28 жовтня 2024 рокуСправа №160/9790/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кучми К.С.
при секретарі судового засідання - Казаковій Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі заяву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Дрижирук Ольги Олександрівни про зміну способу або порядку виконання рішення суду по адміністративній справі №160/9790/24,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області - ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2023 року по 30.04.2024 року, виходячи із встановленого на 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 684 грн., на 01 січня 2024 року у розмірі 3 028 грн.;
- зобов'язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в Дніпропетровській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області - ОСОБА_1 за період з 01.12.2023 року по 30.04.2024 року, виходячи із встановленого на 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 684 грн., на 01 січня 2024 року у розмірі 3 028 грн.;
-визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області - ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.12.2023 року по 30.04.2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2 102 грн.;
- зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області - ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року, а саме в сумі 2 684 грн., щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області - ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року, а саме в сумі 3 028 грн., щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу, допомоги на оздоровлення, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 01.01.2024 року по 30.04.2024 року, з урахуванням виплачених сум;
- у задоволенні решти позовної заяви - відмовлено.
26.07.2024 року позивачем було отримано виконавчі листи №160/9790/24.
До суду звернулася головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Дрижирук О.О. із заявою, в якій просить змінити спосіб або порядок виконання рішення суду, на підставі, якого видано виконавчого листа №160/9790/24, 26.07.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов'язання ТУ ДСА України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області - ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 року, а саме в сумі 2 684 грн., щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року, з урахуванням виплачених сум на стягнення з ТУ ДСА України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» на користь ОСОБА_1 нараховані та недоотриманні суми суддівської винагороди 24 444 грн.
Дана заява мотивована тим, що на постанову про відкриття виконавчого провадження № 76072247 боржником до відділу було подано відповідь, в якій останній вказував, що за даним рішенням суду вимоги виконавчого документу виконано частково, а саме: в частині проведення нарахування суддівської винагороди на підставі ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу місцевого судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 р., а саме в сумі 2 684 грн., щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року, з урахуванням виплачених сум. Загалом нарахованих та недоотриманих сум суддівської винагороди за період з 01.12.2023 року по 31.10.2023 року становить 24 444 грн., з урахуванням передбачених законом податків та обов'язкових платежів. Однак, зазначені грошові кошти не виплачено стягувачу за виконавчим провадженням, як те передбачено резолютивною частиною виконавчого документа, а тому боржником рішення суду в цілому не виконано, виплати нарахованих коштів не здійснено. З урахуванням викладеного, ТУ ДСА в Дніпропетровській області звернулося до відділу примусового виконання рішень із проханням щодо звернення державного виконавця відділу до суду із заявою про зміну способу або порядку виконання рішення суду. Також заявник зазначає, що оскільки у головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України наявна окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішення суду (КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів»), тому безспірне списання коштів на виконання рішення судів на користь суддів може бути здійснено лише за цією бюджетною програмою. Враховуючи те, що спірний період минув, на який виділялися кошти з Державного бюджету України та законодавець чітко визначив механізм виконання судових рішень ухвалених на користь суддів, отже кошти необхідно стягувати з зазначеної програми. За таких обставин заявник вважає, що здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу - боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, а тому заявник просить суд заяву задовольнити.
Сторони в судове засідання своїх представників не направили, про день та час його проведення були повідомлені належним чином.
В своїй заяві головний державний виконавець просить суд здійснювати її розгляд без її участі.
Вирішуючи заяву про зміну способу виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону №1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 КАС України).
Отже, для застосування правил цієї норми повинні бути наявні обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
При цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способі, раніше встановленими.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд робить висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу або порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Суд зазначає, що у заяві не наведено конкретних обставини, що унеможливлюють виконання судового рішення у справі.
У заяві про зміну способу чи порядку виконання рішення суду не вказано, які обставини ускладнюють виконання рішення суду, враховуючи, що боржник не відмовляється виконувати рішення, оскільки на виконання рішення суду визначив суму заборгованості.
Суд зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості із суддівської винагороди і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень, певного розміру грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються останнім при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення.
Так, резолютивна частина рішення суду по цій справі має зобов'язальний характер, однак судом при розгляді вказаної справи не перевірялася правильність нарахування заборгованості.
Оскільки розрахунок належної позивачем заборгованості судом не здійснювався, тому, змінивши спосіб виконання рішення суду із зобов'язання здійснити виплату заборгованості на стягнення конкретної суми цієї заборгованості, фактично змінить рішення по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Крім того, за правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 27.02.2023 року у справі №340/6875/21, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються ним при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Таким чином, оскільки у справі, що розглядається, встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а не стягнення конкретних сум невиплаченої суддівської винагороди, суд приходить висновку про неможливість зміни способу або порядку виконання рішення суду у спосіб, обраний заявником. Так як запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини рішення суду у цій справі.
При цьому, суд зазначає, що фактичне у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Водночас стягнення з суб'єкта владних коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості із суддівської винагороди позивачу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті суддівської винагороди, суд вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в заяві про наявність правових підстав для зміни способу або порядку виконання рішення суду.
При цьому, суд враховує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості із суддівської винагороди не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірних відносинах йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу або порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду у такому випадку не захищає право позивача на отримання сум заборгованості, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 року у справі № 420/6671/18.
З огляду на вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви заявника про зміну способу або порядку виконання рішення суду у цій справі з підстав заявлених у ній.
Керуючись ст.ст.243, 248, 378 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Дрижирук Ольги Олександрівни про зміну способу або порядку виконання рішення суду по адміністративній справі №160/9790/24.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма