28 жовтня 2024 року Справа 160/28139/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.10.2024 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії та скасувати: рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 18.12.2023 року № 046350013745 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 27.06.2024 року № 134750010136 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону № 1788-ІХ.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу: період роботи з 09.11.1981 року по 17.11.1983 рік (1 р. 11 міс. 22 дн.), згідно трудової книжки НОМЕР_1 (запис № 1- 2) та довідки від 25.09.2023 року №1/3654; до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років: період роботи з 13.04.1992року по 20.04.1993рік - складач поїздів (1 р. 1 міс. 8 дн.); з 21.04.1993року по 27.01.2003 рік - помічник машиніста тепловоза (9 р. 9 міс. 7 дн.); з 25.04.2003 року по 15.02.2004рік - помічник машиніста тепловоза (0 р. 9 міс. 21 дн.); з 16.02.2004 року по 02.07.2023 рік - машиніст тепловоза (19 р. 4 міс. 15 дн.) та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення пенсії за вислугу років від 14.12.2023 року.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/28139/24 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: поданий адміністративний позов особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо адміністративний позов подано представником); відповідає адміністративний позов вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить адміністративний позов розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано адміністративний позов з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених КАС України, та підлягає залишенню без руху з наступного.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень Закону України “Про Державний бюджет України» на 2024 рік встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
Згідно з п.2 ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовних матеріалів слідує, що позивачем заявлено декілька позовних вимог немайнового характеру.
Так, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 18.12.2023 року №046350013745, є однією позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 1211,20 грн.
Позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 27.06.2024 року № 134750010136, є іншою позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 1211,20 грн.
Отже, судовий збір за подання до суду цієї позовної заяви становить 2422,40 грн.
На підтвердження сплати судового збору, позивачем надано квитанцію №9354-7603-4364-0639 від 17.09.2024 на суму 1211,20 грн.
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що судовий збір за подання позовної заяви у цій справі сплачено не в повному обсязі.
За таких обставин, позивачу слід доплатити судовий збір та надати документ про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 1211,20 грн. в установленому порядку.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Як слідує із заявлених позовних вимог, позивач, зокрема, просить визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 18.12.2023 №046350013745.
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 14.12.2023 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 18.12.2023 №046350013745 було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років.
Листом-повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.12.2023 №0400-0102226-8/210705 позивачу повідомлено про рішення від 18.12.2023 №046350013745.
Водночас, до суду із позовними вимогами щодо оскарження такого рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області позивач звернувся лише 16.10.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті).
Таким чином, до суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів із цими позовними вимогами позивач звернувся із пропуском строку, встановленого ч.2 ст. 122 КАС України.
При цьому, в порушення ч.6 ст.161 КАС України не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовними вимогами щодо оскарження рішення від 18.12.2023 з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також, суд зазначає, що право позивача на заявлення кількох вимог в одній позовній заяві передбачено ч.1 ст. 21 КАС України, якщо вони пов'язані між собою.
Відповідно до ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Отже, об'єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов'язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.
Під підставами позову слід розуміти певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. У випадку пред'явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Як слідує зі змісту позовних вимог, у поданій позовній заяві заявлені окремі самостійні позовні вимоги щодо різних індивідуальних актів, прийнятих різними суб'єктами владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КАС України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
При цьому, позивачем у позові не зазначено жодних обґрунтувань щодо підстав для розгляду заявлених позовних вимог в межах одного позову, чим саме вони пов'язані між собою, оскільки заявлені позовні вимоги мають самостійні підстави виникнення, обсяги доказування та підтверджуються різними доказами.
Таким чином, позивачеві слід надати до суду обґрунтування підстав для розгляду заявлених позовних вимог в межах одного позову.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
-оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у сумі 1211,20 грн., сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із позовними вимогами щодо оскарження рішення від 18.12.2023 з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску;
- обґрунтування підстав для розгляду заявлених позовних вимог в межах одного позову.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає
Суддя М.М. Бухтіярова