28 жовтня 2024 року Справа № 160/28424/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у незастосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні, починаючи з 01.04.2022 року по 26.09.2023 року, розмірів посадового окладу за військовим званням виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплатити починаючи з 01.04.2022 року по день звільнення включно 26.09.2023 року), розмірів посадового окладу за військовим званням з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплатити за період з 01.04.2022 по 26.09.2023 року належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів його посадового окладу та розміру окладу за військове звання з 01.01.2022 по 26.09.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та множення на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, обчислену із розміру посадового окладу та розміру окладу за військове звання, визначених виходячи 3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та множенням на відповідні коефіцієнти;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, обчислену із розміру посадового окладу та розміру окладу за військове звання, визначених виходячи 3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та множенням на відповідні коефіцієнти;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплатити одноразову грошову допомогу, у зв'язку із звільненням з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на день звільнення, обчисленого із розміру посадового окладу та розміру окладу за військове звання, визначених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 01.01.2020р., на 01.01.2021р. на 01.01.2022р., та на 01.01.2023 р. відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік на 1 січня 2020 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік на 1 січня 2021 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 1 січня 2022 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік на 1 січня 2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку пенсії позивача.
Разом з позовними вимогами. позивач просить суд розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 20 КАС України справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Поданий адміністративний позов відповідає вимогам ст. ст. 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлено.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини 4 ст. 79 КАС України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк.
Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно з ч. 7 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує дії відповідача щодо невірного обрахування складових грошового забезпечення з 01.04.2022 по 26.09.2023.
Вирішуючи питання, якою нормою закону слід керуватися при розгляді таких справ, Верховний Суд в постанові від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22, визначив, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом в частині позовних вимог за період з 01.04.2022 до 19.07.2022 не застосовується.
Стосовно позовних вимог за період з 20.02.2022 по 26.09.2023, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин скасований на всій території України з 01 липня 2023 року.
Як встановлено судом, позивача звільнено з 26 вересня 2023 року.
Отже, строк звернення позивача до суду слід обраховувати з наступного дня за днем ознайомлення позивача з письмовим повідомленням про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
При цьому, відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Суд зазначає, що з тексту позовної заяви та наданих позивачем доказів судом не вбачається за можливе встановити факт дотримання позивачем строку звернення з позовом до суду, оскільки відсутні докази, з яких можна встановити дату ознайомлення позивача з письмовим повідомленням про суми, що нараховані та виплачені йому при звільненні.
Отже, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність, з метою встановлення обставин дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, витребувати від Військової частини НОМЕР_1 засвідчені належним чином копії доказів, які підтверджують ознайомлення позивача з письмовим повідомленням про суми, що нараховані та виплачені йому при звільненні, та з яких можливо встановити дату такого ознайомлення.
З огляду на викладене, питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом буде вирішено після надання витребуваних доказів відповідачем.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 162, 171, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - задовольнити.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі.
Повідомити сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособово суддею Калугіною Н.Є.
Роз'яснити відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувати від Військової частини НОМЕР_1 , у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії доказів, які підтверджують ознайомлення позивача з наказом Військової частини НОМЕР_1 №199 від 26.09.2023, а також з письмовим повідомленням про суми, що нараховані та виплачені йому при звільненні, та з яких можливо встановити дату такого ознайомлення, а також копії карток особового рахунку позивача за 2022-2023 роки та довідок про розмір грошового забезпечення за 2022-2023 роки із зазначенням усіх його складових помісячно, а також із зазначенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який використовувався при розрахунку грошового забезпечення у вказані періоди.
Попередити Військову частину НОМЕР_1 про те, що ненадання витребуваних судом документів без поважних причин або неповідомлення суду про причини неможливості подання витребуваних доказів, може мати наслідки у вигляді накладення заходів процесуального примусу у виді штрафу.
Роз'яснити позивачу про необхідність подати відповідь на відзив - у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем, дотримуючись вимог ст. 163 КАС України.
Роз'яснити відповідачу про необхідність подати заперечення, дотримуючись вимог ст. 164 КАС України - у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, у разі його подання позивачем.
Роз'яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі, відповідно до ст. 258 КАС України.
Звернути увагу учасників справи на належні їм процесуальні права і обов'язки, що передбачені статтями 44, 45, 47 КАС України.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна