16 жовтня 2024 року Справа № 160/23824/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГорбалінського В.В.
за участі секретаря судового засіданняФіліпенко А.С.
за участі:
представник позивача представник відповідача Шатунов А.О. Ферафонтов Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1А код ЄДРПОУ 00191307) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 439680798) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
02.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.08.2024 року №000/768/5001, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні від'ємного значення з ПДВ за травень 2024 року в розмірі 19 647 063,00 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що контролюючим органом протиправно прийняті оскаржувані податкове повідомлення-рішення, оскільки контролюючий орган безпідставно поширює запроваджені рішенням Ради національної безпеки і оборони України обмежувальні заходи (санкції) щодо СТАРМІЛ ЛІМІТЕД «Starmill Limited», яке є іноземною юридичною особою і стосовно якої рішенням вводяться в дію персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), на АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», яке є юридичною особою, яка зареєстрована та здійснює діяльність відповідно до вимог законодавства України як резидент, і відносно якої не вводились відповідні санкції.
А тому, на думку представника позивача, висновки контролюючого органу ,які викладені в Акті камеральної перевірки щодо АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», про порушення платником податків вимог п.п.200.41, 200.121 статті 200 Податкового кодексу України, є необґрунтованими та безпідставними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження.
23.09.2024 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Законом України від 18.06.2024 року №3813-IX до абзацу першого підпункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України були внесені зміни. Підпункт 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції: платники податку щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення.
А тому, на думку контролюючого органу, враховуючи норми підпунктів 200.4-1, 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України, з урахуванням Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023, у АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» відсутнє право на бюджетне відшкодування у розмірі 19 647 063 грн по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року, а отже, представник відповідача вважає, що висновки акта від 10.07.2024 №673/32-00-50-01/00191307 про результати камеральної перевірки даних АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є обґрунтованими та правомірними.
24.09.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив контролюючого органу є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.
01.10.2024 року на адресу суду від представника до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечував, та підтримав позицію, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву, та зазначено, що міркування позивача ґрунтуються виключно на формальних запереченнях щодо встановлених обставин справи.
Ухвалою суду від 02.10.2024 року підготовче засідання у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та у відповіді на відзив, які надавались на адресу суду, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив та заперечення на відповідь на відзив, що містяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків відповідно до п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України у порядку, встановленому ст. 76 глави 8 розділу II Кодексу, проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за травень 2024 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.06.2024 № 9168582432).
За результатами камеральної перевірки складено акт від 10.07.2024 року №673/32-00-50-01/00191307.
Перевіркою встановлено, що власник AT «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» включений до переліку юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції, тому з урахування норм підпунктів 200.4-1, 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою) та Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023 AT «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» не має права на отримання бюджетного відшкодування від'ємного значення згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року у розмірі 19 647 063 грн.
Не погодившись з актом перевірки, AT «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» подало заперечення на акт камеральної перевірки.
Контролюючим органом складено лист за результатами розгляду заперечень, поданих AT «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», та зазначено, що висновки за результатами камеральної перевірки зроблено з урахуванням норм діючого законодавства. Зазначені у акті перевірки висновки стосовно AT «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є правомірними.
На підставі висновків акту перевірки від 10.07.2024 року №673/32-00-50-01/00191307 було прийнято:
- податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 12.08.2024 року №000/768/5001, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні від'ємного значення з ПДВ за травень 2024 року в розмірі 19 647 063,00 грн.
Відтак, предметом розгляду даної адміністративної справи є правомірність податкового повідомлення-рішення форми «В3» від 12.08.2024 року №000/768/5001.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, регламентовано статтею 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.1 означеної норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 200.9 статті 200 ПК України).
За приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Як визначено пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Як встановлено судом, контролюючим органом під час камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 10.07.2024 року №673/32-00-50-01/ НОМЕР_1 , не було виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.06.2024 № 9168582432).
Натомість, в межах камеральної перевірки, контролюючим органом зроблено висновок, що власник AT «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» включений до переліку юридичних осіб до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції, тому з урахування норм підпунктів 200.4-1, 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою) та Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023 AT «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» не має права на отримання бюджетного відшкодування від'ємного значення згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року у розмірі 19 647 063 грн.
Отже, враховуючи такі висновки контролюючого органу, на думку суду, слід з'ясувати наступні питання, а саме:
- можливість встановлення контролюючим органом вищевказаних питань та встановлення таких висновків, саме в межах камеральної перевірки;
- правомірність та обґрунтованість вищевказаних висновків, зроблених контролюючим органом.
Щодо можливості встановлення контролюючим органом вищевказаних питань та встановлення таких висновків, саме в межах камеральної перевірки, суд зазначає про таке.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (пункт 76.1). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2). Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3).
Суд зауважує, що мета і зміст камеральної перевірки, а так само обсяг інформації, який може під час такої перевірки перевірятися, в розумінні вищезазначених норм, були предметом неодноразового розгляду Верховним Судом.
У постанові від 21 січня 2021 року у справі №813/2519/17 Верховний Суд зазначав, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Верховний Суд дійшов висновку про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
У постанові від 19 квітня 2022 року у справі № 816/687/16 Верховний Суд підтримав усталену позицію про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичні та/або методологічні помилки, інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок. Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов'язання внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою ПК, є достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК суми грошових зобов'язань.
У постанові від 16 січня 2024 року у справі № 440/2547/22 Верховний Суд узагальнив висновки Верховного Суду з питання правового значення і суті камеральної перевірки. Зазначив, що вони полягають в тому, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій. Тобто, якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган на підставі саме інформаційних баз даних виявить, що платник податків занизив податкові зобов'язання з відповідного податку, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням суми занижених зобов'язань. Однак, у випадку, якщо для висновку про заниження податкових зобов'язань необхідним є дослідження безпосередньо первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, питання достовірності, повноти нарахування і сплати податку підлягає перевірці шляхом проведення документальної перевірки.
Суд зазначає, що відповідні висновки щодо меж камеральної перевірки зроблені Верховним Судом також і під час безпосередньо розгляду спірних правовідносин щодо бюджетного відшкодування у справі №826/5165/17.
Отже, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що предметом камеральної перевірки може бути встановлення виключно: 1) повноти та своєчасності подання платником податкової звітності; 2) візуальна перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), 3)перевірка правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Окремо, суд вказує, що враховуючи специфіку правовідносин, які є предметом розгляду даної справи (процедура повернення суми бюджетного відшкодування), також до предмету камеральної перевірки, входить і виявлення відповідності/невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, що, на переконання суду, в свою чергу є тотожним перевірки правильності відображення показників у податковій декларації.
В той же час, як встановлено судом та підтверджується змістом акту від 10.07.2024 року №673/32-00-50-01/00191307, контролюючий орган, всупереч вимогам податкового законодавства, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та встановив інші обставини, що не можуть бути встановлені податковим органом під час проведення камеральної перевірки.
Зазначені порушення процедури проведення перевірки є самостійними підставами для визнання висновків такої перевірки необґрунтованими, що тягне за собою скасування прийнятого, за її наслідками, акту індивідуальної дії, тобто податкового повідомлення-рішення від 12.08.2024 року №000/768/5001.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі №816/501/16, у постанові від 01.06.2022 року у справі №520/7331/21 та у постанові від 11 липня 2024 року у справі 320/7160/19.
Щодо правомірності та обґрунтованості висновків, зроблених контролюючим органом у акті камеральної перевірки, суд зазначає про таке.
Як вбачається зі змісту акта від 10.07.2024 року №673/32-00-50-01/00191307, відповідно до даних інтернет-порталу SMIDA (www.smida.gov.ua) (Єдиний інформаційний масив даних про емітентів цінних паперів, створений агентством розвитку інфраструктури фондового ринку України) власником AT «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є СТАРМІЛЛ ЛІМІТЕД (STARMILL LIMITED) (КОД -193746), КІПР, пряме володіння -99,88%.
Указом Президента України від 12.05.2023 року за №279/2023, Старміл Лімітед (Starmill Limited) (відомості згідно з даними Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр: реєстраційний номер - НЕЇ93746. Місцезнаходження юридичної особи: Республіка Кіпр, м. Нікосія (Themistokli Dervi, 3, Julia House, 1066, Nicosia, Cyprus) включений до переліку юридичних осіб до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції терміном на 10 років.
Також, в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що членами Наглядової ради АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», є представники Kadis Holding LTD - Радченко Михайло Юрійович та ОСОБА_1 , про що зазначено на офіційні сторінці АТ «КЗРК» www.krruda.dp.ua.
Контролюючий орган зазначив, що Указом Президента України від 12.05.2023 року за №279/2023, Кадіс Холдинг ЛТД. (Kadis Holding LTD.). Місцезнаходження юридичної особи: Федерація Сент-Кітс і Невіс (Nisbetts Chambers, Chapel Street, P.O. Box 517, Charlestown, Nevis) включений до переліку юридичних осіб до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції терміном на 50 років.
Враховуючи вказане, контролюючий орган зазначив, що: 1) СТАРМІЛЛ ЛІМІТЕД, як акціонер може розпоряджатися активами підприємства, в т.ч. грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під санкції встановлені Указом Президента; 2) Kadis Holding LTD через представників (Радченко Михайла Юрійовича та ОСОБА_1 ) в межах компетенції членів Наглядової ради можуть розпоряджатися активами підприємства, в т.ч. грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під санкції, встановлені Указом Президента.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про санкції», з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Підстави та принципи застосування санкцій встановлені статтею 3 цього ж Закону, за нормами пункту 1 частини першої якої підставами для застосування санкцій є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб'єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
Відповідно до частини першої і другої статті 1 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи - нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року від 20.06.2024 року №9168582432 визначено суму у розмірі 19 647 063,00 грн., яку в подальшому заявлено до бюджетного відшкодування.
Суд зазначає, що станом на 20.06.2024 року, так і на момент проведення камеральної перевірки (10.07.2024 року) підпунктом 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України було визначено, що платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення.
Однак, як встановлено судом, Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», як на момент подання декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року, так і на період проведення камеральної перевірки не було віднесено до осіб, до яких застосовано спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), в порядку визначеному Законом України "Про санкції".
Таким чином, суд доходить висновку, що висновки контролюючого органу, викладені в акті камеральної перевірки, є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на встановлене.
При цьому суд критично ставиться до тверджень представника відповідача, що на момент винесення спірного податкового-повідомлення рішення Законом України від 18.06.2024 року №3813-IX до абзацу першого підпункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України були внесені зміни, а саме: підпункт 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції: платники податку щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення, оскільки Закон України від 18.06.2024 року №3813-IX набув чинності з 01.08.2024 року, а тому суд зазначає про таке.
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Отже, податкове повідомлення-рішення за результатами проведення контролюючим органом, зокрема, камеральної перевірки приймається протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків саме на підставі акта камеральної перевірки. Винятком не прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення протягом вказаного строку є лише подання таким платником податків заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів.
Тобто, суд вказує, що винесення спірного податкового повідомлення-рішення відбувається виключно на підставі висновків акта камеральної перевірки.
А тому, враховуючи ту обставину, що як на момент подання декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року, так і на на момент складення висновків акту камеральної перевірки норма підпункт 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України не передбачала відсутність права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення, у зв'язку з тим, що до засновника (учасника) або кінцевого бенефіціара (власника) платника податку прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), суд не бере до уваги вищезазначені твердження відповідача.
Крім того, суд також зазначає, що за результатами камеральної перевірки, контролюючим органом не було виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2024 року від 20.06.2024 року №9168582432, у відповідності до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України.
На підставі викладеного, суд вказує про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу.
Суд зазначає, що довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
У пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України" ЄСПЛ зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Так, наведені інспекцією аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 74 КАС України. Чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.
У відповідності до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з вимогами ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваного рішення суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірного податкового-повідомлення рішення.
Отже, за сукупності вказаних обставин висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 12.08.2024 року №000/768/5001 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений позивачем за подання до суду позовної заяви у сумі 30280,00 грн.
Керуючись ст. ст.139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1А код ЄДРПОУ 00191307) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 439680798) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.08.2024 року №000/768/5001, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні від'ємного значення з ПДВ за травень 2024 року в розмірі 19 647 063,00 грн.
Стягнути з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 439680798) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1А код ЄДРПОУ 00191307) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 30280,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду буде складений 25 жовтня 2024 року.
Суддя В.В. Горбалінський