25 жовтня 2024 рокуСправа №160/21813/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
12.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій позивач просить:
- визнати протиправним рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухвалене протоколом №11 від 11.07.2024 року, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
14.08.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу надати до суду:
- уточнену позовну заяву, яка буде відповідати вимогам статті 160 КАС України в частині зазначення:
1) адреси проживання позивача згідно паспорту позивача;
2) назви відповідача згідно доказів, доданих до позовної заяви;
3) РНОКПП представника позивача;
4) наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
5) власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- належним чином завірені копії додатків, доданих до позовної заяви (для суду та для відповідача), або ордер, яким надано повноваження адвокату Вислоцькій Ганні Олексіївні надавати позивачу правничу допомогу в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
22.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із уточненою позовною заявою, поданою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправним рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалене протоколом №11 від 11.07.2024 року, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що у нього на утриманні перебувають 3 дітей, 2 дитини від попереднього шлюбу дружини та 1 спільна дитина від теперішнього шлюбу. При цьому позивач наголошує, що батько 2 дітей від попереднього дружини помер. Також позивач наголошує, що факт утримання ним 3 дітей підтверджується актом обстеження умов проживання від 26.07.2024 року. На підставі зазначеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
27.08.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі 28.08.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка наявна в матеріалах справи.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав, як і заяви про визнання позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
12.07.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянув заяву ОСОБА_1 та відмовив у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Причинами відмови слугували: заявник зазначений батьком лише в одному з трьох наданих свідоцтв про народження дітей, отже відсутні документи про наявність на утриманні військовозобов'язаного трьох або більше дітей.
Непогоджуючись із ненаданням відстрочки від призову, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (далі - Порядок №560).
Згідно пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Пунктом 58 Порядку №560 визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Матеріалами справи підтверджено, що за наслідками поданої позивачем заяви із доданими документами комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно протоколу №11 від 11.07.2024 року ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у зв'язку з тим, що заявник зазначений батьком лише в одному з трьох наданих свідоцтв про народження дітей та відсутності документів про наявність на утриманні військовозобов'язаного трьох або більше дітей.
Так, згідно п. 3 додатку 5 Порядку №560 Переліку додатків, що подаються військовозобов'язаними для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», документами, що підтверджують право на відстрочку згідно п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону є - свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.10.2022 року.
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 14.10.2009 року вбачається, що батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 16.04.2010 року вбачається, що батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 01.04.2020 року вбачається, що батьками ОСОБА_6 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .
Однак, позивачем у відповідності до положень п. 3 додатку 5 Порядку №560 не було надано до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , окрім свідоцтв про народження дітей, рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України.
В свою чергу посилання позивача на довідку про фактичне місце проживання (проживання без реєстрації) №439 від 24.07.2024 року, акт щодо встановлення факту проживання без реєстрації №128 від 24.07.2024 року, довідку Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецизвесть-переробка» №44 від 25.07.2024 року, довідку про заробітку плату №6 від 24.07.2024 року, довідку доходи №307 від 31.07.2024 року та акт обстеження умов проживання від 26.07.2024 року суд вважає безпідставними, оскільки відповідачем під час прийняття рішення №11 від 11.07.2024 року не надавалась оцінка вказаним документами, оскільки вказані документи фактично не надавались відповідачу, так як вказані документи фактично виготовлені пізніше дати звернення позивача до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу в наданні відстрочки від призову у зв'язку із ненаданням документів про наявність на утриманні військовозобов'язаного трьох або більше дітей.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст.2, 9, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський