Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 жовтня 2024 року Справа№200/5503/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61000, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про
визнання неправомірними та скасування рішення від 28.06.2024 про відмову в призначенні пенсії за заявою від 21.06.2024 року;
зобов'язання повторно розглянути заяву від 21.06.2024 та призначити пенсію врахувавши період з 04.11.2008 по 15.04.2010, з 10.05.2010 по 02.09.2013, з 16.09.2013 по 15.07.2014 до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.8 Закону України № 345 «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
зобов'язання повторно розглянути заяву від 21.06.2024 із зараховуванням позивачу до пільгового стажу кожного повного року роботи за 1 рік роботи 3 місяці, -
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що 21.06.2024 він звернувся з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
28.06.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області винесено рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу №056650010515, з підстав, що не повністю враховано стаж за ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так не враховано стаж, згідно із Списком робіт і професій, що дають право на пенсію не залежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і гірничих відкритих роботах, пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та з металургії.
Позивач вважає, що відповідачем безпідставно не зараховано до його пільгового стажу період роботи з 04.11.2008 по15.04.2010, з 10.05.2010 по 02.09.2013, з 16.09.2013 по 15.07.2014 відповідно до записів трудової книжки, а саме за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та наявні підстави для застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
Також позивач вважає, що враховуючи визнаний відповідачем (неоспорюваний) пільговий стаж за Списком №1 із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці відповідач мав призначити пенсію із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону №1788, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.
Просив задовольнити позов.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечували проти задоволення позову. Вказали, що позивач 21.06.2024 звернувся до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058. Рішенням від 28.06.2024 № 056650010515 позивачу відмовлено в призначенні пенсії.
Відмовляючи в призначенні пенсії за віком відповідач виходив з положень п.3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначили, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви до загального страхового стажу не враховано вкладку в трудову книжку НОМЕР_2 від 27.06.1996 року, оскільки відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вкладка без трудової книжки недійсна.
Пільговий стаж зараховано повністю з урахуванням відволікань. Страховий стаж позивача становить: 23 роки 1 місяць 11 днів, з урахуванням кратності - 39 років 1 місяць 11 днів. Пільговий стаж позивача відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підземних роботах складає: за професіями згідно постанови № 202 (25 років) - 16 років 6 місяців 4 дні; за списком № 1 - 16 років 6 місяців 4 дні. Стаж враховано по дату видачі пільгової довідки № 726 від 17.06.2024 року. Позивач має право на зниження пенсійного віку на 10 років.
Вважають, що діяли в межах наданих їм повноважень, просили відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 13 серпня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 № 3892-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 .
21.06.2024 року позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням відповідача від 28.06.2024 №056650010515 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За наданими документами до загального страхового стажу не враховано вкладку в трудову книжку НОМЕР_2 від 27.06.1996 року, оскільки відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вкладка без трудової книжки недійсна. Пільговий стаж зараховано повністю з урахуванням відволікань. Страховий стаж особи становить: 23 роки 1 місяць 11 днів, з урахуванням кратності - 39 років 1 місяць 11 днів Пільговий стаж особи відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підземних роботах складає: за професіями згідно постанови № 202 (25 років) - 16 років 6 місяців 4 дні; за списком № 1 - 16 років 6 місяців 4 дні. Стаж враховано по дату видачі пільгової довідки № 726 від 17.06.2024 року. Має право на зниження пенсійного віку на 10 років. Вік заявника: 43 роки.
Відповідно до вкладишу трудової книжки НОМЕР_4 від 27.06.1996 позивач:
04.11.2008 прийняти електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті на ТОВ «Донвуглепоставка» (наказ №162-к від 03.11.2008);
15.04.2010 звільнений за власним бажанням (наказ №53-к від 15.04.2010);
10.05.2010 прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті на ТОВ «ПК Красноармійськвугілля» (наказ №17-к від 11.05.2010);
02.09.2013 звільнений за власним бажанням (наказ №130 від 02.09.2013);
16.09.2013 прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті на ПАТ «Укрвуглебуд» (наказ №202-к від 16.09.2013);
15.07.2014 звільнений за власним бажанням (наказ №192 від 15.07.2014).
Як вбачається з форми РС-право позивачу не зараховано до стажу періоди роботи: з 04.11.2008 по 30.04.2009, з 01.06.2009 по 15.04.2010, з 10.05.2010 по 30.11.2012, з 01.12.2012 по 31.05.2013, з 01.09.2013 по 02.09.2013, з 16.09.2013 по 15.07.2014 року.
Вважаючи протиправним рішення відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернулась із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 доповнено Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Розділом XIV-1 Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Як визначено пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До вищезазначених змін порядок призначення пенсій на пільгових умовах визначався ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення ( далі Закон № 1788).
Так, відповідно до пункту а статті 13 Закону № 1788 в редакції, чинній до 01.04.2015 передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам. (…)
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 року у зразковій справі № 360/3611/20.
Таким чином, за наявності у чоловіків страхового стажу не менше 20 років, з них не менше 5 років на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, вони мають право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за за кожний повний рік такої роботи.
Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, відпоідно до яких працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.
Відповідачем визнається, що загальний страховий стаж позивача становить 23 роки 1місяць 11 днів, з урахуванням кратності - 39 років 1 місяць 11 днів, що відображено в рішенні відповідача та у відзиві на позов.
З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що станом на 21.06.2024 року (день подання заяви про призначення пенсії), позивач мав право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожний повний рік роботи із шкідливими і важкими умовами праці, відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа №1-5/2018(746/15) від 23.01.2020.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання повторно розглянути заяву від 21.06.2024 із зараховуванням позивачу до пільгового стажу кожного повного року роботи за 1 рік роботи 3 місяці, суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання щодо можливості застосування до спірних правовідносин як джерела права Роз'яснення №8, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до роз'яснення № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу на підземних роботах.
Водночас аналіз положень ст. 14 та ч. 6 ст. 56 Закону № 1788 свідчить, що така умова як наявність десятирічного стажу роботи на провідних професіях не визначена диспозиціями цих правових норм як обов'язкова підстава для їх застосування.
Як зазначив Верховний Суд в постанові 18.07.2019 у справі № 826/2426/16, листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Роз'яснення № 8 за своєю правовою природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер й, до того ж, в цьому роз'ясненні довільно розтлумачені норми всупереч правовому регулюванню, що було запроваджене ст. 14 та ч. 6 ст. 56 Закону № 1788.
Аналогічний правовий висновок щодо застування роз'яснення № 8 викладений Верховним Судом в постанові від 08.07.2021 у справі № 212/1743/17-а.
Суд також вважає за необхідне зауважити, що 06.12.1991 Верховна Рада України прийняла постанову № 1931-ХІІ “Про порядок введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення» (далі - Постанова ВРУ № 1931).
П. 4 Постанови ВРУ № 1931 Кабінету Міністрів України доручено прийняти нормативні акти щодо застосування вказаного Закону з питань, віднесених ним до компетенції Кабінету Міністрів України.
22.02.1992 на виконання Постанови ВРУ № 1931 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 81 “Про заходи щодо застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення» (далі - Постанова КМУ № 81).
П. 1 Постанови КМУ № 81 міністерствами і відомствам України доручено розробити проекти нормативних актів щодо застосування Закону № 1788 згідно з додатком.
В додатку до Постанови КМУ № 81 наведений “Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Розділом ІІ “Документи, що затверджуються міністерствами» Переліку проектів нормативних актів щодо застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення» передбачено “Роз'яснення щодо врахування трудового стажу при призначенні пенсій (ст. 14 Закону)», виконавець - Мінсоцзабез України, строк виконання - березень 1992 року.
Однак, роз'яснення № 8, зважаючи на дату його прийняття та форму викладення, не може вважатися документом, затвердженим міністерством на виконання постанови КМУ №81.
Верховний Суд в постанові від 26.10.2022 у справі № 200/591/19-а зазначив:
26. Посилання скаржника на обов'язковість застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення» є необґрунтованими з огляду на положення ст.7 КАС України, в якій закріплено перелік джерел права, які застосовуються судом. […]».
Враховуючи, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 не є нормативно-правовим актом і джерелом права в розумінні ст. 7 КАС та не може підміняти і доповнювати положення ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058, оскільки носить лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, воно не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
В свою чергу, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та інші положення цього Закону не передбачають застосування кратності при обчисленні спеціального (пільгового) стажу на підземних роботах або за провідними професіями.
Відповідно вищевказані позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про застосування при призначенні пенсії ст.8 Закону України №345 «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд вважає передчасними, оскільки відповідачем не призначено пенсію позивачу, та, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Що стосується посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що не враховано вкладку в трудову книжку НОМЕР_2 від 27.06.1996 року, оскільки відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вкладка без трудової книжки недійсна, суд вважає їх безпідставними, оскільки позивач не несе відповідальності за заповнення підприємством, на якому він працював, трудових книжок.
Крім того, суд звертає увагу, що відомості про трудову діяльність позивача, у вкладиші до трудової книжки заповнені відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 162 від 20.06.1974 року.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року та керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 28.06.2024 про відмову в призначенні пенсії позивачу та зобов'язання призначити позивачу з 21.06.2024 року пенсію з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 04.11.2008 по 15.04.2010, з 10.05.2010 по 02.09.2013, з 16.09.2013 по 15.07.2014 року, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням положень ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 року.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання повторно розглянути заяву від 21.06.2024, судом зобов'язано призначити позивачу з 21.06.2024 року пенсію на пільгових умовах і це є належним захистом прав та інтересів позивача, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
При прийнятті рішення суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Вирішуючи питання про розподіл судовий витрат, суд виходить з наступного.
Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн. згідно квитанції №0256-9669-0812-7403 від 08.08.2024 року.
В зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61000, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання неправомірними та скасування рішення від 28.06.2024 про відмову в призначенні пенсії за заявою від 21.06.2024 року; зобов'язання повторно розглянути заяву від 21.06.2024 та призначити пенсію врахувавши період з 04.11.2008 по 15.04.2010, з 10.05.2010 по 02.09.2013, з 16.09.2013 по 15.07.2014 до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.8 Закону України № 345 «Про підвищення престижності шахтарської праці»; зобов'язання повторно розглянути заяву від 21.06.2024 із зараховуванням позивачу до пільгового стажу кожного повного року роботи за 1 рік роботи 3 місяці - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61000, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) від 28.06.2024 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61000, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) призначити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 21.06.2024 року пенсію з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 04.11.2008 по 15.04.2010, з 10.05.2010 по 02.09.2013, з 16.09.2013 по 15.07.2014 року, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням положень ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 року.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61000, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.О. Аканов