25 жовтня 2024 року Справа 160/5629/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо поновлення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1: Військової частини НОМЕР_1 , відповідача 2: Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій позивач просив суд:
- винести судове рішення яким визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не видачі довідки військовослужбовцю ОСОБА_1 про отримання захворювання за місцем служби (довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати довідку про те, що травма військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_1 виникла при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до форми затвердженої наказом Міністерства оборони України "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" від 14.08.2008р. № 402 (далі - Наказ№402) в Додатку №5.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
15.03.2024 р. до суду надійшов від ВЧ НОМЕР_1 відзив на позовну заяву, в якій відповідач-1 заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просив у задоволенні позову відмовити. Так, у відзиві наголошено, що ВЧ НОМЕР_1 є неналежним відповідачем по цій справі з огляду на те, що на момент можливого поранення ОСОБА_1 був відкомандирований до ВЧ НОМЕР_2 та виконував бойові завдання тієї частини, тому звертатися щодо поранення позивач повинен саме до цієї частини.
20.03.2024 р. до суду надійшла від ОСОБА_1 відповідь на відзив, в якій зазначив, що командуванням ВЧ НОМЕР_1 та ВЧ НОМЕР_2 розслідування по факту отриманої позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводилося, акт не складався й відповідний наказ не складався.
Також 20.03.2024 р. ОСОБА_1 було подано до суду уточнену позовну заяву.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 р. уточнену позовну заяву ОСОБА_1 , - прийнято до розгляду.
Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі №160/5629/24 в якості другого відповідача - Військову частину НОМЕР_2 (далі - відповідач-2, ВЧ НОМЕР_2 ) та ухвалив розпочати розгляд адміністративної справи спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_2 прийнято до розгляду в наступній редакції:
- винести судове рішення яким визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі довідок військовослужбовцю ОСОБА_1 про отримання захворювання за місцем служби (довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) 17 червня 2022 року та 21 червня 2022 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати довідку про те, що травма військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_1 17 червня 2022 року та 21 червня 2022 року виникла при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (поранення, контузії, каліцтва), відповідно до форми затвердженої наказом Міністерства оборони України "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" від 14.08.2008р. № 402 (далі - Наказ№402) в Додатку №5;
- винести судове рішення яким визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо не видачі довідок військовослужбовцю ОСОБА_1 про отримання захворювання за місцем служби (довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) 17 червня 2022 року та 21 червня 2022 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 надати довідку про те, що травма військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_1 17 червня 2022 року та 21 червня 2022 року виникла при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (поранення, контузії, каліцтва), відповідно до форми затвердженої наказом Міністерства оборони України "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" від 14.08.2008р. № 402 (далі - Наказ№402) в Додатку №5.
03.04.2024 р. до суду надійшов від ВЧ НОМЕР_1 відзив на уточнену адміністративну позовну заяву, проте документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (позивачу) разом з відзивом надані не були.
Також вищезазначеною ухвалою суд витребував від ВЧ НОМЕР_2 первинні медичні документи, що підтверджують отримання позивачем 17.06.2022 р. поранення під час виконання бойового завдання.
Станом на 31.05.2024 р. вимоги ухвали суду від 01.04.2024 р. відповідачем-2 не були виконані, у зв'язку із чим, суд, ухвалою від 31.05.2024 року вруге витребував від Військової частини НОМЕР_2 первинні медичні документи, що підтверджують отримання позивачем 17.06.2022 р. поранення під час виконання бойового завдання.
Ухвала суду від 31.05.2024 року була надіслана до Електронного кабінету Військової частини НОМЕР_2 31.05.2024 року 18:49, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Станом на 25.10.2024 року вимоги ухвали суду відповідачем 2 не виконані, причини неможливості виконати вимоги ухвали суду відповідач 2 не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ч.3 ст. 2 КАС України, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі закріплено як принцип здійснення правосуддя в адміністративних судах.
Статтею 9 КАС України встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України “Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є “обов'язковість рішень суду».
Разом з тим, згідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ч. ч. 7,8 ст. 80 КАСУ особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
При цьому, оскільки відповідач 2 - Військова частина НОМЕР_2 вимоги судового рішення у цій справі не виконує, для повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд вважає за доцільне витребувати від Міністерства оборони України, як центрального органу виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України, докази, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Частиною 2 статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Частиною 1 статті 237 КАС України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
В зв'язку з вищевикладеним та відсутністю повідомлення учасниками справи про усунення обставин, що викликали зупинення провадження по вказаній справі, суд вважає за можливе продовжити строк зупинення провадження.
Керуючись статтями 72-80, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Витребувати від Міністерства оборони України належним чином засвідчені копії первинних медичних документів, що підтверджують отримання ОСОБА_1 17.06.2022 р. поранення під час виконання бойового завдання.
Зазначені документи надати на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4) протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд попереджає про застосування заходів процесуального примусу у випадку невиконання вимог суду в частині надання витребуваних документів.
Продовжити строк зупинення провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.
Суд роз'яснює, що відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса