гСправа № 187/1715/24 Провадження №1-кп/0187/132/24
30 жовтня 2024 року смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасників кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петриківка в залі суду кримінальне провадження № 12024041520000320 від 21.08.2024 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області, громадянин України, українець, освіта неповна середня, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштований, раніше не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України,-
Встановив:
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на території України оголошена та проводиться загальна мобілізація.
Згідно ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, зокрема, що військовозобов'язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Згідно ч. 1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з ст.1 Закону України «Про оборону України» № 1932-Х 11 від 06.12.1991, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином в Україні діє особливий період.
ОСОБА_6 пройшов медичний огляд, за результатами якого 13.08.2024 рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до затвердженого наказу Міністерства оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року (зі змінами від 27.04.2024), останнього визнано придатним для проходження військової служби, та на підставі чого вирішено призвати на військову службу за мобілізацією до лав Збройних сил України, відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", згідно якої на військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років та старші особи, та не мають права на звільнення або відстрочку від призову на військову службу.
Так, ОСОБА_6 , будучи військовозобов'язаним в особливий період, 13.08.2024 о 17 годині 00 хвилин, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з проведенням призову громадян за мобілізацією у відповідності до п. 17 ч. 1 ст. 106 Конституції України, на виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, для отримання бойової повістки, перед цим в цей же день пройшов медичний огляд за результатами якого визнаний придатним до військової служби у воєнний час.
13.08.2024 о 17 год. 15 хв. ОСОБА_4 , в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , оголошено бойову повістку старшим офіцером ОСОБА_7 , на відправку до військової частини НОМЕР_1 - 16.08.2024.
У той же час, ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним, за результатами проходження військово-лікарської комісії, від 13.08.2024 визнаний придатним за станом здоров'я до військової служби, за відсутності обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали б ОСОБА_4 , право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про явку на загальну мобілізацію та відправку на 16 серпня 2024 року о 08.00 год для проходження військової служби за мобілізацією, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, належним чином повідомленим про наслідки неявки, маючи можливість прибути до вказаного центру комплектування, не маючи підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, безпідставно пославшись на небажання проходити військову службу, без поважних причин, відмовився від проходження військової служби, для проведення призову за мобілізацією та відправки у військову частину, чим ухилився від призову на військову службу під час загальної мобілізації оголошеної 24 лютого 2022 року, згідно з Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» на особливий період, а саме в період воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 серпня 2024 року № 3891/2024, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 07 серпня 2024 року № 3 891-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб до 09 листопада 2024 року, умисно не прибув у визначену повісткою дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_3 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 для проходження військової служби у зв'язку із призовом за мобілізацією, чим умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації у особливий період, тим самим, порушивши вимоги ст. 65 Конституції України, вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та вимоги Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію».
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Пояснив, що він дійсно при вказаних вище обставинах, у вказаний час та місці, фактично не маючи права на відстрочку від призову на військову службу,відмовився від проходження військової служби за мобілізацією, чим ухилився від призову на військову службу,у чому щиро розкаюється. При цьому пояснив, що мотивом відмови від призову на військову службу є не сам факт його небажання проходження служби, а той факт, що на його утриманні знаходиться мати похилого віку ОСОБА_8 , 1959 року народження, яка в силу її віку та незадовільного стану здоров'я потребує з його боку постійного догляду та опіки. На даний час вона проходить медичне обстеження для встановлення її стану та лікування, однак попередньо лікарями встановлена підозра тяжкого стану здоров'я у зв'язку з анорексією. При цьому вона, досягши пенсійного віку сама в силу незадовільного здоров'я не може працювати та себе забезпечувати, а з оформленням пенсійного забезпечення на даний час виникли труднощі, оскільки у неї не вистачає трудового стажу, у зв'язку з чим їм порадили звернутися до селищної ради для оформлення матеріальної допомоги. Однак і матеріальної допомоги їй не надають у зв'язку з відсутністю офіційної реєстрації за місцем проживання, яка може бути оформлена лише після оформлення спадщини на будинок. Він та його матір проживають удвох за адресою АДРЕСА_1 , інших близьких чи дальніх родичів крім нього, які б могли піклуватися про неї та її доглядати відсутні. У зв'язку з зазначеним просив суд не призначати покарання, пов'язане з позбавленням волі.
Свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у судовому засіданні підтвердила пояснення ОСОБА_4 щодо тяжких життєвих обставин, в яких вона на даний час знаходиться. Пояснила, що дійсно не отримує пенсію та будь-якої матеріальної допомоги та знаходиться на повному матеріальному утриманні її сина обвинуваченого по справі ОСОБА_4 , який неофіційно працює на різних підробітках. За станом свого здоров'я не може піклуватися самостійно про себе, інших родичів у неї немає. ОСОБА_4 навіть сам готує їжу та прибирає в будинку, оскільки навіть таку роботу вона не здатна виконувати самостійно так як ледве переміщається на милицях. ОСОБА_4 фактично є єдиною особою від якої залежить її подальша життєдіяльність.
Також вина обвинуваченого підтверджується наступними доказами:
- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 20.08.2024, згідно якого начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 повідомлено про скоєння громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 336 КК України;
- карткою обстеження та медичного огляду ОСОБА_4 від 13.08.2024 року та довідкою військово-лікарської комісії від 13.08.2024, відповідно до яких ОСОБА_4 придатний до військової служби за станом здоров'я;
- протоколом огляду відеозапису від 26.08.2024 відповідно до якого оглянутий відеозапис оптичного диска, на якому зафіксовано як на території Дніпровського РТЦК та СП13.08.2024 о 17:00 год. старший офіцер ОСОБА_10 оголошує ОСОБА_4 бойову повістку на відправку до в/ч на 16.08.2024 о 08:00 год.;
- журналом реєстрації персональних повісток ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якого 08.2024 ОСОБА_4 вручено бойову повістку на відправку до в/ч на 16.08.2024 о 08:00 год.;
- корінцем повістки, яку отримав ОСОБА_4 на 8.00 год. 16.08.2024 року;
Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені уст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена та знайшла своє підтвердження в судовому засіданні поза розумним сумнівом, в зв'язку з чим його дії вірно кваліфіковано за ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Вирішуючи питання про призначення покарання суд керуючись загальними засадами призначення покарання закріпленими в ст. 65 КК України через які реалізовано принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на досягнення мети покарання пов'язаної з виправленням засудженого, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових злочинів (ст. 50 КК України).
ОСОБА_4 не одружений, за місцем мешкання характеризується задовільно, проживає разом з матір'ю, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працює неофіційно різноробочим, не перебуває на обліку у лікаря психіатра і нарколога, раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак в силу ст.. 89 КК України визнається таким, що не має судимості.
Як обставину, що згідно ст. 66 КК України пом'якшує покарання суд враховує щире каяття.
Обставин, які в силу статті 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
Суд враховує суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_4 правопорушення та ступінь його тяжкості, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
З огляду на викладене, враховуючи обставини, характер, тяжкість та суспільну небезпеку, дані, які характеризують особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, наявність обставини, що пом'якшує його покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк.
При визначенні можливості звільнення від покарання з випробуванням, суд враховує ставлення обвинуваченого до скоєного а також мотив відмови від проходження служби, який не пов'язаний з простим небажанням підсудного виконувати свій військовий обов'язок. Зокрема судом встановлено, що ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є особою похилого віку, має незадовільний стан здоров'я, внаслідок чого не здатна самостійно себе доглядати, в силу об'єктивних певних обставин не отримує ані пенсійного забезпечення, ані жодної матеріальної допомоги від держави, що підтверджується довідкою про склад сімї, рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком від 22.08.2024 та поясненнями свідка ОСОБА_8 Інших близьких родичів, які б могли доглянути ОСОБА_8 немає. ОСОБА_4 фактично є єдиною особою від якої залежить її подальша життєдіяльність.
Крім того суд враховує інформацію, що міститься в досудовій доповіді від 28.10.2024, відповідно до якої Дніпровським районним сектором №1 філії ДУ «Центр пробації» встановлено, що ОСОБА_4 проживає разом зі своєю матір'ю у будинку який був успадкований від бабусі, ніхто не заперечує щодо спільного проживання так як мати потребує догляду в зв'язку з станом її здоров'я. На теперішній час працює не офіційно на будівництві, під час бесіди повідомив, що робота його влаштовує оскільки він має хорошу заробітну плату та вільний графік роботи, що дає змогу більше приділяти часу матері. Матеріально себе забезпечує, утримує матір. За місцем проживання характеризується задовільно. 3 інформації відносно обвинуваченого стало відомо, що серед його близьких, знайомих та друзів осіб з кримінальним минулим не має або таких що ведуть антисоціальний спосіб життя. За місцем проживання характеризують позитивно. Мешканка с.Лобойківка ОСОБА_11 , повідомила, що знає ОСОБА_12 з гарного боку, з односельчанами привітний, не конфліктує, зарекомендував себе як добра, чуйна людина. ОСОБА_13 розповіла, що матір ОСОБА_4 має проблеми зі здоров'ям, а ОСОБА_12 піклується про неї бо окрім нього в неї більше немає нікого. 3 рідних обвинувачений має тільки матір, з якою має хороші, теплі стосунки. Матір обвинуваченого, підтвердила слова сина та повідомила, що знаходиться на повному його утриманні оскільки має проблеми зі здоров'ям ( має слабку координацію, проблеми зі шлунком та майже не ходить самостійно). Зі слів обвинуваченого стало відомо, що він усвідомлює протиправність своїх дій, але його мати хворіє тому їй необхідний догляд. На теперішній час їздить з матір'ю по лікарнях шукаючи причину її хвороб. Обвинувачений має намір займатися лікуванням своєї матері, в разі покращення її стану готовий проходити службу в Збройних силах України.
Дослідження інформації, що характеризує особу за місцем його проживання/навчання/роботи, умов його життєдіяльності відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також високу імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства, орган пробації вважає, що застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень можливі у винятковому випадку та за умови здійснення інтенсивного нагляду.
Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного правопорушення (контроль над поведінкою та мисленням) у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покараний з випробуванням, орган пробації вважає доцільним крім обов'язків, передбачених частиною передбачених частиною 1 статті 76 КК України, покласти на особу додаткові обов'язки, передбачені частиною 3 статті 76 КК України, зокрема: виконати заходи, передбачені пробаційною програмою; не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.
Суд вважає, що хоча відповідно до ст.. 65 Конституції України захист вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадянина України, однак в даному випадку, за вище встановлених обставин, звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням забезпечить виконання державою іншого, не менш важливого свого зобов'язання передбаченого ст. 3 Конституції України щодо забезпечення матері обвинуваченого життям та здоров'ям, що визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
На підставі встановленої сукупності обставин, даних, які характеризують обвинуваченого, суд дійшов висновку, про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на мінімальний строк, передбачений ст.75 КК України, та встановленням відповідних обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 368-370 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Згідно статті 76 частини 1 пунктів 1, 2, частини 3 пункту 2, 4 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк іспитового строку рахувати з часу проголошення вироку.
Речові докази: облікову картку до військового квитка на ім'я ОСОБА_5 , картку обстеження та медичного огляду на ім'я ОСОБА_5 ; довідку військово-лікарської комісії від 13.08.2024, розписку ОСОБА_4 від 13.08.2024- повернути ІНФОРМАЦІЯ_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; решту речових доказів- зберігати в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1