28 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/35441/23
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо не призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу, у зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, оскільки звільнення позивача зі служби в поліції за п.7 (за власним бажанням) ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", а не через хворобу - на думку позивача не може бути підставою для позбавлення його права на отримання такої одноразової грошової допомоги.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 02.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позов у якому зазначив, що відповідно до приписів п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію", законодавцем чітко визначено як окремі самостійні підстави для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги причину звільнення такої особи з поліції, яка повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції (звільнення через хворобу), що виключає можливість позивача претендувати на виплату такої соціальної виплати у разі звільнення не з підстав хвороби. З урахуванням норм чинного законодавства, що регулює підстави порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, рішення Головного управління Національної поліції в Житомирській області про відмову у призначенні та виплаті такої допомоги на користь позивача, є законодавчо обґрунтованим та правомірним, а доводи, наведені позивачем згідно матеріалів позову, безпідставні.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" від 17.07.2024 №133 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024, у зв'язку з призовом з 04.07.2024 судді Липи В.А. на військову службу, дану справу передано на розгляд судді Панкеєвій В.А.
Ухвалою суду від 25.07.2024 прийнято до провадження адміністративну справу № 240/35441/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
У період із 02.09.2024 по 16.09.2024, 07.10.2024 головуюча суддя перебувала у відпустці.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив військову службу в органах внутрішніх справ України та Національної поліції.
На підставі наказу ГУНП в Житомирській області від 29.06.2023 №301 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за підпунктом 7 пункту 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Під час проходження служби позивач отримав захворювання, які у відповідності до довідки медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України в Житомирській області" №198-сп від 26.03.2023, пов'язані з проходженням служби в поліції.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №414126 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, що пов'язана з виконанням службових обов'язків з 26.07.2023.
Позивачем подано до ГУНП в Житомирській області заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності.
Висновком про призначення одноразової грошової допомоги від 06.10.2023, відмовлено у призначенні та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на підставі невідповідності вимогам п.4 ч.1, ст.97 Закону України "Про Національну поліцію".
Вказаний висновок направлено Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області позивачу листом від 06.10.2023 № 1315/29/105/01-2023, в якому також зазначено, що пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. У випадках, якщо у поліцейського виявлено захворювання, травму, що унеможливлює його подальше проходження служби в поліції, за рішенням військово лікарської комісії, останній підлягає звільненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону через хворобу, за рішенням військово-лікарської комісії. Зазначено, що наказом від 29.06.2023 №301 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за власним бажанням. Ураховуючи викладене, за результатами опрацювання матеріалів позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги та затверджено відповідний висновок у зв'язку з невідповідністю вимогам п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію".
Вважаючи бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо не призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Порядок нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського регламентовано статтею 97 Закону № 580-VIII.
Так, частиною 1 статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Відповідно до частини 2 статті 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року № 163/28293 (далі - Порядок № 4), яким визначається механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД є:
1) у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
2) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії;
3) у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Підпунктом 4 пункту 4 Розділу І Порядку № 4 передбачено призначення ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського: пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини 1 статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 4 встановлено, що ОГД у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України "Про Національну поліцію", особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону.
Передумовою виплати одноразової грошової допомоги є дотримання певної процедури та послідовності.
Відповідно до положень Розділу ІІІ цього Порядку посадові особи органів поліції, закладів освіти у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги (пункт 2).
Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до органів державної влади (далі - останнім місцем проходження служби).
У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи (пункт 3).
Пунктом 5 Розділу ІІІ Порядку № 4 передбачено, що для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формами, визначеними МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов'язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку № 4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, бухгалтерські служби готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).
У разі надсилання запитів до органів поліції, інших підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.
Висновок про призначення ОГД складається працівником бухгалтерської служби і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, закладу освіти, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
Пунктом 2 Розділу IV Порядку № 4 встановлено, що висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє:
1) по центральному органу управління поліції, керівникам міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
2) у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
3) у закладів освіти - керівник відповідного органу, закладу або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Пункт 3 Розділу IV Порядку № 4 передбачає, що у разі затвердження висновку про призначення ОГД керівником органу поліції або закладу освіти, в якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня його затвердження видається наказ про виплату ОГД.
У разі відмови у призначенні ОГД чи повернення документів на доопрацювання (документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) заявника письмово інформують про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Таким чином, одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка за встановленою процедурою призначається і виплачується особам, які на підставі закону мають право на її отримання.
З огляду на вищевказані положення Закону № 580-VIII право на одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності виникає в особи за обов'язкової одночасної наявності трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
1) інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції;
2) інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Такий висновок суду відповідає правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 19.09.2018 у справі №373/1188/16-а, від 20.09.2018 у справі №296/9456/16-а, від 01.11.2018 у справі №822/3788/17, 22.01.2019 у справі №2340/2663/18, від 15.04.2019 у справі №823/1798/18, від 10.10.2019 у справі №822/1083/18, від 05.02.2020 у справі №810/836/18 та від 23.04.2020 у справі №822/999/18, від 23.09.2021 у справі № 2240/3024/18.
