Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
28 жовтня 2024 року Справа №200/5819/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії, -
22 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у невиплаті заборгованості з виплати пенсії за період з 01 лютого 2023 року по 29 лютого 2024 року у сумі 66750,06 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд.3) на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати недоотриманої суми пенсії за період з 01 лютого 2023 року по 29 лютого 2024 року у розмірі 66750 (шістдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят) гривень 06 копійок;
- визнати протиправними дії Головного управління в м. Києві, які полягають у включенні в розрахунковий період середньої заробітної плати період за червень 2019 року нульовим значенням;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16) здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2023 року без урахування періоду заробітної плати за червень 2019 року включеної нульовим значенням.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року по справі №200/2797/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 31.01.2023 року №2316/03-16 (о/р 057250001361) прийняте щодо ОСОБА_1 , зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2023 року №259 та провести перерахунок його пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до стажу (пільгового та страхового), що дає право на призначення пенсії (з 10.07.2019 по 16.01.2023 року), із врахуванням довідки від 16.01.2023 року №14, що видана відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля», із застосуванням положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024.
Після набрання законної сили рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року по справі №200/2797/23 позивач звернувся засобами веб-порталу ПФУ із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке зареєстроване 27.02.2024 за №ВЕБ-05001- Ф-С-24-034672.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 18.03.2024 повідомило, що під час виконання рішення суду, яким зобов'язано зарахувати до стажу (пільгового та страхового), що дає право на призначення пенсії за віком, періоду роботи, набутого після призначення пенсії (з 10.07.2019 по 16.01.2023) із врахуванням довідки від 16.01.2023 №14, що видана ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», якою зазначено, що працював з 20.09.2010 по теперішній час, для обчислення розміру пенсії враховано заробітну плату за червень 2019 року, що відповідає періоду страхового стажу на момент призначення пенсії за віком. Оскільки в рішенні суду відсутні зобов'язання щодо врахування заробітної плати за період набутого страхового стажу, заробітна плата за червень 2019 року врахована в нульовому значенні.
Крім того, зазначеним листом також повідомлено, що доплата згідно з рішенням суду за період з 01.02.2023 по 29.02.2024 у сумі 66750,06 грн., як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.
Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не виплати заборгованості з пенсії за період з 01.02.2023 по 29.02.2024 у сумі 66 750 грн. 06 коп. та обліку заборгованості за окремим порядком, а також з діями Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за наслідками виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду щодо врахування нульовим значенням заробітку за червень 2019 року до розрахунку середньої заробітної плати для розрахунку пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 26 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, стягнення коштів та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху, встановлено особі, яка звернулася із позовною заявою, десятиденний строк від дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання доказів сплати судового збору (оригінал квитанції) у розмірі 1937,92 грн.
Позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі.
02 вересня 2024 року судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 по справі № 200/2797/23 Головним управлінням виконано в межах резолютивної частини покладених зобов'язань, а саме: 18.01.2024 здійснено перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до стажу (пільгового та страхового), що дає право на призначення такої пенсії, періоду його роботи, набутого після призначення пенсії (з 10.07.2019 року по 16.01.2023 року, із врахуванням довідки від 16.01.2023 року №14, що видана відокремленим підрозділом «Шахта1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селтдіввугілля», із застосуванням положень абз. 3 ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що підставою звернення до суду з цим позовом слугував факт утвореної заборгованості пенсійних виплат на виконання судового рішення у справі № 200/2797/23 на підставі якого позивачу здійснено перерахунок пенсії по допризначенню відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28- 2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 № 28-2), Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.
Таким чином, виплату пенсій, у зв'язку з підвищенням розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за №897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Головне управління звертає увагу суду, що кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень, призначених за різними пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» та визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою.
Сума коштів на фінансування заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, який на сьогоднішній день не затверджено.
Головне управління зазначило, що відповідач ГУ ПФУ в Донецькій області не заперечує свого обов'язку щодо виплати позивачу заборгованості, яка виникла після перерахунку пенсії, при цьому вказана сума боргу буде виплачена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Відповідач також звернув увагу суду, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (за списком №1).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі № 200/2797/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 31.01.2023 року № 2316/03-16 (О/р № 057250001361), прийняте щодо ОСОБА_1 , зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2023 року № 259 та провести перерахунок його пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до стажу (пільгового та страхового), що дає право на призначення такої пенсії, періоду його роботи, набутого після призначення пенсії (з 10.07.2019 року по 16.01.2023 року), із врахуванням довідки від 16.01.2023 року № 14, що видана відокремленим підрозділом “Шахта 1-3 “Новогродівська» державного підприємства “Селидіввугілля», із застосуванням положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Зазначене рішення набрало законної сили 18.01.2024.
05.02.2024 Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи по справі 200/2797/23.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Як вказувалось вище, у межах цієї справи позивач не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не виплати заборгованості з пенсії за період з 01.02.2023 по 29.02.2024 у сумі 66750 грн. 06 коп. та обліку заборгованості за окремим порядком, та діями Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за наслідками виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду щодо врахування нульовим значенням заробітку за червень 2019 року до розрахунку середньої заробітної плати для розрахунку пенсії звернувся до суду із згаданим позовом.
Тобто, позивач, звертаючись із цим позовом, фактично не погоджується з діями відповідачів вчиненими на виконання вказаного рішення суду та просить суд зобов'язати їх виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі № 200/2797/23 у визначений позивачем спосіб. З цього приводу, суд зазначає наступне.
Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною п'ятою статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
За частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 у справі № 686/23317/13-а та 16 лютого 2019 у справі № 816/2016/17.
Згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням судового рішення в такій справі.
Наведені спеціальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення, а тому виключається можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Суд зауважує, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судового рішення у справі № 200/2797/23 позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не подавати новий адміністративний позов.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 260/1898/22, від 16 березня 2023 року у справі № 640/12697/21, від 30 листопада 2023 року у справі № 420/6135/22.
Суд зазначає, що спірні правовідносини мають бути вирішені в межах виконання рішення у справі № 200/2797/23, а не окремого позову.
Тому розгляд справи № 200/5819/24 за правилами адміністративного судочинства неможливий.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного суду у справі №640/20021/22 від 30.01.2024.
Статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт перший частини першої статті 238).
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що наявні у розглядуваному випадку підстави для закриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправними дій, стягнення коштів та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись ст.ст. 132, 238, 243, 248 ,256, 295 КАС України, суд, -
Закрити провадження в адміністративній справі №200/5819/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправними дій, стягнення коштів та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, відповідно до статті 295 КАС України.
Згідно приписів статті 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала складена та підписана 28 жовтня 2024 року.
Суддя О.В. Зінченко