратор це пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Інструкції №1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Пунктом 6 розділу ІІ Інструкції №1026 передбачено, що під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції.
Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам'яті передається відповідальній особі.
Відповідальна особа забезпечує безперебійне заряджання портативного відеореєстратора впродовж 4 годин та експорт інформації під час під'єднання до док-станції в автоматичному режимі або в інший спосіб, визначений виробником такого відеореєстратора (пункт 8 розділу ІІ Інструкції №1026).
Відповідно до пункту 1 розділу VII Інструкції №1026 установлено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються, зокрема, примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції (пункт 2 розділу VII Інструкції №1026).
За таких обставин, поліцейський перед початком виконання службових обов'язків зобов'язаний отримати у відповідальної особи органу поліції портативний відеореєстратор та з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції вести відеозйомку безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
Під час службового розслідування встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 використовував портативний відеореєстратор закріплений за іншим поліцейським, порушуючи його режим роботи, а саме перериваючи відеозапис.
З пояснень старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вбачається, що останній зазначив, що причиною використання портативного відеореєстратора сержанта поліції ОСОБА_2 є те, що ОСОБА_2 , перебуваючи в вбиральні, його зняв, а він випадково взяв відеореєстратор останнього, та таким чином переплутав їх, оскільки візуально відрізнити їх, один від одного неможливо. Також вказав на те, що через можливо низький заряд батареї відеореєстратор працював постійно з перебоями, тобто не з його вини.
Суд вважає такі доводи позивача безпідставними, адже під час здійснення повноважень поліцейським, останньому видається портативний відеореєстратор, який закріплюється на його форменому одязі та згідно з пунктом 5 розділу ІІ Інструкції №1026, з моменту початку виконання службових обов'язків відеозйомка на портативний відеореєстратор повинна вестись працівником поліції безперервно аж до завершення виконання таких обов'язків.
Водночас, у випадках, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища, жодним чином не звільняє його від обов'язку забезпечувати збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора, в тому числі, не допускати таких випадків як залишення відеореєстратора у будь-якому місці чи передавання пристрою іншим особам.
Більш того, у відповідності до вимог пункту 6 розділу ІІ Інструкції №1026 під час здійснення повноважень поліцейський не повинен допускати розряджання портативного відеореєстратора.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про наявність в діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 порушення пунктів 4, 5 розділу II Інструкції №1026.
Враховуючи вищезазначені встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновку дисциплінарної комісії щодо порушення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 норм пунктів 1, 2, 5, 6, 11 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзацу сьомого пункту 2 розділу 1 Інструкції №357, пунктів 4 та 5 розділу ІІ Інструкції № 1026 та Посадової інструкції, а висновок щодо застосування, зокрема, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани є виправданою та необхідною мірою реагування на виявлені правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 КАС України суд,
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу, - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.