Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 жовтня 2024 року Справа№320/21095/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій незаконними тa зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з урахуванням уточнених позовних вимог:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії у повному розмірі, з повною індексацією (без обмежень) від 01.03.2024 року, з 20.03.2024 року - незаконними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 20.03.2024 (з дня винесення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024) перерахунок і виплатити пенсію ОСОБА_1 у повному розмірі з повною (без обмежень) індексацією, проведеною 01.03.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, інвалід 2 групи (захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС). Інвалідність встановлена 31.07.2008 року та з 04.08.2008 року позивач користується правами і пільгами, визначеними Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської Катастрофи» від 28.02.1991г. №796-ХІІ встановленими для 1 категорії, а також з 11.08.2008 року встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №2939-ІV від 05.10.2005 року, інвалідам війни 2 групи. Позивач зауважив, що з 07.03.1987 по 07.05.1987 року він брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження дійсної військової служби в Збройних Силах СРСР будучи старшим офіцером у званні «майора». В даний час він, як пенсіонер - інвалід 2-ї групи, перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач) та отримує державну пенсію відповідно до ст.54 Закону №796 зі свого заробітку. Позивач зазначив, що з протоколу про перерахунок пенсії в його персональному кабінеті ПФУ він побачив, що його пенсія з 01.03.2024 року складає: 48068,90 грн. (основний розмір пенсії - 46151,87 грн.; підвищення інвалідам війни 2-ї групи - 944,40грн.; додаткова пенсія інвалідам 2-ї групи з числа ЛПА на ЧАЕС - 379,60 грн.; цільова допомога інвалідам війни - 50 грн.; пенсія за особливі заслуги перед Україною - 543,03 грн.), але йому фактично виплачується пенсія у розмірі 23610,00 грн. Позивач закцентував свою увагу на тому, що як йому пояснили на особистому прийомі, виплата в означеній сумі проводиться відповідно до ст. 67 Закону №796, яка встановлює, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. В свою чергу дізнавшись, що Конституційний суд України своїм Рішенням від 20.03.2024 року №2-р(ІІ)/2024 визнав неконституційним припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами. Припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, визнаний неконституційним, втрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Враховуючи вищенаведене, позивач 05 квітня 2024 року звернувся через свій персональний кабінет на сайті Пенсійного фонду України зі зверненням до відповідача з проханням виплачувати йому призначену пенсію в сумі 48 068,90 грн. у повному розмірі з 20.03.2024 року. Позивач зазначив, що 02.05.2024 року він отримав відповідь від відповідача, в якій йому було фактично відмовлено у виплаті його пенсії у повному розмірі. При цьому причиною відмови вказано те, що для цього немає законних підстав. Позивач звернув увагу, що Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржене.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ. Відповідач зазначив, що відповідно п.3 постанови Кабінету Міністрів України №185 розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені ч.3 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови. Згідно з приписами п.2 Постанови № 185 індексування пенсії здійснюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом (з 01.03.2023 - 20930 грн). Відповідно до ст.67 Закону № 796 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Другий сенат Конституційного Суду України 20 березня 2024 ухвалив Рішення щодо відповідності Конституції України приписів статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VІ (далі забезпечення реформування пенсійної системи», першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796. Конституційний Суд України дійшов висновку, що запроваджене обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, призвело до порушення сутності конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб, що є порушенням зобов'язань держави, які випливають зі змісту статей 3, 16, 50 Конституції України в їх взаємозв'язку. Наведене свідчить про те, що приписи статті 2 Закону № 3668-VІ, першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796, що обмежують максимальний розмір пенсії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідають статтям 1, 3, 16, частині третій статті 22, частині першій статті 50 Конституції України. Відповідач зауважив, що станом на 30.08.2024 не затверджено порядок проведення перерахунків пенсій відповідно до Рішення Конституційного суду та підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу без обмеження максимального розміру пенсії відсутні до визначення такого порядку. Відповідач зазначив, що відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2023 складає 2093,00 грн. З огляду на вищевикладене, оскільки розмір пенсії позивача перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з 01.03.2024 застосовано обмеження максимального розміру пенсії у 20930,00 грн. Відповідач зазначив, що з 01.03.2024: відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яких враховується для обчислення пенсії у розмірі (7405,03*1,0796 = 7994,47). На коефіцієнт збільшення підвищується розмір пенсії: без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством; з урахуванням розміру індексації пенсій з 01.03.2023 (пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»). Розмір збільшення не може перевищувати 1500 грн. З 01.03.2024 позивачу проведено перерахунок пенсії «Індексація заробітку», загальний розмір підвищення пенсії склав 3 402,81 грн. та оскільки розмір збільшення не може перевищувати 1500,00 грн, застосовано обмеження в індексації з 01.03.2024 в розмірі 1902,81 грн. З огляду на вищевикладене, пенсію позивачу обчислено відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 у справі №320/21095/24 адміністративну справу №320/21095/24 передано за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
30 липня 2024 року дана справа надійшла до Донецького окружного адміністративного суду. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2024 року головуючим суддею у справі призначено суддю Арестову Л.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлений позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду виправленого позову з визначенням належних відповідачів по справі та позовними вимогами стосовно них.
Відповідно до розпорядження керівника апарата Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2024 №131 «Щодо повторного автоматичного розподілу справи», зобов'язано відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 зі змінами та доповненнями, керуючись частиною 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України здійснити повторний автоматизований розподіл справи № 320/21095/24.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №320/21095/24 між суддями від 14.08.2024 головуючим суддею визначено Голошивця І.О.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2024 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - прийнято до свого провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.08.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Звільнено позивача від сплати судового збору.
Відповідач про відкриття провадження у справі був повідомлений судом належним чином, про що свідчить наявність у нього реєстрації кабінету електронного суду із відповідною відміткою в графі «доставлено» та графі «дата встановлення статусу» зазначено - 24.08.2024.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту серії НОМЕР_2 виданим Ленінським РВ УМВС України в Луганській області від 09 лютого 2001 року, є громадянином України.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії посвідчення Учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році (категорії 1) Серії НОМЕР_3 виданим Донецькою ОДА від 26.05.2019 року позивач є особою з інвалідністю 2 групи.
Як встановлено судом, підтверджується доказами в матеріалах справи та не заперечується сторонами по справі, позивач знаходиться на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії по інвалідності призначеної відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ.
Позивач 05.04.2024 року через зареєстрований свій кабінет на порталі ПФУ звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області з заявою в якій зазначив, що припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, визнані неконституційними утратили чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 20.03.2024 року №2-р(ІІ)/2024. З урахуванням вищенаведеного, позивач просив виплачувати призначену йому пенсію в сумі 48 068,90 грн. у повному розмірі з 20.03.2024 року.
Відповідач своїм листом від 02.05.2024 року надав відповідь позивачу, в якій зазначив наступне, що позивач отримує пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призначеної відповідно до Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон 796). На підставі статті 67 вказаного Закону суму пенсії позивача обмежено максимальним розміром, що складає 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. У зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму з 01.03.2024 до 21630,00 грн., розмір пенсії позивача становить 21 630 грн. Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Отже для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром відсутні підстави.
Звертаючись з адміністративним позовом до суду, позивач просив: визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині відмови йому у виплаті пенсії у повному розмірі, з повною індексацією (без обмежень) від 01.03.2024 року, з 20.03.2024 року - незаконними та як похідна вимога зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 20.03.2024 (з дня винесення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024) перерахунок і виплатити пенсію позивачу у повному розмірі з повною (без обмежень) індексацією, проведеною 01.03.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
З наданої на вимогу суду, відповідно до ухвали про відкриття провадження по справі, відповідачем копії перерахунку пенсії позивача, рішення 914110823306 дата - час розрахунку 28.02.2024, судом встановлено, що складові пенсії позивача складаються з: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 46 151,87 грн.; цільова допомога інвалідам війни ІІ-ї групи - 50,00 грн.; додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС пост. №112 п.5 - 379,60 грн.; підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 2361) - 944,40 грн.; місяць підвищення розміру пенсії 01.03.2024: пенсія за особливі заслуги перед Україною нагороджений одним орденом України або колишнього СРСР (23 % від 2361 грн.) - 543,03 грн.; обмеження в індексації з 01.03.2023 року - - 5535,59 грн.; обмеження в індексації з 01.03.2024 року - - 1902,81 грн. Розмір пенсії з надбавками - 40 630,50 грн. Максимальний розмір пенсії - 23 610,00 грн.
Отже судом встановлено, що розмір пенсії позивача без врахування індексації за 2023 та 2024 роки становить: 46 151,87 грн. (основний розмір пенсії від середнього заробітку) + 50,00 грн. (цільова допомога інвалідам війни ІІ-ї групи) + 379,60 грн. (додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС пост. №112 п.5) + 944,40 грн. (підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 2361)) + 543,03 грн. (місяць підвищення розміру пенсії 01.03.2024: пенсія за особливі заслуги перед Україною нагороджений одним орденом України або колишнього СРСР (23 % від 2361 грн.)), що разом становить - 48 068,90 грн.
Щодо індексації за 2023 та 2024 роки, судом встановлено, що відповідач нарахував її у розмірі 2023 рік - 5535,59 грн., 2024 рік - 1902,81 грн., що разом становить 7438,40 грн. але обмежив виплату у цьому розмірі.
З урахуванням наведеного та врахуванням позовних вимог позивача, суд дійшов до висновку, що спірні питання в даній справі виникли в частині обмеження максимальним розміром пенсії позивача, а саме у розмірі 23 610 грн., замість 48 068,90 грн. та обмеженням у виплаті індексації за 2023 (5535,59 грн.) та 2024 (1902,81 грн.) роки.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 (далі Закон №796).
