Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
28 жовтня 2024 року Справа №200/7161/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Крилова М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дії протиправними, визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
11 жовтня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про:
- визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) які полягають у нарахуванні складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 11.01.2023, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та невжиття заходів щодо перерахунку грошового забезпечення, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт;
- визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та не виплати мені ОСОБА_1 сум складових грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2019 до 11.01.2023 всупереч чинної редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 за 2019 -2022 роки;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), здійснити перерахунок та виплату (доплату) ОСОБА_1 розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової ставки за вислугу років, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме Законом України «Про Державний бюджет України на 2019,2020,2021.2022, 2023 ріки станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021,01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт за період з 01.01.2019 по 11.01.2023 з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) перерахувати та виплатити мені ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 01.01.2019 до 11.01.2023 всі суми, що не було виплачено через помилкові нарахування, всі складові щомісячного грошового забезпечення, на підставі чинної редакції пункту 4 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 - за 2019 - 2023 роки;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) перерахувати та виплатити мені ОСОБА_1 суму грошової допомоги для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення за 2019 - 2022 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2019 року, на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та множенням на відповідний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху.
На виконання вимог ухвали позивачем надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування клопотання позивач вказав, що при зверненні до військової частини НОМЕР_2 у вересні 2024 року отримав відповідь №740/33/6029 від 15 вересня 2024 року, що включає розрахунок нарахованого грошового забезпечення за спірний період в розрізі основних та додаткових видів грошового забезпечення №740/33/6019 від 13.09.2024, під час ознайомлення з якою було встановлено невідповідні розрахунки для визначення сум грошового забезпечення. Також зазначає, що після переведення до нового місця служби та на даний момент є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_4 та приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи безпосередньо в районах виконання завдань військовою частиною НОМЕР_4 .
У період з 20 жовтня 2024 року по 25 жовтня 2024 року суддя Крилова М.М перебувала у щорічній відпустці.
Вирішуючи по суті клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду, проаналізувавши наведені ним обставини та докази, суддя виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суддя виходить з того, що даний правовий спір, за своєю суттю, є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
З наведених положень статті 122 КАС України слідує, що такі не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах щодо оскаржень питань належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).
У справі №260/3564/22 вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, а саме положеннями частини п'ятої статті 122 КАС України чи КЗпП України, Верховний Суд зауважив на тому, що обов'язок держави створити умови та гарантувати можливості для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю є складовою її обов'язку щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав та свобод людини і громадянина (стаття 3, частини перша, друга, сьома статті 43 Конституції України).
Разом з тим, такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України), адже зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі №280/6779/22.
Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Враховуючи сукупність норм законодавства, суддя дійшов висновку, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення статті 233 КЗпП України.
Водночас, позивачем наведено поважні обставини пропуску звернення до суду та зазначено, зокрема, що позивач дізнався про порушення його прав з листа відповіадча №740/33/6019 від 13.09.2024 року.
Разом із цим, позивач звернувся до суду із цим позовом засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» 11 жовтня 2024 року.
У порядку частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи вищезазначені норми та доводи представника позивача, суд вважає їх достатніми та дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду.
Позовна заява подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), її належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, немає.
Ураховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників адміністративної справи та клопотання позивача, вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення у даній справі, вважаю за необхідне витребувати докази за власною ініціативою.
Відповідно до положень статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 2, 160, 161, 171-176, 248, 251, 256, 257, 258, 261, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Прийняти позовну заяву до розгляду.
Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Поновити строк звернення до суду.
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дії протиправними, визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи провести суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Витребувати у відповідача:
- довідку про період проходження ОСОБА_1 служби у Військовій частині НОМЕР_2 із зазначенням дати включення його до списків особового складу військової частини, дати звільнення його зі служби та дати виключення зі списків особового складу військової частини;
- особисті картки на грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2019-2023 роки із зазначенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який використовувався для обчислення грошового забезпечення;
- довідку про розмір виплаченої позивачу у 2019-2023 роках грошової допомоги на оздоровлення із зазначенням всіх складових такої допомоги.
Сканкопії оригіналів вказаних доказів направити на електронну адресу Донецького окружного адміністративного суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua або через електронний кабінет в системі «Електронний Суд» протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі Електронний суд для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;
- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова