Рішення від 29.10.2024 по справі 320/18884/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Київ № 320/18884/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у Київській області

про визнання протиправними дії, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Київській області (відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати з 1 червня 2016 р. по 31 жовтня 2017 р. позивачу індексації грошового забезпечення у сумі 3375 грн. 18 коп. із застосуванням листопада 2015 року як місяця підвищення грошового доходу (базового місяця), за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 р.;

- зобов?язати відповідача нарахувати та виплатити з 1 червня 2016 р. по 31 жовтня 2017 р. позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 3375 грн. 18 коп. із застосуванням листопада 2015 року як місяця підвищення грошового доходу (базового місяця), за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 р.;

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щомісячної премії з 1 червня 2016 р. по 31 грудня 2022 р. без урахування до складу грошового забезпечення, з якого нараховується відповідна виплата, індексації грошового забезпечення, нарахованої із застосуванням листопада 2015 року як місяця підвищення грошового доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 р.;

- зобов?язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) позивачу щомісячної премії з 1 червня 2016 р. по 31 грудня 2022 р. з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого нараховується відповідна виплата, індексації грошового забезпечення, нарахованої із застосуванням листопада 2015 року як місяця підвищення грошового доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 р.;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу при звільненні грошової компенсації за 45 діб невикористаної відпустки за 2022 рік виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 31 січня 2023 р.;

- зобов?язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за 45 діб невикористаної відпустки за 2022 рік виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 31 січня 2023 р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_2) від 05.06.2023 відкрито провадження у справі.

У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 №949/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку», призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 справу прийнято до провадження, розгляд справи розпочато спочатку, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

В обґрунтування позову позивач вказує, що з системного аналізу розрахункових листів позивача за кожний з місяців у періоді 01.06.2016 по 31.10.2017 вбачається, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу поточну індексацію грошового забезпечення у сумі 3375,18 грн із застосуванням листопада 2015 року як місяця підвищення грошового доходу (базового місяця), за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін відповідно до Порядку №1078. З системного аналізу змісту листа від 09.05.2023 №29/В-27зі та розрахункових листів позивача за кожний з місяців у періоді з 01.06.2016 по 31.12.2022 вбачається, що відповідач нараховував і виплачував позивачу щомісячну премію у відсотках від місячного грошового забезпечення до якого включав: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавку за стаж служби в поліції, надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції, тобто не включав до складу грошового забезпечення з якого нараховується щомісячна премія індексацію грошового забезпечення., а також не нарахував і не виплатив позивачу при звільненні грошову компенсацію за 45 діб невикористаної відпустки за 2022 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 31.01.2023.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав їх необґрунтованості з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078). Проте, до жовтня 2017 року проведення індексації грошових доходів населення, відповідно до Порядку № 1078 не розповсюджувалося на поліцейських. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (набрала чинності 24.10.2017 24.10.2017 після її офіційного опублікування - Урядовий кур'єр від 24.10.2017 № 199) було доповнено абзац п'ятий пункту 2 Порядку № 1078 після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Як наслідок, на поліцейських постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 розповсюдила свою дію лише починаючи з 24.10.2017.

Нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер). Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. Виплата премії проводиться щомісяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення. Тобто Постановою № 988 чітко визначено складові грошового забезпечення поліцейських, до яких індексацію грошового забезпечення не віднесено, Порядком та умовами також чітко визначено порядок встановлення, та алгоритм нарахування премії, до якого індексація грошового забезпечення не віднесено, а отже включати до складу грошового забезпечення, з якого нараховується премія, індексацію грошового забезпечення підстав немає.

Щодо нарахування та виплати позивачеві грошової компенсації за 45 діб невикористаної відпустки за 2022 рік відповідач зазначає, що згідно з пунктом 10 статті 93 Закону № 580-VIII за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Відповідно до пункту 8 розділу III Порядку та умов виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Відповідно до наказу про звільнення ОСОБА_1 від 27.01.2023 № 16 о/с станом на день звільнення у кількість невикористаних ним днів щорічної відпустки у році звільнення складала 04. У березні 2023 року ОСОБА_1 була нарахована грошова компенсація за 04 дні невикористаної щорічної відпустки у році звільнення в розмірі 2 211,99 грн та після утримання обов'язкових податків та зборів виплачена в розмірі 2 178,81 грн шляхом зарахування коштів на особистий картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «Приватбанк».

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 27.01.2023 №16 о/с, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (за станом здоров'я (через хворобу)) частини 1 статті 77, майора поліції ОСОБА_1 (0054906), старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Броварського районного управління поліції, з 31 січня 2023 року.

Станом на день звільнення: вислуга років для виплати надбавки за стаж служби складає 25 років 08 місяців 18 днів; час навчання - немає; стаж служби для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції - 25 років 08 місяців 18 днів; вислуга років на пільгових умовах - 06 років 00 місяців 28 днів; усього вислуги років - 31 рік 09 місяців 16 днів. Кількість невикористаних днів щорічної відпустки у році звільнення - 04.

