про залишення позовної заяви без руху
28 жовтня 2024 року м. Київ № 320/48016/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 - 2022 роки в менших розмірах ніж передбачено законом,
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 - 2022 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум допомог
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої, якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 340/1019/19).
26. 01.01.1999 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" 367-XIV, яким ч.5 ст.12 Закону 3551-XII доповнено частиною в такій редакції : «щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
Статтею 17-1 Закону 3551-XII встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Абзацом 4 статті 17-1 Закону 3551-XII визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Із наведеного слідує, що разову грошову допомогу до 5 травня особа може отримати до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду із цим позовом за 2020 рік слід обраховувати з 30 вересня цього ж року, за 2021 рік з 30 вересня цього ж року та 2022 рік з 30 вересня цього ж року.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, із вказаним позовом позивач звернувся через систему «Електронний суд» 18 червня 2024 року, тобто з пропуском значного строку визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.
Суд наголошує, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі 420/718/21 дійшов наступного висновку: "…з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів».
Отже, у разі, коли позивач вважає, що допомога до 5 травня за 2020 рік, за 2021 рік та 2022 рік виплачені йому не у повному обсязі, перебіг строку на оскарження таких дій (бездіяльності) розпочинається від дати отримання такої допомоги.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 08.11.2023 у справі 240/9669/23 та від 24.01.2024 у справі 240/11101/23.
Одночасно, позивачем у позовній заяві викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що про порушення своїх прав, а саме про виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 - 2022 роки в розмірі меншому ніж передбачено законодавством, йому стало відомо у 2024 році з засобів масової інформації та з листів Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 03.06.2024 220/13/ВихЗПІ/400 та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 10.06.2024 051-044-Ж-151-14.
Та у наявності підстав для поновлення строку звернення до суду зазначає, що протягом всього терміну збройної агресії російської федерації (2014 - 2024 р.р.) він проходив військову службу у Збройних Силах України та з об'єктивних причин не мав змоги дізнатись про порушення своїх прав.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом, суд ураховує таке.
Суд звертає увагу, що розмір разової грошової допомоги до 5 травня за 2020-2022 роки був відомий позивачу при її отриманні у 2020, 2021, 2022 роках. При цьому, одержання позивачем листа від Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 03.06.2024 220/13/ВихЗПІ/400 та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 10.06.2024 051-044-Ж-151-14 у відповідь на його звернення щодо виплати допомоги не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав щодо виплати у належному розмірі разової грошової допомоги до 5 травня за 2020-2022 рік, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою (вказані висновки щодо застосування норм права в частині застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі 240/12017/19).
Правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах узгоджується із актуальною практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.07.2021 у справі 420/718/21, від 11.11.2021 у справі 260/611/21, від 16.02.2022 у справі 260/1754/21, від 23.01.2023 у справі 953/18179/21, від 05.04.2024 у справі 380/11815/23.
Також суд зауважує, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів, при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Суд вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Водночас, суд вважає неналежним доказом пропуску строку звернення до суду довідку, видану Управлінням протоколу Міністерства оборони України від 13.05.2024 №37 полковнику ОСОБА_1 про те, що він перебуває на військовій службі в Управлінні протоколу Міністерства оборони України, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 Положення Управління протоколу Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 вересня 2020 року № 334, зі змінами, внесеними Наказом Міністерства оборони України від 31.05.2022 №136, Управління виконує завдання з організації та протокольного забезпечення заходів міжнародного співробітництва за участю Міністра оборони України, першого заступника Міністра оборони України, заступників Міністра оборони України, заступника Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, заступника Міністра оборони України з питань європейської інтеграції та державного секретаря Міністерства оборони України (далі - заступники Міністра оборони України) в Україні та за кордоном, державних та представницьких заходів повсякденної діяльності всіх рівнів за участю Міністра оборони України, а також здійснення інформаційно-організаційного забезпечення та експертно- аналітичної підтримки діяльності заступників Міністра оборони України.
Пунктом 6 Положення визначено, що Управління виконує завдання з організації та протокольного забезпечення заходів міжнародного співробітництва за участю Міністра оборони України, першого заступника Міністра оборони України, заступників Міністра оборони України, заступника Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, заступника Міністра оборони України з питань європейської інтеграції та державного секретаря Міністерства оборони України (далі - заступники Міністра оборони України) в Україні та за кордоном, державних та представницьких заходів повсякденної діяльності всіх рівнів за участю Міністра оборони України, а також здійснення інформаційно-організаційного забезпечення та експертно- аналітичної підтримки діяльності заступників Міністра оборони України.
Доказів того, що у позивача були періодичні відрядження, польові виходи, тощо, матеріали справи не містять. Як і не надано будь-яких доказів, що з об'єктивних причин позивач не мав змоги дізнатись про порушення своїх прав.
Суд зазначає, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі 340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі 140/721/19.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску суду не надав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст. 79, 80, 122, 160, 161, 169 КАС України суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кочанова П.В.