Єдиний унікальний номер справи 183/11038/24
Провадження № 2-н/183/1226/24
30 жовтня 2024 року м. Самар Дніпропетровської області
Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майна Г. Є., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» щодо видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,-
28 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» звернулось до суду із заявою про стягнення з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 29 942 грн. 62 коп. Указану заяву з доданими до неї документами передано головуючому судді 29 жовтня 2024 року.
Перевіривши надані матеріали, вважаю, що у видачі судового наказу необхідно відмовити з таких підстав.
Заява про видачу судового наказу сформована в системі «Електронний суд».
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Статтею 169 ЦПК України передбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Відповідно до ч. 4 ст. 163 ЦПК України, якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має електронний кабінет, заявник надалі повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.
При цьому, суд звертає увагу, що заявником у своїй заяві зазначено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , немає зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі Електронний суд.
Частинами 5-7 ст. 43 ЦПК України установлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відтак, оскільки нормами ЦПК України не передбачено порядок подання через підсистему «Електронний суд» заяви про видачу судового наказу до боржника, який не має зареєстрованої офіційної електронної адреси, у даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення ЦПК України щодо подання до суду в електронній формі позовної заяви та документів, що додаються до неї.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України уразі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 166 ЦПК України).
До заяви про видачу судового наказу не додано доказів надсилання листом з описом вкладення боржнику ОСОБА_1 копії заяви про видачу судового наказу з доданими до нього документами.
Зазначене свідчить про те, що заява про видачу судового наказу не відповідає наведеним вимогам ЦПК України, у зв'язку з чим, необхідно відмовити у видачі судового наказу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 43, 163, 165, 166, 258, 260-261, 353ЦПК України, суддя -
Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» відмовити у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.
Роз'яснити заявникові його право звернутися повторно з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.
Ухвала суду складена і підписана 30 жовтня 2024 року.
Суддя Г.Є. Майна