10 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління Національної поліції у Київської області із запитом, в якому просив надати інформацію помісячно про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення з 01.01.2016 по 31.01.2023 з обов'язковим зазначенням розмірів у грошовому та відсотковому значенні посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, премії, надбавок, доплат, індексації грошового забезпечення, матеріальної допомогу для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, додаткової доплата до грошового забезпечення відповідно до постанови Уряду від 29.04.2020 №375 та інших виплат. Надати копії наказів (або витягів з них) про надання мені матеріальної допомогу для оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки. Надати копії наказів (або витягів з них) про надання мені матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки. Надати копії моїх карток особового рахунку за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки. Надати копію розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції за 25 років календарної вислуги років. Надати інформацію чи виплачена мені компенсація за 45 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік та за 4 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік.

Листом від 05.05.2023 №29/В-27зі Головним управлінням Національної поліції в Київській області розглянуто запита позивача від 10.04.2023.

Позивач, посилаючись на зміст вказаного листа, вказує, що з 01.06.2016 по 31.10.2017 відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення у сумі 3375,18 грн із застосуванням листопада 2015 року як місяця підвищення грошового доходу (базового місяця), за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003; здійснив нарахування та виплату позивачу щомісячної премії за період з 01.06.2016 по 31.01.2023 без урахування до складу грошового забезпечення, з якого нараховується відповідна виплата індексації грошового забезпечення на яку має право позивач у цьому періоді; не нарахував і не виплатив позивачу при звільненні грошову компенсацію за 45 діб невикористаної відпустки за 2022 рік виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби 31.01.2023.

Вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

1. Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати з 1 червня 2016 р. по 31 жовтня 2017 р. позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 3375 грн. 18 коп. із застосуванням листопада 2015 року як місяця підвищення грошового доходу (базового місяця).

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про Національну поліцію» постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260. Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078

Частиною 1, 2 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», Постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських - наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною п'ятою статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» (Закон № №580-VIII) визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частинами першою, п'ятою статті 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-111) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 2 Порядку № 1078 (у редакції до 24 жовтня 2017 року) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру:

- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку;

- стипендії;

- оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер;

- грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби;

- розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі;

- суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності);

- суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782, яка набрала чинності 24 жовтня 2017 року, внесено зміни до пункту 2 Порядку № 1078, доповнивши абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».

Згідно із пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;

4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших

видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету;

6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;

7) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно із абзацом 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Згідно зі статтями 18, 19 Закону N 2017-III, індексація є відповідною соціальною гарантією, оскільки це є виплата, що спрямована на забезпечення достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати. А тому, враховуючи, що частиною п'ятою статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» , на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що грошове забезпечення поліцейських підлягає індексації, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності протиправної бездіяльності Управління щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення я за період з 07.11.2015 по 01.11.2017.

Доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для нарахування спірної індексації до 24 жовтня 2017 року, тобто до внесення змін до Порядку №1078, є необґрунтованими, оскільки Закон України «Про Національну поліцію» має вищу юридичну силу ніж Порядок №1078.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, у п.23 рішення від 08.11.2005 р. у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Також, суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Тобто реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Щодо визначення листопада 2015 року, як базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення, суд виходить з наступного з наступного.

Відповідно до п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Отже, місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року в справі №825/565/17, від 23 вересня 2020 року в справі № 620/3282/18.

Відповідно до абз. 3 п. 101 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в редакції, яка була чинною до грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

З огляду на наведене обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року проводилося з місяця прийняття особи на службу.

01 грудня 2015 року вказану норму виключено, і з цього часу застосовуються загальні положення Порядку, в тому числі п. 102 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013.

Відповідно до п. 102 Порядку для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Згідно з п. 14 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Міністерство соціальної політики України в листі від 28 квітня 2016 року № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: «Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.».

У цьому листі, як приклад, зазначено: «Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року».

Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі № 400/3017/19 (щодо періоду після з 01 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

З 07 листопада 2015 року - з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» застосовується постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (п. 8 Постанови), якою вперше затверджені схеми окладів поліцейських.

Оскільки розміри посадових окладів поліцейських згідно з додатками до вказаної постанови Кабінету Міністрів України протягом спірного періоду (з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року) не змінювалися, тому базовим місяцем для визначення індексації щодо такого періоду є листопад 2015 року.

Таким чином, нарахування позивачу індексації його грошового забезпечення щодо спірного періоду з 07 листопада 2015 року по 31.10.2017 року повинно проводитися із застосуванням базового місяця листопад 2015 року.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що з метою захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 включно, а також зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця), листопад 2015 року.

2. Щодо позовних вимог в частині перерахунку та виплати позивачу щомісячної премії з 1 червня 2016 р. по 31 грудня 2022 р. з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого нараховується відповідна виплата, індексації грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується поліцейським відповідно до Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) складові якого визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі -Постанова № 988) в порядку, визначеному Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок та умови), затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 із змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 988 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 Постанови № 988 затверджено схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1 до Постанови № 988 та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.

Постановою № 988 і Порядком та умовами передбачено встановлення та виплату поліцейським наступних надбавок та доплат, зокрема:

надбавка за стаж служби в поліції (виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до Постанови);

надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції;

щомісячна надбавка до посадових окладів за безперервний стаж на шифрувальній роботі;

надбавка до посадових окладів поліцейським, які виконують функції державного експерта з питань таємниць;

надбавка до посадових окладів поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень;

надбавка за почесне звання «заслужений»;

доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук (5% або 10%);

доплата за вчене звання (доцента - 5%, професора - 10%);

доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до пункту 12 розділу II Порядку та умов керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.

У місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського премія може не встановлюватися.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Рішення керівників органів поліції про преміювання оформлюється наказом, який видається до 25 числа кожного місяця, згідно із затвердженим положенням про преміювання та на підставі списків керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції. Рішення керівників органів поліції про преміювання заступників керівника органу поліції, керівників структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів здійснюється на підставі наказу.

Залежно від виконання показників преміювання (у тому числі успішного виконання службових обов'язків, допущення проступків, застосування до поліцейських дисциплінарного стягнення в установленому законодавством порядку), які можуть впливати на розмір премії, до наказу про преміювання за відповідний місяць можуть уноситися відповідні зміни та проводитися перерахунок премії на підставі мотивованого рапорту (звернення) керівника.

Нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер).

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

Виплата премії проводиться щомісяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Тобто Постановою № 988 чітко визначено складові грошового забезпечення поліцейських, до яких індексацію грошового забезпечення не віднесено, Порядком та умовами також чітко визначено порядок встановлення, та алгоритм нарахування премії, до якого індексація грошового забезпечення не віднесено, а отже включати до складу грошового забезпечення, з якого нараховується премія, індексацію грошового забезпечення підстав немає.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині вказаних позовних вимог.

3. Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплатити грошової компенсації за 45 діб невикористаної відпустки за 2022 рік виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.

Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи визначені Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.

Згідно ст.4 вказаного Закону № 504/96-ВР установлено такі відпустки: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); відпустка при народженні дитини (стаття 19-1 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Аналогічні положення закріплені у статті 83 Кодексу законів про працю України далі - КЗпП України).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII).

Частинами 3-5 статті 59 Закону № 580-VIII визначено, що рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 60 Закону № 580-VIII).

Згідно із статтею 92 Закону № 580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

За правилами частин 1, 2, 9, 10, 11 статті 93 Закону № 580-VIII тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються.

Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.

Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення.

При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.

За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції.

За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі - здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО) визначає Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 (далі - Порядок №260).

Пунктом 3 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами 7, 8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

З аналізу норм законодавства слідує, що види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, визначені у статті 92 Закону №580-VIII, а саме: щорічні чергові оплачувані відпустки, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки, тоді як ані Законом № 580-VIII, ані Положенням №260 не врегульовані правовідносини щодо виплати поліцейському компенсації за не використану відпустку у попередні перед звільненням роки.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 № 8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.

З огляду на відсутність правового врегулювання у Законі №580-VIII і Порядку №260 правовідносин щодо компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного спору суд застосовує норми КЗпП України і Закону №504/96-ВР.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №504/96-ВР і частини 1 статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.01.2021 по справі №160/10875/19, яка відступила від попередніх висновків Верховного Суду щодо питання виплати грошової компенсації за невикористану частину відпустки поліцейським.

З огляду на вищевикладене, позивач має право на грошову компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки за минулі періоди, що передували року звільнення із органів поліції.

Таким чином, Головним управлінням Національної поліції в Київській області допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 45 діб за 2022 рік.

Суд також акцентує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, суд вважає належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 45 діб за 2022 рік та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсації за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 45 діб за 2022 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 включно.

3. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця), листопад 2015 року.

4. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 45 діб за 2022 рік.

5. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсації за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки у кількості 45 діб за 2022 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції.

6. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

7. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.

Попередній документ
122653538
Наступний документ
122653540
Інформація про рішення:
№ рішення: 122653539
№ справи: 320/18884/23
Дата рішення: 29.10.2024
Дата публікації: 01.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.03.2025)
Дата надходження: 29.11.2024
Предмет позову: про визнання протиправними дії, визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії,
Розклад засідань:
26.02.2025 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАЦЕДОНСЬКА В Е
ЧАКУ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
ЖУКОВА Є О
ЖУРАВЕЛЬ В О
МАЦЕДОНСЬКА В Е
ЧАКУ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
відповідач (боржник):
Головне управління Національної поліції в Київській області
Головне управління Національної поліції у Київській області
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Національної поліції в Київській області
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Національної поліції в Київській області
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління Національної поліції в Київській області
позивач (заявник):
Вакула Олександр Іванович
представник відповідача:
ЧУБИНСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ СЕРГІЙОВИЧ
представник скаржника:
Оверчук Олена Миколаївна
суддя-учасник колегії:
БІЛАК М В
ЄГОРОВА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
ЖЕЛЄЗНИЙ І В
КОРОТКИХ АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