18 жовтня 2024 року № 320/30105/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просив:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати йому пенсії на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 24.02.2024 №1065, починаючи з 01.02.2023;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити йому з 01.02.2023 пенсію на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 24.02.2024 №1065, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 адміністративний позов задоволено.
До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 не вирішено позовну вимогу щодо зобов'язання ГУ ПФУ України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату гр. ОСОБА_1 з 01.02.2023 пенсію на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 24.02.2024 №1065, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 3 цієї ж статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Судом встановлено, що предметом дослідження під час судового розгляду заявлених позовних вимог стало питання щодо наявності правових підстав для здійснення перерахунку та виплати пенсії гр. ОСОБА_1 відповідно до довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 24.02.2024 №1065, без обмеження максимального розміру.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії гр. ОСОБА_1 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 24.02.2024 №1065, починаючи з 01.02.2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату з 01.02.2023 року пенсії гр. ОСОБА_1 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 24.02.2024 №1065, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто на користь гр. ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадять) грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Розглядаючи позовні вимоги в частині, що стосується обмеження максимального розміру пенсії позивача, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Пунктом 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI викладено частину 5 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в наступній редакції: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
У той же час, пунктом 2 розділу 2 “Прикінцевих та перехідних положень» вказаного Закону установлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII частину 5 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» доповнено реченням такого змісту: “Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Пунктом 2 “Прикінцевих положень» цього Закону передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.
Таким чином, обмеження розміру пенсії, що відбулася після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної йому пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу I Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» від 12.04.2016 № 1080-VIII статтю 43 Закону № 2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Свої висновки Конституційний Суд України обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, положення ч. 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного Рішення, тобто, з 20.12.2016.
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII слова і цифри “у період з 01.01.2016 по 31.12.2016» замінено словами і цифрами “по 31.12.2017».
При цьому, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, норми частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не відновлені, хоча й були фактично внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії.
Виходячи із системного аналізу наведених норм, суд вважає, що у даному випадку із моменту запровадження спірного обмеження пенсій розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», такі не поширюються на пенсію позивача.
Отже, станом на момент призначення та перерахунку пенсії позивача положення ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII щодо встановлення максимального розміру пенсії втратили чинність, а тому пенсія позивача повинна виплачуватись без обмеження максимальним розміром.
З огляду на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2024, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату з 01.02.2023 року пенсії гр. ОСОБА_1 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 24.02.2024 №1065, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, має здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру.
Керуючись статтями 241 - 246, 252, 256, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Ухвалити у даній адміністративній справі додаткове судове рішення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії гр. ОСОБА_1 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 24.02.2024 №1065, без обмеження максимального розміру.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Суддя Лапій С.М.