28 жовтня 2024 рокуСправа №160/12620/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ №1134 від 29.12.2023 за підписом командира військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_2 , яким встановлено, що смерть сержанта ОСОБА_3 не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби відповідно до п. 11 Розділу ІІ Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних силах України затвердженого наказом міністра оборони України від 27.10.2021;
- визнати протиправним та скасувати акт проведення розслідування смерті від 28.12.2023 за підписом командира військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_2 ;
- зобов'язати відповідача, видати наказ про повторне проведення розслідування настання смерті ОСОБА_3 з урахуванням довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 04.12.2023 №3173, відповідно до якої сержант ОСОБА_3 має наступні захворювання пов'язані із проходженням військової служби: гіпертонічна хвороба ІІ стадії, (атеросклероз МАГ, атероматозні бляшки МАГ, гіпертензивна ангіопатія сітківки обох очей). Ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. СН-0;
- за результатами проведеного повторного розслідування зобов'язати відповідача видати наказ про результати службового розслідування, в якому зазначити про встановлення факту зв'язку смерті сержанта ОСОБА_3 у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками службового розслідування нещасного випадку (смерті військовослужбовця ОСОБА_3 ) та вважає, що нещасний випадок з останнім стався під час проходження військової служби та пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що комісія військової частини НОМЕР_1 провела розслідування нещасного випадку згідно вимог Інструкції №332. В ході службового розслідування встановлено, що о 09 год. 00 хв. 23.12.2023 сержант ОСОБА_3 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 про призначення на бойове чергування від 23.12.2023 №171, приступив до виконання обов?язків з бойової оборони та охорони об?єктів військової частини у складі вогневої крупи №2 (Bravo). Перед заступанням на бойове чергування сержант ОСОБА_3 в медичному пункті пройшов медичний огляд, скарг на здоров?я та самопочуття протягом дня від нього не надходило. Приблизно о 23.00 молодший сержант ОСОБА_4 , що заступив на бойове чергування в одній зміні з сержантом ОСОБА_3 , знаходячись біля пункту обігріву почув, що там щось впало, увійшовши туди він побачив, що сержант ОСОБА_3 , лежить на підлозі без свідомості та в нього судомами звело руки, про що негайно було здійснено доповідь черговому за допомогою рації та почав надавати першу домедичну допомогу до прибуття медиків. Після прибуття на місце події чергового фельдшера солдата ОСОБА_5 нею було виявлено, що сержант ОСОБА_3 не подавав ознак життя, серцебиття майже не було, пульс слабкий, артеріальний тиск не прослуховувався, через що було проведено реанімаційні заходи, які результату не дали. О 23:27 з метою надання професійної допомоги солдат ОСОБА_5 зателефонувала до швидкої медичної допомоги за номером телефону 103, де їй було надано помер телефону приймального відділення Криворізької міської лікарні №9 Криворізької міської ради. О 23:40 сержанта ОСОБА_3 було доставлено до приймального відділення КНП Криворізької міської лікарні №9 Криворізької міської ради в стадії клінічної смерті. Реанімаційні заходи, які були проведені черговими медиками КНП Криворізької міської лікарні №9 Криворізької міської ради, позитивного результату не дали та о 00.15 ними було констатовано біологічну смерть. Після чого тіло померлого було доставлене до Криворізького районного відділення Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, з метою встановлення причини смерті. У лікарському свідоцтві про смерть №2609 від 26.12.2023 виданого Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради у пункті 9 вказано «Смерть настала внаслідок: захворювання -1». На звороті даного свідоцтва у графі: Хвороба (патологічні стани), що призвела до смерті, зазначено: «Серцево-судинна недостатність. Хронічна ішемічна хвороба серця, неуточнена». У довідці про причину смерті №2609 вказано «Хронічна ішемічна хвороба серця неуточнена». Враховуючи вказане посадові особи військової частини, на думку відповідача, дійшли правомірного висновку, що даний нещасний випадок підлягає обліку, однак на нього не складається акт за формою НВ-3, так як він не пов?язаний з виконанням обов?язків військової служби відповідно до п.11 Розділу ІІ Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, а саме: «природна смерть внаслідок вроджених вад здоров?я, смерть від загального захворювання». З огляду на викладене відповідач вважає, що службове розслідування проведене з дотриманням вимог законодавства, а дії посадових осіб військової частини є правомірними, такими, що здійснені на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Командир відділення радіовідділення інформаційно-телекомунікаційного вузлу військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_3 1972 р.н. призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 29.07.2016 на військову службу з 29.07.2016.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 .
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що о 09 год. 00 хв. 23.12.2023 сержант ОСОБА_3 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 про призначення на бойове чергування від 23.12.2023 №l71, приступив до виконання обов?язків з бойової оборони та охорони об?єктів військової частини у складі вогневої групи № НОМЕР_4 (Bravo). Перед заступанням на бойове чергування сержант ОСОБА_3 в медичному пункті пройшов медичний огляд, скарг на здоров?я та самопочуття протягом дня від нього не надходило.
Приблизно о 23.00 молодший сержант ОСОБА_4 , що заступив на бойове чергування в одній зміні з сержантом ОСОБА_3 , знаходячись біля пункту обігріву почув, що там щось впало, увійшовши туди він побачив що сержант ОСОБА_3 лежить па підлозі без свідомості та в нього судомами звело руки, про що негайно було здійснено доповідь черговому КСП за допомогою рації та почав надавати першу домедичну допомогу до прибуття медиків.
Після прибуття на місце події чергового фельдшера солдата ОСОБА_5 нею було виявлено що сержант ОСОБА_3 не подавав ознак життя, серцебиття майже не було, пульс слабкий, артеріальний тиск не прослуховувався, через що було проведено реанімаційні заходи, які результату не дали.
О 23.27 з метою надання професійної допомоги солдат ОСОБА_5 зателефонувала до швидкої медичної допомоги за номером телефону 103, де їй було надано номер телефону приймального відділення КНП Криворізької міської лікарні №9 Криворізької міської ради.
О 23.40 сержанта ОСОБА_3 було доставлено до приймального відділення КНП Криворізької міської лікарні №9 Криворізької міської ради в стадії клінічної смерті.
Реанімаційні заходи, які були проведені черговими медиками КНП Криворізької міської лікарні №9 Криворізької міської ради, позитивного результату не дали та о 00.15 ними було констатовано біологічну смерть. Після чого тіло померлого було доставлене до Криворізького районного відділення Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, з метою встановлення причини смерті.
У лікарському свідоцтві про смерть №2609 від 26.12.2023, виданого Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, у пункті 9 вказано «Смерть настала внаслідок: захворювання -1». На звороті даного свідоцтва у графі: Хвороба (патологічні стани), що призвела до смерті, зазначено: «Серцево-судинна недостатність. Хронічна ішемічна хвороба серця, неуточнена».
У довідці про причину смерті №2609 вказано «Хронічна ішемічна хвороба серця неуточнена».
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2023 №1048 «Про призначення комісії для проведення розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком» було проведено розслідування нещасного випадку.
За результатами розслідування складено Акт проведення розслідування нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 28.12.2023 (форма НВ-2) на підставі якого був виданий наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1134 від 29.12.2023 "Про результати службового розслідування».
Відповідно до акту від 28.12.2023 (форма НВ-2) встановлено, що нещасний випадок зі смертельним наслідком не визнається таким, що пов'язаний з виконанням військової служби.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 55, частини 2 статті 124 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України від 25.03.1992 №2232 «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232).
Відповідно до статті 2 Закону №2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №2232, правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» №551 від 24.03.1999 затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України користуються щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування, а керівники структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України - дисциплінарною владою командира корпусу.
Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування.
Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі, визначені Порядком №608.
Відповідно до пункту 1 розділу I Порядку №608, цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів). Службовим розслідуванням є комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Порядок проведення службового розслідування визначений у розділі III (пункти з 1 по 14).
Так, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування). Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншому військовослужбовцю. У разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) службове розслідування може бути доручено військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді сержантського (старшинського) складу. Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
До участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Пунктом 1 розділу ІV Порядку №608 визначено, що особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
- дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
- виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
- розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
За змістом розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються, зокрема: неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 5 розділу 1 Порядку №608 визначено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360.
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2021, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція №332).
Пунктом 2 наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06.02.2001 №36 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360.
Таким чином, процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає саме Інструкція №332.
Пункт 1 розділу І Інструкції №332 визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №332 - військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, визначених частиною 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №332 - ця інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, але не пов'язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Пунктом 1 розділу II Інструкції №332 встановлено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції встановлено, що командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний:
негайно через засоби зв'язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1);
у разі зникнення або смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку протягом доби повідомити його батьків або близьких родичів;
залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері;
якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини,- повідомити протягом доби через засоби зв'язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1;
протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця;
забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв'язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.
Пунктами 7-10 розділу ІІ Інструкції №332 визначено, що нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу III цієї Інструкції.
Комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана:
обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;
скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.
Обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є:
виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов'язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні;
виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
перебування потерпілого військовослужбовця у складі добового наряду;
виконання завдань відповідно до розпоряджень та наказів командира військової частини в позаслужбовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні на території військової частини та поза її межами;
прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;
виконання дій, що не входять до кола службових обов'язків потерпілого військовослужбовця, а саме: із запобігання виникненню аварій або рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;
участь у спортивних змаганнях та інших масових заходах і акціях, які проводяться військовою частиною самостійно або за рішенням старшого командира;
прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження і у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;
заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або дій, зазначених в абзаці восьмому цього пункту, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з'ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків позаслужбового характеру, що підтверджено висновком відповідних органів;
отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;
раптове погіршення стану здоров'я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов'язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров'я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду;
смерть військовослужбовця внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;
оголошення судовим рішенням військовослужбовця померлим.
Відповідно до Пунктів 16-18 Розділу ІІ Інструкції №332 командир військової частини, де стався нещасний випадок, забезпечує фотографування місця події, складання ескізів та схем, проведення експертних досліджень.
Командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3. Матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 разом з додатками) зберігаються в діловодстві військової частини, а їх завірені копії надаються (надсилаються):
безпосередньому командиру для вручення потерпілому, членам його сім'ї чи уповноваженій ними особі;
начальнику відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо);
командирам військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні;
командиру військової частини, у штаті якої перебуває потерпілий, якщо військовослужбовець був тимчасово відряджений з цієї військової частини.
У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім'ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.
За результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:
дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;
військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;
вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я;
коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні);
перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;
заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
Згідно пунктів 1, 3, 4, 6, 7 розділу ІІІ Інструкції №332 встановлено, що спеціальному розслідуванню підлягають:
нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком;
нещасні випадки, унаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми;
групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров'ю;
випадки зникнення військовослужбовців, за відсутності ознак ухилення від військової служби;
випадки смерті військовослужбовців.
Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби.
Визначення ступеня тяжкості травм здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 №370, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 за №902/14169.
Командир (начальник) органу військового управління вищого рівня, який отримав від командира підпорядкованої військової частини повідомлення, зобов'язаний призначити своїм наказом комісію для проведення спеціального розслідування.
До складу комісії зі спеціального розслідування включаються:
один із заступників командира (голова комісії) органу військового управління вищого рівня;
начальники відповідних служб органу військового управління вищого рівня або їх заступники;
начальники відповідних служб військової частини, у якій стався нещасний випадок;
командир підрозділу (крім безпосереднього командира), де стався нещасний випадок;
представник відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), за узгодженням з начальником цього органу;
представник Військової служби правопорядку у Збройних Силах України за узгодженням з її керівником.
Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом 15 робочих днів. За потреби зазначений строк може бути подовжений командиром (начальником), який призначив комісію зі спеціального розслідування, але не більш як на тридцять днів або на строк, необхідний для проведення медичних досліджень закладом охорони здоров'я, технічної та (або) судово-медичної експертиз (досліджень) та отримання їх висновків. За результатами спеціального розслідування комісія з урахуванням висновків експертиз та (або) досудового розслідування складає акт за формою НВ-2 та оформлює інші матеріали, передбачені цією Інструкцією.
Якщо за висновком комісії з розслідування в акті за формою НВ-2 випадок визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, у військовій частині, де стався нещасний випадок, протягом доби на кожного потерпілого складаються та подаються на затвердження командиру військової частини акти за формою НВ-3. У цьому разі в актах за формою НВ-3 замість підписів членів комісії з розслідування робиться запис: «Складено відповідно до акта спеціального розслідування».
До матеріалів спеціального розслідування включаються:
1) копія наказу про утворення комісії зі спеціального розслідування;
2) акт розслідування за формою НВ-2, до якого додаються:
протокол огляду місця події (додаток 10);
ескіз місця події, що сталася (додаток 11), необхідні плани, схеми, фотознімки; висновок експертизи (технічної, медичної тощо), якщо за рішенням комісії зі спеціального розслідування вона проводилася;
протоколи опитування (додаток 12) та пояснювальні записки (додаток 13) свідків та інших осіб, причетних до події;
копії документів про проходження потерпілими військовослужбовцями навчання, інструктажу і перевірки знань щодо заходів безпеки під час виконання обов'язків військової служби та копії документів про проходження військової служби;
медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого військовослужбовця, а також про наявність в його організмі алкоголю, наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
копії актів перевірок (довідок за результатами перевірок) та приписів, що стосуються нещасного випадку, виданих командиру військової частини представниками вищого командування або представниками відповідних військових органів нагляду чи контролю (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо) до настання нещасного випадку і під час його розслідування;
3) акти розслідування за формою НВ-3 на кожного потерпілого окремо.
Командир військової частини, де стався зазначений у пункті 1 цього розділу випадок, зобов'язаний після затвердження акта розслідування за формою НВ-2:
протягом двох робочих днів видати наказ, в якому зазначаються питання, визначені в пункті 18 розділу II цієї Інструкції;
протягом трьох робочих днів після видання наказу надіслати матеріали спеціального розслідування разом з копіями наказу командиру (начальнику), який призначив розслідування, до військового органу державного нагляду або контролю, до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні, а також до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, де проводилось кримінальне провадження за фактом травмування, загибелі, зникнення або смерті військовослужбовця.
Затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 зберігаються у військовій частині, де сталася подія, протягом 45 років. Завірені копії матеріалів спеціального розслідування зберігаються до виконання всіх зазначених в акті за формою НВ-2 заходів, але не менше п'яти років.
Аналіз зазначених норм чинного законодавства свідчить про те, що випадки смерті військовослужбовців, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров'ю підлягають спеціальному розслідуванню.
З наведеного вище вбачається, що відповідачем всупереч вимог розділу ІІІ Інструкції №332 не проведено спеціальне розслідування випадку смерті військовослужбовця.
В такому випадку командир (начальник) органу військового управління вищого рівня, який отримав від командира підпорядкованої військової частини повідомлення, зобов'язаний призначити своїм наказом комісію для проведення спеціального розслідування, до якої включаються:
один із заступників командира (голова комісії) органу військового управління вищого рівня;
начальники відповідних служб органу військового управління вищого рівня або їх заступники;
начальники відповідних служб військової частини, у якій стався нещасний випадок;
командир підрозділу (крім безпосереднього командира), де стався нещасний випадок;
представник відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), за узгодженням з начальником цього органу;
представник Військової служби правопорядку у Збройних Силах України за узгодженням з її керівником.
Відповідно до п. 1 Інструкції про проведення судово - медичної експертизи проводитися з метою дослідження спеціальних знань, матеріальних об'єктів що містять інформацію про обставини справи , яка перебуває в органах дізнання, слідчого або суду.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції результати судово - медичної експертизи оформлюються висновком.
Отже, до Акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення смерті аварії ) повинно бути додано висновок судово - медичної експертизи.
В матеріалах справи міститься лікарське свідоцтва про смерть №2609 від 26.12.2023, видане Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, де зазначено, що причиною смерті є Хвороба (патологічні стани), що призвела до смерті, зазначено: «Серцево-судинна недостатність. Хронічна ішемічна хвороба серця, неуточнена».
Судом встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2023 №1048 «Про призначення комісії для проведення розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком» було проведено розслідування нещасного випадку. За результатами розслідування складено Акт проведення розслідування нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 28.12.2023 (форма НВ-2) на підставі якого був виданий наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1134 від 29.12.2023 "Про результати службового розслідування».
Проте під час проведення службового розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком не проводилась судово - медична експертиза, а висновок про смерть ОСОБА_3 внаслідок загального захворювання, був зроблений на підставі лікарського свідоцтва про смерть №2609 від 26.12.2023.
Суд зазначає, що лікарське свідоцтво про смерть №2609 від 26.12.2023 не є рівноцінним висновку судово - медичної експертизи, а тому розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком відбулося не у спосіб встановлений законом.
Також, слід зазначити, що в силу вимог пункту 3 розділу III Інструкції №332 наказ про призначення комісії для проведення спеціального розслідування зобов'язаний прийняти командир (начальник) органу військового управління вищого рівня, який отримав від командира підпорядкованої військової частини повідомлення, а не командир (тимчасово виконуючий обов'язки командира) військової частини, з військовослужбовцем якої стався нещасний випадок із тяжкою травмою.
Відповідно до частини 13 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Відповідно до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров'я військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення).
Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Згідно з пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Пунктом 2.3.1 глави 2 розділу І Положення визначено, що ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 2.3.3 глави 2 розділу І Положення на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України.
Згідно з пунктом 2.4.4 глави 2 розділу І на ВЛК регіону покладаються: організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров'я та фізичного розвитку; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення визначено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Відповідно до п. 2.2. глави 2 розділу II «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах Украйни» медичний огляд призовників проводиться на призовних дільницях районних (міських) військових комісаріатів лікарями, які залучаються з місцевих лікувальних закладів рішенням керівника місцевої державної адміністрації, на збірних пунктах Автономної Республіки Крим, обласних, Київського міського військових комісаріатів - лікарями медичного відділення тимчасового штату збірного пункту, які залучаються з лікувальних закладів відповідних управлінь охорони здоров'я.
Кожний призовник оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларннгологом, стоматологом, дерматологом, а за наявності медичних показань і лікарями інших спеціальностей.
Відповідно до п. 2.7 глави 2 розділу II «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров'я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.
Відповідно до п. 2.8. глави 2 розділу ІІ «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» після закінчення огляду кожний лікар записує в облікову картку призовника висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, відповідну статтю Розкладу хвороб, дату огляду та підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою. За результатами медичного огляду спеціалістами лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров'я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, шо скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря.
Так, судом встановлено, що сержант ОСОБА_3 призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 29.07.2016, на військовій службі з 29.07.2016.
Таким чином факт мобілізації ОСОБА_3 спростовує висновок про наявність захворювань, оскільки в такому разі він не міг бути мобілізований.
Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки відповідача про те, що нещасний випадок з військовослужбовцем ОСОБА_3 стався під час проходження військової служби та не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби є протиправними.
Отже, наказ №1134 від 29.12.2023 підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про скасування Акту проведення розслідування нещасного випадку, суд зазначає наступне.
А ні висновки акту, а ні сам акт, в розумінні ч. 1 ст. 19 КАС України, не можуть бути предметом оскарження в рамках адміністративного судочинства, так як за своєю суттю вони не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, на підставі яких виникають, змінюються чи припиняються права, свободи чи інтереси. Натомість, таким рішенням суб'єкта владних повноважень, у спірних правовідносинах, є наказ.
Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання за результатами проведеного повторного розслідування відповідача видати наказ про результати службового розслідування, в якому зазначити про встановлення факту зв'язку смерті сержанта ОСОБА_3 у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби, суд зазначає наступне.
До моменту отримання результатів повторного службового розслідування суд не має повноважень зобов'язувати відповідача за результатами проведеного повторного розслідування відповідача видати наказ про результати службового розслідування, в якому зазначити про встановлення факту зв'язку смерті сержанта ОСОБА_3 у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби. Отже, оскільки наведена позовна вимога ґрунтується на припущеннях позивача, вона не підлягає задоволенню, як така, що заявлена передчасно, до належної перевірки подій.
Беручи до уваги вказані обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статями139,243-246,250,262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ від 29.12.2023 №1134 "Про результати службового розслідування».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести спеціальне службове розслідування нещасного випадку - смерті сержанта ОСОБА_3 відповідно до вимог розділу ІІІ Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2021, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, за результатами якого скласти відповідний акт проведення спеціального службового розслідування.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська