Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 жовтня 2024 року Справа №200/7351/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.05.2023 та інші додаткові виплати із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року в розмірі 200 062,94 грн.;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно утримання з доходів ОСОБА_1 військового збору в період її залучення до заходів національної безпеки та оборони;
стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 утриманий з її грошового забезпечення військовий збір в розмірі 2 849,90 грн за період її залучення до заходів національної безпеки та оборони, а саме з 01.04.2019 по 05.08.2019, з 07.09.2019 по 29.07.2020, з 04.11.2020 по 19.11.2020, з 04.12.2020 по 05.07.2021, з 25.07.2021 по 02.08.2021, з 28.08.2021 по 13.09.2021, з 18.09.2021 по 05.03.2022, з 05.03.2022 по 11.06.2022.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у зазначеній справі відкрито провадження. Питання про поновлення строку на звернення до суду залишити відкритим до розгляду справи по суті. Одночасно суд витребував від сторін докази щодо дати проведеного розрахунку з позивачем після виключення зі списків особового складу частини та зняття з грошового, речового та продовольчого забезпечення; письмові пояснення стосовно дати зарахування коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 при розрахунку після виключення зі списків особового складу частини та зняття з грошового, речового та продовольчого забезпечення, разом із доказами на їх підтвердження.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як зазначено у позові, позивач з 01.04.2019 по 18.05.2023 проходила військову службу на посадах ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З наданих суду відомостей, які не заперечуються сторонами, датою проведення остаточного розрахунку з позивачем у зв'язку із виключення зі списків особового складу частини та зняття з грошового, речового та продовольчого забезпечення є 18.05.2023.
Разом з тим, суд наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відмінений карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
Позивач звільнена зі служби у травні 2023 року, тобто під час дії статті 233 КЗпП України в новій редакції та під час дії карантину, отже до суду з цим позовом повинна була звернутися до 30 вересня 2023 року.
Проте адміністративний позов подано до суду у жовтні 2024 року, тобто з порушенням тримісячного строку, визначеного частиною другою статті 233 КЗпП України, без наведення поважних причин пропуску строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зауважує, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Стосовно строку звернення до суду із даним позовом представником позивача зазначено, що такий не пропущений з огляду на наступне.
Дізнавшись, що можливо по відношенню до неї відповідачем допускались порушення її прав, позивач звернулася за правовою допомогою, та, в той же день, на адресу відповідача було направлено адвокатський запит №08/2024-09 від 29.08.2024 з вимогою повідомити чи проводився у період з 29.01.2020 по 18.05.2023 розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 із використанням для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму станом на 01 січня календарного року, оскільки з 29.01.2020 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 від 29.01.2020 було фактично відновлено юридичну дію п.4 Постанови КМУ 704 у первісній редакції, де передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та така норма мала діяти до вступу в законну силу Постанови КМУ 481 від 12.05.2023
Відповідач листом №09/02/891 від 23.09.2024 підтвердив підозри позивача, визнав, що не проводив своєчасно нарахування та виплату грошового забезпечення із застосуванням для розрахунку посадового окладу, окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Тобто на думку представника позивача за фактичними обставинами позивач дізналася про порушення своїх прав отримавши лист відповідача №09/02/891 від 23.09.2024 та відповідно позивач звернулась до суду не перевищивши строк звернення до суду.
Клопотання про поновлення строків звернення до суду, що подається разом із позовом суду не надано.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення та доказами на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом
Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення та доказами на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом..
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Повідомити позивачу, що вищевказані документи можуть бути подані до суду шляхом направлення їх через підсистему "Електронний суд".
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Буряк