25 жовтня 2024 року № 320/7623/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсії за вислугу років з врахуванням, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення для нарахування пенсії, з якої сплачено єдиний соціальний внесок, в розмірі 20160 гривень 75 копійок згідно довідки від 31 грудня 2021 року № 1698, виданої Головним управлінням Національної поліції в м.Києві;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2022 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з врахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення для нарахування пенсії, з якої сплачено єдиний соціальний внесок, в розмірі 20160 гривень 75 копійок згідно довідки від 31 грудня 2021 року № 1698, виданої Головним управлінням Національної поліції в м.Києві.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві як отримувач пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що відповідачем безпідставно відмовлено у перерахунку його пенсії за вислугу років з врахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці від 31 грудня 2021 року №1698, оскільки, згідно положень закону, при обчисленні пенсії враховується розмір грошового забезпечення, з якого сплачувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне страхування.
Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними, та такими, що порушують його права.
26 лютого 2024 року Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Сторони повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
В матеріалах справи наявний відзив Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що призначення пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для перегляду розміру пенсії позивача відсутні.
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серія НОМЕР_2 ), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України м. Києві, як отримувач пенсії відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 10 лютого 2022 року.
Розмір пенсії позивача обчислено відповідно до грошового атестату № 580 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 31 грудня 2021 року №1698 з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 3450,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2400,00 грн, надбавка за вислугу років 50% - 2925,00 грн, середньомісячний розмір додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначений за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням зі служби (надбавка за специфічні умови проходження служби, премія) - 11591,50 грн.
Згідно з довідкою Головного управління Національної поліції в м. Києві від 31 грудня 2021 року №1698 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії позивача за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», додаткові види грошового забезпечення за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року становили: премія (загальна сума) 170311 гривень 23 копійки, надбавка за специфічні умови праці (загальна сума) - 107884 гривні 78 копійок, сума з якої сплачено єдиний соціальний внесок (загальна сума) - 483858 гривень 01 копійка. При цьому, сума, яка враховується для призначення пенсії складає 20160 гривень 75 копійок (від визначеної загальної суми), з якої премія становить - 7096 гривень 30 копійок, надбавка за специфічні умови праці - 4495 гривень 20 копійок, тобто загальна сума - 11591,50 грн.
11 грудня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві із заявою щодо проведення перерахунку пенсії із застосуванням збільшеного показника середньомісячного розміру додаткових видів грошового забезпечення.
Листом від 25 грудня 2023 року відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
17 липня 1992 року Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (далі - Постанова № 393).
Пунктом 7 Постанови № 393 передбачено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Отже, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, передбачає, що пенсія обчислюється із розміру грошового забезпечення, що складається із посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється не лише з щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а із посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем обчислено позивачу пенсію з врахуванням складових грошового забезпечення, які зазначені в грошовому атестаті №580, зокрема з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 3450,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2400,00 грн, надбавка за вислугу років 50% - 2925,00 грн.
Як вже встановлено судом, відповідно до довідки Національної поліції України від 31 грудня 2021 року №1698 додаткові види грошового забезпечення за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року становили: премія (загальна сума) 170311 гривень 23 копійки, надбавка за специфічні умови праці (загальна сума) - 107884 гривні 78 копійок.
Тому, середньомісячний розмір додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням надбавки за специфічні умови праці та премії за 24 місяці становить 11591 гривня 50 копійок (170311 гривень 23 копійки/24+107884 гривні 78 копійок / 24).
При цьому, як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача пенсія за вислугу років обраховується із розрахунку 70% таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 3450,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2400,00 грн, надбавка за вислугу років 50% - 2925,00 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 11591 гривня 50 копійок.
Тобто, у відповідності до грошового атестату №580 та довідки від 31 грудня 2021 року №1698, яка є предметом судового розгляду.
Тож позивач помилково вважає середньомісячну суму грошового забезпечення (основні та додаткові види), з якої сплачено єдиний соціальний внесок, в розмірі 20160 гривень 75 копійок, яка зазначена в довідці від 31 грудня 2021 року №1698, як середньомісячну суму тільки додаткових видів грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що врахування при перерахунку пенсії позивачу середньомісячної суми, з якої сплачено єдиний соціальний внесок, в розмірі 20160 гривень 75 копійок згідно довідки від 31 грудня 2021 року №1698, виданої Головним управлінням Національної поліції в м. Києві, призведе до порушення вимог статті 43 Закону №2262-ХІІ та пункту 7 Постанови № 393, внаслідок подвійного врахування основних видів грошового забезпечення позивача.
При цьому, з довідки №1698 від 31 грудня 2021 року неможливо визначити природу встановлення суми 483858 гривень 01 копійка, а саме, які види грошового забезпечення, окрім премії та надбавки за специфічні умови праці, нараховувались позивачу та чи мали вони постійний характер.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Наведене вище узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17.
Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідачем здійснено розрахунок пенсії позивача відповідно до норм чинного законодавства України, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 25 жовтня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.