Відповідно до статті 1 Закону №796, закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Згідно зі статтею 49 Закону №796, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону №796, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Згідно з частиною п'ятою статті 54 Закону №796, порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до перерахунку пенсії позивача дата-час розрахунку (25.02.2024), наданого відповідачем, розмір пенсії з надбавками (без врахування індексації за 2023 та 2024 роки) складає 48 068,90 грн., тоді як виплачується відповідачем фактично 23 610, 00 грн. у межах максимального розміру починаючи з 01.03.2024 року.
Вирішуючи питання наявності правових підстав для обмеження розміру пенсійної виплати позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, суд враховує наступне.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ, який набрав чинності 01.10.2011.
За положеннями статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Так, згідно з частиною третьою статті 67 Закону №796-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону №796-XII, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №120/1602/23, від 15.11.2023 у справі №120/6735/23 та інших.
Але 20.03.2024 Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до частини першої статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 20.03.2024 - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 стаття 67 Закону №796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, також припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, зі змінами, визнано неконституційними.
З урахуванням вище наведеного суд зазначає, що з 20.03.2024 відповідач не має правових підстав обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, позаяк рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з 20.03.2024 року пенсійний орган допустив протиправну поведінку та порушив право позивача на належне йому пенсійне забезпечення в частині належного йому розміру пенсійної виплати.
З огляду на встановлені обставини, відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 20.03.2024 року враховуючи рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частиною першою статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону №1282-XII, індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із пунктом 1 Постанови КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168) установлено, що з 1 березня 2023 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., №19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 1 Оцієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
При цьому, у п. 10 Постанови №168 Урядом установлено, що:
- у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;
- розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Тобто, Постановою Кабміну, яка визначає порядок індексації пенсійних виплат у 2023 році встановлено гранична сума 1500 грн., яку не має перевищувати сума індексації.
Так, перерахунок пенсії проводиться із застосуванням коефіцієнта в розмірі 1,197, однак розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500 гривень.
23.02.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Згідно з підпунктом 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 установлено, що з 1 березня 2024 р.:
3) розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Водночас, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 установлено, що:
у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;
розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Судом встановлено, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі постанова №168) та від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - постанова №185) позивачу з 01.03.2024 була нарахована індексація у сумі 5535,59 грн. та 1902,81 грн. відповідно, але до виплати вказані суми не включено.
При цьому, обмеження в індексації з 01.03.2024 визначено: - 5535,59 грн. (індексація з 01.03.2023) та - 1902,81 грн. (індексація з 01.03.2024).
Водночас, щодо розміру індексації пенсії позивача, то в результаті перерахунку пенсії з 01.03.2024, розмір збільшення пенсії ОСОБА_1 внаслідок перерахунку на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 перевищує 1500 гривень. Таким чином, розмір індексації пенсії підлягає виплаті позивачу в межах 1500 гривень, а не 5535,59 гривень, оскільки пункт 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 є чинним та підлягав застосуванню пенсійним органом, інших даних матеріали справи щодо складових суми 5535,59 грн. індексації за 2023 рік не містять та доказів протилежного не надано.
Також, внаслідок перерахунку пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 розмір збільшення пенсії позивача також перевищує 1500 гривень. Таким чином, розмір індексації пенсії підлягає виплаті позивачу в межах 1500 гривень, а не 1902,81 грн., оскільки пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 є чинним та підлягав застосуванню пенсійним органом, інших даних матеріали справи щодо складових суми 1902,81 грн. індексації за 2024 рік не містять та доказів протилежного не надано.
Згідно з ч. 5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд в постановах від 13.06.2024 по справі №120/14637/23 та від 16.07.2024 по справі №480/9389/23 прийшов до висновку, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500,00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500 грн.
Також, суд враховує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 по справі № 320/8511/23 рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 скасовано в частині та винесено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та нечинним абзацу 2 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500 гривень.
Суд зауважує, що доказів протиправності неврахування відповідачем під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» позивачем не наведено, а судом не встановлено.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження пенсії позивача з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України №2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 максимальним розміром, без виплати нарахованої з 01.03.2023 індексації пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з 01.03.2024 індексації пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та як похідна вимога зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу починаючи з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України №2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 з урахуванням нарахованої індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» в розмірі 1500,00 грн. та з урахуванням нарахованої індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» в розмірі 1500,00 грн., без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ухвали суду від 23.08.2024 року позивач був звільнений від сплати судового збору, таким чином підстави для розподілу судового збору відсутні.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд.3, ЄДРПОУ: 13486010) про визнання дій незаконними тa зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України №2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 максимальним розміром, без виплати нарахованої з 01.03.2023 індексації пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з 01.03.2024 індексації пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) починаючи з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України №2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 з урахуванням нарахованої індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» в розмірі 1500,00 грн. та з урахуванням нарахованої індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» в розмірі 1500,00 грн., без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 29 жовтня 2024 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець