25 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/13392/24
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, які призвели до включення виконавчого листа Богунського районного суду міста Житомира від 10.11.2023 у справі №295/8137/23 замість першої до третьої черги погашення заборгованості;
- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області змінити чергу погашення заборгованості за судовим рішенням, яке набрало законної сили та виконавчий лист Богунського районного суду міста Житомира від 10.11.2023 у справі №295/8137/23 замість третьої включити до першої черги погашення заборгованості.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно рішення Богунського районного суду м.Житомира від 13.09.2023 у справі №295/8137/23 стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його користь в порядку спадкування підлягає недоотримане за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії в сумі 15520,66 грн, а тому Головне управління державної казначейської служби України у Житомирській області повинно було включити такі виплати за рішенням суду до першої черги, однак у порушення законодавства цього не зробило, що і обумовило необхідність звернення до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимов в повному обсязі. Вказує, що кошти за виконавчим листом не є для стягувача соціальними виплатами, а є майном, яке ввійшло до складу спадщини, тобто спадком. Відповідно, виконавчий лист було включено до третьої черги погашення заборгованості.
У період із 02.09.2024 по 16.09.2024, 07.10.2024 головуюча суддя перебувала у відпустці.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Суд установив, рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 13.09.2023 у справі №295/8137/23 позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотримане за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії в сумі 15520,66 грн.
Рішення Богунського районного суду м.Житомира набрало законної сили 14.10.2023.
08.11.2024 Богунським районним судом м.Житомира видано по справі №295/8137/23 виконавчий лист, який позивачем направлено на виконання до Головного управління Державної казначейської служби України Житомирської області.
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДКСУ у Житомирській області з заявою про повідомлення стану виконання рішення суду.
У відповіді на заяву ГУ ДКСУ у Житомирській області повідомило, що виконавчий лист №295/8137/23 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотримане за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії в сумі 15520,66 грн перебуває на виконанні та виконавчий лист включено до третьої черги погашення заборгованості.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач подала позов до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 129-1 Конституції України, статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип обов'язковості судових рішень, відповідно до якого судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 5 червня 2012 року №4901-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №4901-VI) передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Згідно з частинами 1, 4 статті 3 цього Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Згідно з пунктом 3 розділом ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №4901-VI виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною 1 статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною 1 статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.
Заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
На виконання вимог зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року №440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.
Відповідно до пункту 20 указаного Порядку, погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845.
Згідно з пунктом 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок №845) безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 33 названого Порядку передбачено, що у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.
Згідно з підпунктом 1 пункту 47 Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.
Пунктами 48, 49 Порядку №845 обумовлено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі України відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.
У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
З аналізу наведених положень слідує висновок, що положеннями законодавства визначені повноваження Державної казначейської служби України, і його територіальних органів стосовно виконання рішення суду. Положеннями Порядку № 845 визначено, що порядок безспірного списання коштів державного бюджету відноситься до повноважень Державної казначейської служби України. Враховуючи положення пункту 47 та 49 Порядку № 845, наявні підстави вважати, що територіальні органи казначейської служби наділені повноваженнями лише щодо скерування до Державної казначейської служби України документів та відомостей, необхідних для здійснення безспірного списання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215 затверджено Положення про Державну казначейську службу України (далі - Положення №215), відповідно до пункту 1 якого Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Пунктом 9 Положення №215 встановлено, що Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Отже, виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є Пенсійний фонд України або його територіальні органи, здійснюється Казначейством в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", що набрала чинності 28.08.2018 затверджено Порядок погашення заборгованості, що утворилась внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету.
У свою чергу, Порядок №649 визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Згідно з пунктами 3, 5, 6, 8, 10 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.
У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Отже зазначений Порядок №649 застосовується не до всіх судових рішень, за якими боржником є органи Пенсійного фонду України, а лише до рішень судів, за якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету.
Суд звертає увагу на те, що судові рішення про стягнення коштів і про зобов'язання боржника вчинити дії (нарахувати, перерахувати пенсію) є різними видами рішень, які виконуються у різному порядку.
У даному випадку, позивачем пред'явлено до виконання рішення суду про стягнення коштів, а не про зобов'язання боржника вчинити дії (нарахувати, перерахувати пенсію), у зв'язку з чим виконання такого виконавчого листа повинно здійснюватися у відповідності до положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Проте, виконавчий лист №295/8137/23 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотримане за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії в сумі 15520,66 грн, включений відповідачем до третьої черги, у яку, відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 4901-VI, погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Як зазначалося вище, відповідно до пункту 3 розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №4901-VI у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Аналіз положень наведеної правової норми зумовлює висновок, що для визначення черговості погашення заборгованості визначальною є правова природа боргу.
При цьому у першу чергу погашається заборгованість, зокрема, за рішеннями суду щодо соціальних виплат.
Суд зауважує, що пункт 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №4901-VI не містить виключень або застережень щодо того, хто є стягувачем за виконавчим документом: особа, якій призначена пенсія, чи її спадкоємець. Отже, всі рішення суду щодо соціальних виплат підлягають виконанню в першу чергу.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно частини 1 статті 91 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Рішенням Богунського районного суду м.Житомира по справі №295/8137/23 на користь позивача з пенсійного органу стягнута в порядку спадкування сума пенсії.
Таким чином, указаний виконавчий лист, виданий на виконання рішення у справі №295/8137/23, мав бути включений до першої черги погашення заборгованості відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4901-VI.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Першого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 20 березня 2024 року у справі №360/5115/21.
З огляду на встановлені фактичні обставини та правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що дії відповідача, які полягають у включенні заборгованості за виконавчим листом №295/8137/23 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотримане за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії в сумі 15520,66 грн, до третьої черги відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 4901-VI, підлягають визнанню протиправними.
Порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов'язання ГУ ДКСУ у Житомирській області включити заборгованість за виконавчим листом №295/8137/23 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотримане за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії в сумі 15520,66 грн, до першої черги відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 4901-VI.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, позивачем та наявними у матеріалах справи доказами підтверджено факт порушення його прав, у зв'язку з чим, позов слід задовольнити в повному обсязі.
Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області (вул.Святослава Ріхтера,24, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10008, ЄДРПОУ: 37976485) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, які полягають у включенні заборгованості за виконавчим листом №295/8137/23 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотримане за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії в сумі 15520,66 грн, до третьої черги відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України"Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області включити заборгованість за виконавчим листом №295/8137/23 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотримане за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії в сумі 15520,66 грн, до першої черги відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
25.10.24