18 жовтня 2024 року 640/18567/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві клопотання гр. ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі за його позовом до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 справу прийнято до провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неврахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 доплати за надбавку за роботу з таємними виробами, носіями, документами (15%), надбавки за особливо важливі завдання (50%), премії (55,15%), які враховувалися до перерахунку пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, включаючи наступні складові грошового забезпечення: надбавку за роботу з таємними виробами, носіями, документами (15%), надбавку за особливо важливі завдання (50%), премії (55,15%), які враховувалися до перерахунку пенсії, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату без обмеження максимальним розміром пенсії.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення в даній адміністративній справі набрало законної сили 02.08.2024.
До суду надійшло клопотання гр. ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та надання звіту про виконання судового рішення.
У вказаному клопотанні позивач просить суд зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення щодо зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити йому пенсію, включаючи наступні складові грошового забезпечення: надбавку за роботу з таємними виробами, носіями, документами (15%), надбавку за особливо важливі завдання (50%), премії (55,15%), які враховувалися до перерахунку пенсії, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату без обмеження максимальним розміром пенсії.
Розглянувши клопотання про встановлення судового контролю, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначені Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 1 Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом (п. 5 ч. 1 ст. 4 вказаного Кодексу).
Спір у даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 8 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).
Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просив позивач, є правом суду, а не обов'язком, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов'язання суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання.
Крім того, позивач не позбавлений можливості примусового виконання судового рішення, що в таких категоріях справ покладено на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) (ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Керуючись ст.ст. 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання гр. ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та надання звіту про виконання судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лапій С.М.