25 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/24318/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області, яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати йому компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми індексації грошового забезпечення за листопад 2015 року - листопад 2017 року, згідно з положеннями Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" від 21.02.2001 № 159 за весь період затримки виплати заборгованості за відповідні місяці з 01.11.2015 по день фактичної виплати доходів, зокрема по 23.05.2023;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити нарахування та виплату йому компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми індексації грошового забезпечення за листопад 2015 року - листопад 2017 року згідно з положеннями Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" від 21.02.2001 № 159 за весь період затримки виплати заборгованості за відповідні місяці з 01.11.2015 по день фактичної виплати доходів, зокрема по 23.05.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 по справі №240/4158/22 відповідачем було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення. Остаточний розрахунок був проведений з позивачем лише 23.05.2023. Проте, компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідач позивачу не виплатив.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 24.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
18.09.2023 позивачем подано відповідь на відзив, де він зазначає, що відповідачем не було спростовано його доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" від 16.07.2024 №131 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024, у зв'язку з призовом з 04.07.2024 судді Липи В.А. на військову службу, дану справу передано на розгляд судді Панкеєвій В.А.
Ухвалою суду від 23.07.2024 прийнято до провадження адміністративну справу № 240/24318/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
У період із 02.09.2024 по 16.09.2024, 07.10.2024 головуюча суддя перебувала у відпустці.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що позивач проходив службу у Головного управління Національної поліції в Житомирській області та звільнений з вказаної служби.
У зв'язку із неотриманням у період з листопада 2015 року по грудень 2017 року індексації грошового забезпечення позивач звернувся із адміністративним позовом.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 у справі № 240/4158/22 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2015 по 30.11.2017 включно, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.11.2015 по 30.11.2017 включно.
Як слідує із матеріалів справи, виплату зазначених коштів відповідач здійснив 23.05.2023, проте не здійснив нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-III).
Статтею 2 Закону № 2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, сума індексації грошових доходів громадян (абзац 2 частини 2 статті 2 Закону №2050-III).
Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється шляхом множення суми "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Тобто зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Такий підхід до розуміння зазначених норм права, сформулював Верховний Суд України ще у постановах від 19.12.2011 у справі № 6-58цс11, від 11.07.2017 у справі №2а-1102/09/2670 та підтримується Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20 та інших.
При цьому, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 (касаційне провадження № К/990/129/22) вирішив питання неоднакового застосування норм статті 7 Закону №2050-ІІІ та відступив від висновків, викладених Верховним Судом, зокрема, у попередніх постановах.
У цій постанові Верховний Суд, серед іншого, сформулював висновки, відповідно до яких нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, отримання відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію у відповідь на заяву особи про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-ІІІ не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку, та відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
У справі № 560/8194/20 Судова палата виходила з того, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акту індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. За висновком Судової палати зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.
Верховний Суд неодноразово роз'яснював, що відступаючи від раніше сформованих висновків у раніше ухвалених постановах Верховного Суду, Суд може не вказувати усі такі рішення, оскільки Суд відступає від правової позиції, а не від судових рішень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Такі ж висновки та підходи щодо визначення періоду за який слід виплачувати компенсацію втрати частини доходів у аналогічних правовідносинах, вказані у постанові Верховного Суду від 12.09.2024 у справі №240/18489/23, та є повністю релевантними до спірних відносин у даній справі.
Як було встановлено судом вище, нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2015 по 30.11.2017 відбулось лише 23.05.2023 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 по справі №240/4158/22.
Тобто, несвоєчасне нарахування та виплата індексації грошового забезпечення відбулось у зв'язку з протиправними діями Головного управління Національної поліції в Житомирській області, тобто з вини органу, що нараховував і виплачував таке грошове забезпечення позивачу під час проходження ним служби.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2015 по 23.05.2023 є протиправною.
Тому, з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача слід зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.11.2015 по день її фактичної виплати - 23.05.2023.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваної бездіяльності.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи, що за подання даного позову судовий збір сплаті не підлягає, розподіл судового збору не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (вул.Старий Бульвар,5/37, м.Житомир, 10008, ЄДРПОУ: 40108625) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2015 по 23.05.2023.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2015 по 23.05.2023.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
25.10.24