Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 жовтня 2024 року Справа№200/5586/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій, -
13 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непоновлення виплати щомісячних страхових виплат позивачеві з 01 серпня 2024 року;
зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат позивачеві на рахунок НОМЕР_1 Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з 01 серпня 2024 року.
Позовні вимоги вмотивовано протиправністю припинення страхових виплат позивачеві як внутрішньо переміщеній особі, місцезнаходження якої невідомо.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
23 серпня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в позові у зв'язку з тим, що поновлення виплат можливо при зверненні до територіальних органів Пенсійного фонду України, що здійснюють соціальні виплати на території, де особа перебуває на обліку за місцем фактичного проживання/перебування.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 встановлено стійку втрату професійної працездатності (25 відсотків) безстроково, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності від 09 липня 2013 року № 233181 та медичним висновком від 13 червня 2013 року № 19/877.
Вказана особа знаходилася на обліку Волноваського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як внутрішньо переміщена особа та отримував щомісячні страхові виплати до 30 вересня 2022 року.
Постановою Волноваського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 30 жовтня 2022 року № 14010/45210/4113/22 позивачеві припинено страхові виплати з 01 жовтня 2022 року на підставі пункту 6 частини першої статті 46 (інші випадки, передбачені законодавством) та частини другої статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у редакції, що діяла до 01 січня 2023 року.
Виходячи зі змісту відзиву на позовну заяву, відповідач вважає, що страхові виплати здійснюються внутрішньо переміщеним особам за місцем їх перебування на обліку, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, проте за довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 19 червня 2017 року № 32575 фактичне місце проживання/перебування позивача зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, - місто Волноваха, Донецька область.
Обставини ненараховування та невиплати страхових виплат з жовтня 2022 року підтверджуються розрахунком відповідача.
02 серпня 2024 року через вебпортал Пенсійного фонду України позивач звернувся з заявою про поновлення страхових виплат.
Листом від 06 серпня 2024 року № 0500-0217-8/79360 позивача повідомлено, що поновлення страхової виплати від нещасного випадку на виробництві (професійного захворювання) можливо при зверненні до територіальних органів Пенсійного фонду України, що здійснюють соціальні виплати на території, де особа перебуває на обліку за місцем фактичного проживання/перебування.
Справа розглядається в межах позовних вимог, відповідно до яких позивач просить поновити страхові виплати з 01 серпня 2024 року (із місяця звернення із заявою про поновлення).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (у редакції до внесення змін Законом від 21 вересня 2022 року № 2620-IX, який набрав чинності з 01 січня 2023 року) (далі - Закон № 1105-XIV) передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
За приписами частини п'ятої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком […].
Згідно з частиною сьомою статті 47 Закону № 1105-XIV, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
Враховуючи приписи наведених норм закону, суд дійшов висновку, що страхові виплати повинні виплачуватися щомісячно і проводитися позивачеві безстроково, оскільки позивач має зареєстрований страховий випадок та йому встановлена стійка втрата професійної працездатності безстроково.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:
1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;
6) в інших випадках, передбачених законодавством.
В якості підстави припинення нарахування страхових виплат з 01 жовтня 2022 року відповідачем визначено пункт 6 частини першої статті 46 Закону № 1105-XIV.
У відзиві відповідач додатково посилається на Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11 грудня 2014 року № 20 (далі - Порядок № 20), який був чинний на день припинення виплат.
Абзац 2 пункту 2 розділу 1 Порядку № 20 передбачав, що у разі чергової зміни фактичного місця проживання (перебування) особа, яка тимчасово переміщена, зобов'язана повідомити протягом 10 календарних днів з дати зміни місця фактичного проживання (перебування) робочий орган виконавчої дирекції Фонду, який здійснює йому страхові виплати, страхові витрати на медичну та соціальну допомогу шляхом подання заяви особисто або надсилання рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви) про припинення йому виплат у зв'язку зі зміною місця проживання (перебування).
Разом з тим стаття 46 Закону № 1105-XIV такої підстави припинення не передбачає.
Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV встановлено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З аналізу змісту статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII слідує, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права або «інші права», не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав та свобод особи. Відповідно до преамбули вказаного Закону ним встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
У спорі між сторонами наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи навпаки створила для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні страхових виплат, передбачених Законом № 1105-XIV.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Отже, орган Фонду соціального страхування України, припиняючи позивачеві страхові виплати з підстав, якими фактично звужено права позивача та поставлено їх реалізацію в залежність від певних обставин, порушив право останнього на їх отримання.
Суд вважає помилковими доводи відповідача про те, що позивач не стоїть на обліку управління, з огляду на приписи пункту 6 прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105-XIV, відповідно до яких установлено, що з дня набрання чинності цим Законом […] та отримувачі виплат (матеріального забезпечення) є такими, що зареєстровані (взяті на облік) Пенсійним фондом України. Їх перереєстрація не здійснюється.
Крім того, підлягають врахуванню правові позиції, за якими відсутність паперової справи не є підставою для відмови у відновленні виплат, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв'язку із відсутністю його справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення (постанова Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 308/3864/17); те, що архівні сховища залишилися на окупованій території, не може бути підставою для позбавлення права позивача на поновлення виплат (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 428/13508/16-а).
Відповідно позивач має право на поновлення нарахування та виплату страхових виплат.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 КАС України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непоновлення виплати щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 01 серпня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) з 01 серпня 2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Повідомлення учасників справи здійснюється через електронну пошту, у тому числі неофіційну, виходячи з презумпції обізнаності (особа, яка, звертаючись до суду, в заяві, або по суті справи, або в заяві з процесуальних питань вказала свою електронну пошту, яка не є офіційною, погоджується на отримання повідомлення саме на цю електронну пошту і має цікавитись, чи отримала лист, чи ні), або через систему «Електронний суд».
Учасник судового процесу, який не має електронного кабінету, повинен виконати вимоги частини другої статті 129 КАС України та за допомогою електронної пошти (телефону) негайно підтвердити суду про отримання судового повідомлення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 29 жовтня 2024 року.
Суддя Ю.М. Льговська