Щодо обставин встановлення ОСОБА_1 інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, то такі обставини підтверджуються медичними документами: довідкою медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України в Житомирській області" №198-сп від 26.03.2023; довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №414126 від 26.07.2023.
Щодо обставин встановлення позивачу інвалідності не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення ОСОБА_1 з поліції, то суд звертає увагу на таке.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 4 у разі встановлення поліцейському інвалідності днем виникнення права на отримання ОГД є дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
Також, Верховний Суд в постанові від 13 грудня 2019 року по справі №2040/6159/18 зазначив, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акту огляду медико-соціальної експертної комісії.
Суд звертає увагу на те, що документом, який підтверджує факт встановлення ОСОБА_1 ІІІ групу інвалідності з 26.07.2023 є довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №414126, видана Житомирським обласним центром медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради.
Зважаючи на те, що позивача звільнено зі служби в поліції 29.06.2023, суд приходить до висновку, що ІІІ групу інвалідності йому встановлено в межах шестимісячного строку після звільнення з поліції.
Що стосується такої умови для призначення одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності, як те, що причина звільнення особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, то суд вказує на таке.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 61 Закону № 580-VIII наявність у особи певного захворювання може бути перешкодою для проходження служби в поліції, а відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 цього Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
За змістом пункту 4 частини 1 статті 97 Закону №580-VІІІ підстава звільнення поліцейського зі служби в поліції (внаслідок захворювання, поранення, які пов'язані з проходженням служби) є обов'язковою умовою призначення одноразової грошової допомоги. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року у справах №357/1734/17, 373/1188/16-а, від 09 червня 2021 року у справі № 822/1810/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 823/2032/18 та в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин у цій справі.
Таким чином, встановлення на законодавчому рівні такої обов'язкової умови для виплати одноразової грошової допомоги, як звільнення з поліції внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, покликане надати гарантовану з боку держави соціальну допомогу саме тим поліцейським, стан здоров'я яких завадив продовжити службу в поліції, і які припинили її вимушено.
Визначення Порядком № 4 днем виникнення права на отримання допомоги дати, з якої встановлена інвалідність, не змінює визначених Законом, як актом вищої юридичної сили, обов'язкових умов призначення одноразової грошової допомоги і не може бути безумовною підставою для її виплати без дотримання таких умов.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі № 822/1493/18.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 жовтня 2020 року №12-р/2020 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" (справа № 3-76/2019) зазначив, що положеннями пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580 встановлено порядок реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги.
Закріплення у пункті 4 частини 1 статті 97 Закону № 580 такого порядку реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги потребує встановлення причиново-наслідкового зв'язку між наявністю у поліцейського інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, та неможливістю внаслідок цього продовжувати службу в поліції, що підтверджується відповідним рішенням медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції, на підставі якого поліцейський звільняється зі служби в поліції.
На думку Конституційного Суду України, встановлений у пункті 4 частини 1 статті 97 Закону № 580 порядок отримання одноразової грошової допомоги не допускає невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, не містить ознак дискримінації при реалізації поліцейськими права на соціальний захист, є домірним, має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету.
Конституційний Суд України в цьому ж рішенні також вказав, що встановлений державою зазначений порядок забезпечує реалізацію права особи на отримання такої допомоги, і наголосив, що додержання визначених Законом № 580 вимог є обов'язком суб'єктів, які претендують на її отримання.
Зважаючи на викладене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580 не суперечать приписам статті 21, частин 1-2 статті 24 Конституції України.
Як встановлено судом вище та не заперечується сторонами, на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 29.06.2023 № 301о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).
Тобто, незважаючи на те, що позивачу встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, однак звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції сталося не через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби, зокрема внаслідок захворювання, у зв'язку з яким йому визначено інвалідність (тобто пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"), а з іншої підстави: за його власним бажанням (пункт 7 цієї ж статті Закону).
Таким чином, суд погоджується з висновком відповідача про те, що немає підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оскільки в спірному випадку відсутня така обов'язкова умова призначення одноразової грошової допомоги як звільнення позивача зі служби з поліції по причині, що зумовлена захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в поліції, яка передбачена пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".
Такий висновок суду відповідає правовим позиціям Верховного Суду, викладених у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 823/2439/18, від 31 травня 2022 року у справі № 822/1494/18, від 30.08.2022 у справі № 440/4418/19.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене суд висновує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, за відсутності доказів їх понесення відповідачем, судом не розподілялися.
На підставі викладеного та керуючись статтями 139,241,243-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (вул.Старий бульвар,5/37, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10008, ЄДРПОУ: 40108625) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
28.10.24