Справа № 405/4051/23
2/405/613/23
17 вересня 2024 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:
головуючого судді Драного В.В.
при секретарі Дятел О.В.
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за отриману послугу з постачання теплової енергії, -
Позивач КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за отриману послугу з централізованого теплопостачання в сумі 45 300,45 грн. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач ОСОБА_1 є власником та споживачем теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Шляхом подачі теплової енергії за вищевказаною адресою, сторони вступили у фактичні договірні правовідносини. Відповідач належним чином зобов'язання по оплаті послуг з централізованого теплопостачання не виконував, внаслідок чого, заборгованість за період з листопада 2019 року по вересень 2022 року складає 40 556,45 грн. Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, що відповідно до розрахунку, 3% річних становить 1 232,51 грн., індекс інфляції становить 3 511,49 грн., а всього 45 300,45 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.06.2023 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
09.11.2023 року за вх. № 28730 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Зокрема вказав, що міжвідомчою комісією для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання 23.05.2019 року надано дозвіл на влаштування індивідуального газового опалення у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . 30.05.2019 року складено акт про відключення квартири від внутрішньо-будинкових мереж ЦО і ГВП. 28.12.2020 року ВАТ «Кіровоградгаз» складено акт про прийняття в експлуатацію завершеного будівництва системи газопостачання. За таких обставин, враховуючи факт припинення користування відповідачем послугами позивача з 30.05.2019 року, підстави для стягнення з відповідача боргу за період з листопада 2019 року по вересень 2022 року відсутні. Також заявив про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду.
29.11.2023 року за вх. № 30900 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача заперечила проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, просила позов задовольнити в повному обсязі. Вказала, що 04.04.2022 року ОСОБА_1 звернувся до КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» з заявою, 21.10.2022 року споживач надав документи на автономне опалення. Нарахування за теплопостачання призупинено з моменту фіксування відключення квартири від мережі централізованого опалення з 01.10.2022 року. Однак до вказаної дати існує заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача.
До суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради», позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання подав заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
За таких обставин, суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів та доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14, 41-42).
КП «Теплоенергетик» відповідно до «Правил надання послуг з постачання теплової енергії типових договорів про ндання послуг з постачання теплової енергії» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830, Закону України «Про теплопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надає споживачам послугу з постачання теплової енергії.
Згідно рішення Кропивницької міської ради від 02.02.2021 року № 78 «Про перейменування Комунального підприємства «Теплоенергетик» та затвердження статуту у новій редакції», Комунальне підприємство «Теплоенергетик» перейменовано в Комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» (скорочене найменування - КП «Теплоенергетик» КМР»); змінено юридичну адресу КП «Теплоенергетик» КМР» та визначено її як: вул. Сергія Гришина 23/16, м. Кропивницький, 25030. Дата запису змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 11.03.2021.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до частини п'ятої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи з загальної площі квартири, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими тарифами. Наймач зобов'язаний самостійно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за послуги нараховується щомісячно.
Пунктом 1 частини 3статті 24 Закону України «Про теплопостачання», встановлений обовязок споживача теплової енергії, - своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Аналогічний обов'язок міститься в п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
При цьому, згідно зазначених норм закону споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, за фактичне користування ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 638/11034/15-ц від 10.12.2018 року.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано розрахунок заборгованості споживача ОСОБА_1 , відповідно якого заборгованість за спожиту теплову енергію та плата за абонентське обслуговування споживача ОСОБА_1 за період з листопада 2019 року по вересень 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 складає 40 556,45 грн. (а.с. 4).
На підтвердження доводів щодо призупинення нарахування за теплопостачання з моменту фіксування відключення квартири від мережі централізованого опалення з 01.10.2022 року доказів позивачем не надано.
Відповідачем, заперечуючи проти вимог позивача, надані наступні докази: - витяг з протоколу (дозвіл) засіданні міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання від 23.05.2019 року протокол № 2 п., відповідно якого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 дозволено влаштувати індивідуальне газове опалення у квартирі (а.с. 33); - акт про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП від 30.05.2019 року (а.с. 34); - робочий проект на газопостачання (а.с. 3538); акт про приймання закінченого будівництвом об'єкту газопостачання від 28.12.2020 року (а.с. 39); акт № 002422 приймання в експлуатацію від 28.12.2020 року (а.с. 40).
З даних доказів вбачається, що за наданим у встановленому законом порядку дозволом квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з 30.05.2019 року було відключено від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання. Тобто, споживач ОСОБА_1 фактично не користувався послугами КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» з централізованого теплопостачання з 30.05.2019 року.
Відповідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У зв'язку з вищевикладеним вимоги та доводи позивача щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 боргу за отриману послугу з централізованого теплопостачання за період з листопада 2019 року по вересень 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 40 556,45 грн. спростовані наданими відповідачем доказами, якими підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 з 30.05.2019 року припинив фактичне споживання централізованого теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .
Приймаючи до уваги, що основний борг не підлягає стягненню з відповідача, згідно ст. 625 ЦК України, індекс інфляції в розмірі 3 511,49 грн. та суму 3 % річних в розмірі 1 232,51 грн. також не підлягають стягненню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо звернення відповідача до суду із заявою про застосування до позовних вимог строку позовної давності слід зазначити наступне.
За змістом ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 267 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
При цьому, відмовити у позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Отже, відмовляючи у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, суд має встановити обґрунтованість чи безпідставність позовних вимог, належним чином мотивувати свої висновки. Так, у випадку обґрунтованості позовних вимог суд може відмовити у їх задоволенні у зв'язку з пропуском строку позовної давності. У випадку недоведеності позову суд відмовляє у його задоволенні саме з цих підстав, а не застосовує наслідки пропуску позовної давності.
За таких обставин, враховуючи позов необгрунтованим, безпідставним та недоведеним, суд відмовляє у його задоволенні саме з цих підстав, не застосовуючи наслідки пропуску строку позовної давності.
Керуючись ст. ст. 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» (25030, м. Кропивницький, вул. С. Гришина, 23/16, ЄДРПОУ 24153576) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу за отриману послугу з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2019 року по вересень 2022 року в сумі 45 300,45 грн. - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний