29 жовтня 2024 року Справа №215/5002/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ількова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ількова В.В., у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до установи Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про встановлення відсутності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії, -
06 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до установи Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про встановлення відсутності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 07.08.2024 справа передана за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
27.08.2024 року справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі №215/5002/24 за позовом ОСОБА_1 до установи Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про встановлення відсутності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії. Позовну заяву ОСОБА_1 до установи Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про встановлення відсутності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху.
Надано строк для усунення недоліків, встановлені в ухвалі суду шляхом подання до суду:
- позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме, виклавши зміст позовних вимог і виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначивши докази, що підтверджують вказані обставини.
- додатків доданих до позовної заяви для відповідача, засвідчених належним чином;
- доказів на підтвердження об'єктивних причин неможливості подання доказів в обґрунтування позовних вимог самостійно (документів в підтвердження самостійного звернення до відповідача із заявою надати такі докази, тощо).
28.10.2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відкриття провадження після усунення недоліків.
В даній заяві позивач зазначила, що нею отримано ухвалу суду від 02.09.2024 року та виконала вимоги ст. ст. 160, 161 КАС України. На думку позивача, суд не надав визначеності клопотанням у відповідності до вимог ч. 2 ст. 241, ч. 5 ст. 243 КАС України. Суд ігнорує та не оцінює доречний та важливий документ. Статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України не повинні перешкоджати доступ до суду та завдавати такою мірою шкоди позивачу. При цьому, вимоги суду щодо подання нового позову є безпідставними та необґрунтованими в силу приписів ст. 242 КАС України. Відтак, позивач просить суд вважати не потрібним уточнювати позовні вимоги, оскільки вимоги ст. ст. 160, 161 КАС України виконані. При цьому, начальника відділу грошових коштів і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради слід вважати суб'єктом владних повноважень, яка здійснює управлінські функції на підставі законодавства та Конституції України.
29.10.2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Ількова В.В.
Аргументи означеної заяви зводяться до того, що у судді завжди не гаразд з доброзичливістю та увагою, та відповідно до ст. 46 Конституції України гарантії суддя не виконує. Позивач вважає, що суддя не вказує дату підписання позову, не визначає мотивів відхилення кожному аргументу, не відкриває провадження за правилами загального позовного провадження. На переконання позивача, без відкриття провадження у даній справі неможлива перевірка правильності дій відповідача задля забезпечення формування правозастосовної практики. Також на думку позивача, суддя створює штучні перешкоди задля не відкриття провадження у даній справі, що може призвести до повернення позову або відмови у відкриті провадженні. Відтак, позивач просить відводу судді Ількова В.В., який має неналежну професійну спрямованість, упередженість, зацікавленість, необ'єктивність у кінцевому рішенні і гарантії ст. 46 Конституції України; не виконує вимоги п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 5 ст. 248 КАС України, завдання судочинства і принцип правової визначеності, не зазначає мотивів відхилення кожного аргументу позивача із посиланням на норми права.
Суд, дослідивши подану позивачем заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ількова В.В. зазначає про таке.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч.5 ст.7 КАС України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.
За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу). Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 зазначеної статті Кодексу адміністративного судочинства України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Ількова В.В., суд зазначає, що заявлений відвід, зокрема, обумовлений тим, що суддя не вказує дату підписання позову, не визначає мотивів відхилення кожному аргументу, не відкриває провадження за правилами загального позовного провадження. На переконання позивача, без відкриття провадження у даній справі неможлива перевірка правильності дій відповідача задля забезпечення формування правозастосовної практики. Також на думку позивача, суддя створює штучні перешкоди задля не відкриття провадження у даній справі, що може призвести до повернення позову або відмови у відкриті провадженні.
З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність будь-яких інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, суд вважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ількова В.В., необґрунтованою та безпідставною.
Згідно з ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд, -
Визнати заяву ОСОБА_1 - необґрунтованою.
Передати матеріали адміністративної справи №215/5002/24 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Ільков