Справа № 214/6249/24
2/214/3730/24
Іменем України
(заочне)
29 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чернової Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Нестеренко К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу №214/4468/24 за позовною заявою представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» - Мєшніка Костянтина Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Мєшнік К.І., звернувся до суду засобами поштового зв'язку «Укрпошта» із позовною заявою, (зареєстрована судом 17.07.2024 року за вх. №18607), в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08.08.2019 року у розмірі 48 729, 92 грн., станом на 09.05.2024 року в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) - 48 729, 92 грн.; стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 3028, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.08.2029 року відповідач звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 08.08.2029 року та отримала кредит у розмірі 6 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.Відповідач підтвердила свою згоду на те, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, з яким він ознайомився та отримав його примірник у мобільному додатку.Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Станом на 28.02.2023 року у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п.5.17 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 28.02.2023 року банк направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходила та не вчиняла жодної дії, направленої на погашення заборгованості, в зв'язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит 29.03.2023 року став у формі «на вимогу». На залишок простроченої заборгованості банк нараховував неустойку, передбачену Тарифами, а саме: санкції за порушення зобов'язання за кредитом (в залежності від кількості днів прострочення): від 1 до 30 днів - штраф у розмірі 50 грн.; від 31 до 90 днів - штраф у розмірі 100 грн., від 91 до 120*(210) днів- штраф що розраховується за формулою: 100 грн.+6,2% від суми загальної заборгованості, що виникли на перший день відповідного календарного місяця. При цьому діє ставка 0, 00001% річних; від 121 (210) дня до повного погашення строк, після спливу якого формується фінальний рахунок, що визнається банком в односторонньому порядку, але не менше 120 днів з моменту настання прострочення зобов'язання та не більше 210 днів - відповідальність за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 74,4%. На підставі вищевикладеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал банк» за договором станом на 09.05.2024 року становить 48 729,92 грн., в тому числі загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 48 729,92 грн. Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернула, позивач змушений звернутись до суду з цією позовною заявою за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою суду від 09.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (викликом) сторін (а.с.43-44).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подала. Причини неявки суду не відомі.
Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся належним чином про перебування в провадженні суду даної справи. Однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи за її відсутності не подала.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, 08.08.2019 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «УніверсалБанк» зметою отриманнябанківських послуг, у зв'язку із чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (Monobank). Відповідно до умов анкети-заяви банк відкрив позичальникові поточний рахунок у гривні та надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на цей поточний рахунок у розмірі 6 000,00 грн. 00 коп. (а.с.12)
В анкеті-заяві позичальника зазначено, що ОСОБА_1 проставлянням власноручного свого підпису під цією анкетою-заявою підтвердив, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, з якими він ознайомився, погодився та отримав у мобільному додатку, складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтвердила та зобов'язалась виконувати його умови.
Також, у п.6 анкети-заяви від 08.08.2019 року ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (за цифрово-словесним шифром, зазначеним у заяві), що буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором та є рівнозначним аналогом його власноручного підпису (а.с.12).
До позовної заяви банк додав витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг, щодо продуктів monobank (а.с.13-25), додатки (а.с. 26-30).
З наданого розрахунку заборгованості слідує, що в рахунок погашення заборгованості відповідач ОСОБА_1 вносила кошти (а.с.7-11).
Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем кредитних зобов'язань та наявності правових підстав для стягнення заборгованості в судовому порядку, зокрема, заборгованості за тілом кредиту в розмірі 48 729,92 грн.
Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
За змістом ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), згідно зі ст.3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, враховуючи, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень, викладене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін. Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, у тому числі Закону України «Про електрону комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
У позові АТ «Універсал Банк» посилається на те, що 08.08.2019 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній Анкеті-заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані йому для ознайомлення.
Проте, наявні у матеріалах справи Умови і правила надання банківських послуг, паспорт споживчогокредитукартки monobank, ОСОБА_1 не підписані, а тому, згідно роз'яснень, що викладені у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, такі Умови не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін.
Підписана відповідачем анкета-заява до договору про надання банківських послуг (а.с.12), містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання ним певної банківської послуги.
Позивач зазначав, що факт ознайомлення відповідачем з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі Анкети-заяви відповідач висловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису.
У матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank», та Тарифів, їх підписання відповідачем відповідно дост.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами та Тарифами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані Умови і правила надання банківських послуг, паспорт споживчогокредиту картки monobank, не є складовою кредитного договору від 08.08.2019 року, укладеного шляхом підписання Анкети-заяви.
Предметом позову АТ «Універсал Банк» є стягнення заборгованості за тілом кредиту, що відповідає суті кредитних правовідносин, оскільки, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, а також виходячи з вимог ч.2ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Тобто, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 08.08.2019 року на підставі договору позичальник ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 6 000 грн. 00 коп. згідно з визначеним банком лімітом шляхом зарахування на поточний рахунок. З наданого розрахунку слідує, що в рахунок погашення заборгованості позичальник вносив кошти.
Звертаючись до суду з позовом, банк на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду розрахунок заборгованості станом на 09.05.2024 року (а.с.8-11). При цьому, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору щодо розміру процентів за користування кредитом, про що зазначалось вище, АТ «Універсал Банк» здійснювалось нарахування та списання відсотків не відповідно до положень ч.1ст. 1048 ЦК України (на рівні облікової ставки НБУ), за процентною ставкою (поточна) у розмірі 37,2% за рахунок коштів, внесених відповідачем в рахунок погашення заборгованості.
Так, за період з 08.04.2021 року по 09.05.2024 року банком були нараховані відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом в загальному розмірі 20 804,36 грн., зокрема: 31.05.2021 року -959,50 грн., 30.06.2021 року - 1023,39 грн., 31.07.2021 року - 1213,26 грн., 31.08.2021 року - 1024,79 грн, 30.09.2021 року - 947,38 грн., 31.10.2021 року - 805,03 грн., 30.11.2021 року - 802,58 грн., 31.12.2021 року - 617,05 грн., 31.01.2022 року - 753,09 грн., 28.02.2022 року - 875,15 грн., 31.03.2022 року - 1226,98 грн., 30.04.2022 року - 609,15 грн., 31.05.2022 року - 636,74 грн., 30.06.2022 року - 1213,50 грн., 31.07.2022 року - 1281,55 грн., 31.08.2022 року - 1320,60 грн., 30.09.2022 року - 1318,20 грн., 31.10.2022 року - 1403.68 грн., 30.11.2022 року - 1401,60 грн., 31.12.2022 року - 1492,34 грн., які відповідачем повністю сплачено, що відображено у відповідній графі розрахунку заборгованості.
Зазначаючи про наявність заборгованості за тілом кредиту, позивач самовільно включив в неї нараховані відсотки, які фактично погашені позичальником, внаслідок чого банком збільшено заборгованість за тілом кредиту на 20 804,36 грн.
Встановивши, що анкета-заява від 08.08.2019 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку по сплаті заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту. Тому заборгованість за тілом кредиту становить 48 729,92 грн. - 20 925,56 грн. = 27 804,36 грн.
Аналогічна позиція з цього приводу висловлена Верховним Судом в постанові від 18 травня 2022 року у справі №697/302/20. Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17).
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 27 804,36 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити частково.
Даних, що свідчать про повну сплату заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за цим кредитним договором у добровільному порядку відповідачем за час розгляду справи суду не надано. Крім того, відсутні у матеріалах справи беззаперечні, належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст.617 ЦК України.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 1 727 грн. 47 коп. (а.с.39) пропорційно частині задоволених вимог (57,05%).
Керуючись ст.ст.15, 16, 525, 526, 631, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 4, 12, 13, 77, 78, 80, 133, 141, 206, 223, 228, 258-260, 263-265, 274, 280-284, 287 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» - Мєшніка Костянтина Ігоровича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08.08.2019 року у розмірі 27 804 (двадцять сім тисяч вісімсот сорок ) гривень 36 коп. станом на 09.05.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір у розмірі 1 727 (одна тисяча сімсот двадцять сім) грн. 47 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про сторін:
позивач: - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ.
відповідач: - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення суду складено та підписано 29 жовтня 2024 року
Суддя Н.В. Чернова