24 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/9030/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 які полягають у позбавленні ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за травень 2022 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за травень 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідно до наказу командира військової частини "Про результати службового розслідування за фактом відмови від виконання наказу головним сержантом ОСОБА_1 " встановлено в діях ОСОБА_1 ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 Кримінального кодексу України, як наслідок, у травні 2022 року позивачу не була виплачена додаткова винагорода відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 №168. 30.06.2022 кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 Кримінального процесуального кодексу України. Позивач вважає, що має право на виплату додаткової винагороди за травень 2022 року та звернувся з даного питання до відповідача із відповідною заявою, однак відповіді на вказану заяву не отримав. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати йому додаткової винагороди за травень 2022 року, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
02.06.2023 на адресу суду від відповідача надійшли заява про залишення позову без розгляду вх. №38936/23 та відзив на позовну заяву вх. №38943/23, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказує, що позивач відмовився від виконання бойового наказу у травні 2022 року і відносно нього здійснювалось відповідне службове розслідування та видавався наказ №40 від 17.05.2022 "Про результати службового розслідування за фактом відмови від виконання наказу головним сержантом ОСОБА_1 ", отже підстав для виплати йому додаткової винагороди за травень 2022 року немає.
13.09.2023 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 ), наказом командира від 26.02.2022 №159 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 26.06.2022.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.05.2022 №40 “Про результати службового розслідування за фактом відмови до виконання наказу головним сержантом ОСОБА_1 » встановлено в діях ОСОБА_1 ознаки вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 402 Кримінального кодексу України.
Як наслідок, ОСОБА_1 був позбавлений виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за травень 2022 року.
За ініціативи командування Військової частини НОМЕР_1 матеріали службового розслідування передано до Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомир) Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Хмельницькому для відкриття кримінального провадження по факту наявності в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 Кримінального кодексу України, в результаті чого 03.06.2022 було розпочато та зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62022240020000115 кримінальне провадження.
Проте, дослідивши надані Військовою частиною НОМЕР_1 докази, 30.06.2022 кримінальне провадження №62022240020000115 було закрито на підставі п.2. ч.1 ст.284 Кримінального процесуального кодексу України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення), що підтверджено листом слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомир) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м.Хмельницькому від 28.07.2022 №10622/14-01-02-22 (а.с.18).
Враховуючи зазначене, на думку позивача, він набув право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за травень 2022 року.
У грудні 2022 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом (а.с.10-14) в якому просив доплатити позивачу грошове забезпечення, а також надати довідку про розмір виплаченої позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період з 24.02.2022 по день виключення зі списків особового складу та інформацію про підстави позбавлення ОСОБА_1 вказаної винагороди, а також витяги з наказів (або завірені копії) про позбавлення ОСОБА_1 такої винагороди.
Не отримавши відповідь, у лютому 2023 року представник позивача повторно звернувся до відповідача з аналогічним адвокатським запитом (а.с.15-17).
Однак, відповіді на вищезазначені адвокатські запити не було отримано, а виплату позивачу спірної винагороди відповідач не здійснив, запитувану довідку не надав.
Вважаючи дії відповідача щодо позбавлення позивача додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за травень 2022 року протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 12 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64 в Україні введено воєнний стан, який триває по сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану №168 (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Так, на час виникнення спірних правовідносин (станом на травень 2022 року) такий порядок та умови були визначені Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29.
Так, пунктом 9 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 визначено випадки та обставини, за умови настання яких до наказів командирів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень не включаються військовослужбовці, зокрема які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника) (п. 9.7 Окремого доручення).
У травні 2022 року командиром Військової частини НОМЕР_1 було призначене службове розслідування за фактом відмови від виконання наказу головним сержантом ОСОБА_1 (наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.05.2022 №116).
За результатом проведення такого розслідування був підтверджений факт невиконання останнім бойового розпорядження командира військової частини про що був оголошений наказ від 17.05.2022 №40 (а.с.19-20).
Відповідно до даного наказу ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності відповідно до частини 4 розділу 16 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та сплачена премія за травень 2022 року у зменшеному розмірі.
Також, на підставі даного наказу командира Військової частини від 17.05.2022 №40 головний сержант ОСОБА_1 з підстав встановленого факту відмови від виконання ним бойового розпорядження (наказу) командира військової частини не був включений до загального наказу по військовій частині про виплати додаткової грошової допомоги.
Одночасно, матеріали службового розслідування були спрямовані до Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомир) Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Хмельницькому по факту наявності в діях позивача ознак кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 402 Кримінального кодексу України. У подальшому, відомості за даним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022240020000115 від 03.06.2022 та було розпочате досудове розслідування.
Кримінальне провадження №62022240020000115 відносно ОСОБА_1 30.06.2022 було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 Кримінального процесуального кодексу України.
Позивач вважає, що закриття кримінального провадження щодо нього у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, надає йому право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
Суд, не погоджується з такими твердженнями позивача.
Дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 та кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 є окремими видами проваджень, які не залежать одне від одного та мають різні правові наслідки.
За результатами службового розслідування ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на додаткову грошову винагороду за Постановою №168.
Вчинення дисциплінарного проступку не завжди призводить до притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Виплата додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ №168 здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до телеграми Міністра оборони України №248/1298 від 15.03.2022 Міністр оборони України з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 вимагає до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень не включати військовослужбовців, які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) за місяць у якому здійснено таке правопорушення (а.с.26).
У постанові КАС ВС від 28.05.2024 у справі №560/1200/23 Верховний Суд висловив правову позицію, що з метою належного виконання пункту 1 Постанови №168, Міністр оборони України оперативно врегулював питання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди директивами від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 1 червня 2022 року), а потім окремим дорученням від 23.06.2022 №912/з/29, які щонайменше протягом спірного періоду регулювали питання визначення саме документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в означених діях і заходах.
Надання таких телеграм, які є формою рішення Міністра, обов'язкового до виконання суб'єктами, підпорядкованими Міністерству оборони України, обґрунтоване особливостями правового режиму воєнного стану.
Виплата додаткової винагороди винагороди ОСОБА_1 за травень 2022 року не була здійснена через невключення його до загального наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2022 №192 "Про виплату додаткових винагород" у зв'язку із встановленим фактом його відмови від виконання бойового розпорядження №Р-264дск на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.05.2022 №40.
Непритягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не спростовує факту невиконання ним бойового розпорядження командира військової частини, який було встановлено під час службового розслідування, та не означає, що дисциплінарне стягнення є неправомірним.
Наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.05.2022 №40 був прийнятий за результатами службового розслідування, не оскаржувався позивачем та не скасований.
Враховуючи те, що позивач відмовився від виконання бойового наказу, у місяці вчинення проступку він позбавляється відповідної додаткової винагороди.
Отже, позивач немає права на отримання додаткової винагороди у місяці в якому він відмовився виконувати бойове завдання, а саме: за травень 2022 року.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що правових підстав для виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ №168, немає, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено та у зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
24.10.24