Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 жовтня 2024 року Справа№200/5783/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій просив суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 12 червня 2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації па підставі абзацу 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 червня 2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за формою, визначеною у додатку 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 або відмову у наданні відстрочки за формою, визначеною у додатку 7 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та видачу відповідного документа або рішення, яку надіслано особисто позивачем засобами поштового зв'язку.
Проте позивачу було повідомлено, що для належного оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації подаються особисто, тому йому потрібно явитися до ТЦК особисто та надати заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку.
Позивач вважає, що його права на отримання відстрочки від призову на військову службу порушені, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
26.08.2024 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
04.09.2024 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити позивачу у задоволенні його вимог, мотивуючи це тим що заява та документи, що підтверджують право на відстрочку подаються особисто.
Відповідачем зазначено, що пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого: беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві; оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
При цьому відповідно до частини одинадцятої статті 38 Закону № 2232-XII призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Тобто, з метою ведення районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку призовників, військовозобов'язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на строкову військову службу, військову службу під час мобілізації, особливого періоду на останніх покладено обов'язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Отже, право на відстрочку від призову на строкову військову службу, військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондує з обов'язком призовників, військовозобов'язаних, резервістів дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Військовозобов'язаних та резервістів відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації належать з-поміж іншого до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Так, з наведеного вище випливає, що про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти органи, в яких вони перебувають на військовому обліку.
Щодо посилання позивача на “особисте поштове відправлення» представник відповідача просив суд звернути увагу на те, що Правилами надання послуг поштового зв'язку Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 року № 1071) визначено обставини за якими здійснюється встановлення шляхом надання (перевірки) документів що посвідчують особу.
Вимога пред'явлення документів, що посвідчують особу міститься у абзаці 7 п. 33, п. 71, 89, абзац 2 п. 90, абзац 1 п. 91, 97, абзац 4 п. 107 вказаних вище Правил та не стосується будь-якого посвідчення особи відправника.
Тобто Правилами надання послуг поштового зв'язку Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 року № 1071) не передбачено будь-якого надання (перевірки) документів що посвідчують особу відправника, вказана вимога відсутня.
При цьому, представник відповідача просить суд врахувати, що виходячи з аналізу нормативно - правових актів якими регулюються спірні правовідносини щодо прийняття/проходження військової служби, військовий облік, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлено, що особливість ведення військового обліку виражається, серед іншого, в тому, що переважна більшість заходів, які проводяться, стосуються особисто призовника, військовозобов'язаного чи резервіста і не передбачають можливості його участі дистанційно чи через адвоката. Відтак, надання (оформлення) відстрочки від призову на військову службу, під час мобілізації, можливе тільки за особистою участю військовозобов'язаного, в даному випадку позивача. Іншими словами, проходження публічної служби, а так само призов на службу чи відстрочка не може відбуватись дистанційно.
Відповідач вважає, що ОСОБА_1 власною поведінкою продемонстрував протиправну бездіяльність, яка стосується власної (особистої) неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по своїй суті унеможливлює фіксацію в облікових, а також в особистих документах позивача відомостей про відстрочку.
З огляду на зазначене вище з урахуванням того, що позивач особисто не звертався до посадових осіб відповідача для оформлення відстрочки від призову, як того імперативно вимагає спеціальне законодавство, з приводу військового обліку, військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, відтак і вимоги позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 є безпідставними та задоволенню не підлягають.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , громадянин України, що підтверджується паспортом НОМЕР_4 .
12.06.2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та видачу відповідного документа або рішення, яку надіслано особисто позивачем засобами поштового зв'язку
До вказаної заяви позивачем було додано: копія військового квитка СЛ № 1/8942 від 09.11.2005 року, копія свідоцтва про народження НОМЕР_5 від 07.03.2017 року, копія індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда від 27.10.2023 року.
Заява з додатками була відправлена цінним листом з описом вкладення та отримано відповідачем 18.06.2024 року.
Відповіді на вказану заяву матеріали справи не містять.
Згідно листів відповідача від 12.07.2024 року та від 24.07.2024 року, наданих у відповідь на адвокатські запити від 27.06.2024 року та від 16.07.2024 року відповідно, зазначено, що відповідно до пункту 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділ заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Тобто позивачу було роз'яснено, що заява та документи, що підтверджують право на відстрочку подаються особисто, а тому для належного розгляду та прийняття рішення, заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, позивачу було рекомендовано подати особисто.
Позивач не погодившись із такою позицією посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно із Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року в Україні оголошено та проводиться загальна мобілізація.
Відповідно до приписів статті 2 Закону України № 3543-XII, правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України “Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України № 3543-XII мобілізаційна підготовка та мобілізація здійснюються на основі таких принципів: централізоване керівництво; завчасність; плановість; комплексність і погодженість; персональна відповідальність за виконання заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації; додержання прав підприємств, установ і організацій та громадян; гарантована достатність; наукова обґрунтованість; фінансова забезпеченість.
Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу», Закон України “Про оборону України», Закон України “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України № 3543-XII, громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України; за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Підстави відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації визначені ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України № 3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Згідно з положеннями частин 7-9 статті 23 Закону України № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів забезпечується неможливість надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації більше ніж одному військовозобов'язаному з підстав, зазначених у пунктах 9-14 частини першої цієї статті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, яка набрала чинності 18.05.2024 року, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі також - Порядок № 560).
За змістом пунктів 56-58 Порядку № 560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно з пунктом 60 Порядку № 560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що одним із заходів мобілізації є призов громадян на військову службу під час мобілізації. Перелік підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є вичерпним та визначений статтею 23 Закону № 3543-XII.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає, що він має право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до абзацу 5 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, оскільки виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років, у зв'язку з чим звернувся до відповідача із заявою від 12.06.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів не надав позивачу рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову.
Суд наголошує, що у даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви розгляду заяви ОСОБА_1 від 12 червня 2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації па підставі абзацу 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин вважає за необхідне зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 червня 2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» по суті та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за формою, визначеною у додатку 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 або відмову у наданні відстрочки за формою, визначеною у додатку 7 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищевикладене, та враховуючи, що судом обрано інший спосіб захисту прав позивача суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, є такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_4 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 12 червня 2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації па підставі абзацу 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 червня 2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» по суті та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за формою, визначеною у додатку 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 або відмову у наданні відстрочки за формою, визначеною у додатку 7 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Стойка